Київ оговтується після наймасованішої атаки РФ: історії людей, які втратили домівки

Кількість загиблих у Києві внаслідок масованої атаки РФ зросла до 30 людей. Під ударом 2 липня опинилися понад 25 локацій у кількох районах міста, руйнувань зазнали житлові будинки та цивільна інфраструктура. Одне із найтяжчих влучань зафіксовано в Дарницькому районі, де ворожа ракета зруйнувала секцію дев'ятиповерхівки. Місце трагедії відвідав президент Володимир Зеленський, наголосивши, що світ має бачити, що коїть Росія в Україні, а міжнародні партнери повинні діяти негайно, щоб захистити наше небо.

Детальніше — у сюжеті “Ранку Вдома”.

На місці зруйнованого будинку в Дарницькому районі працюють сотні рятувальників, пожежників та медиків. Поруч скупчилися мешканці, які чекають на бодай якісь новини. Квартири киянина Андрія більше не існує — вона згоріла вщент разом з усім майном. На щастя, під час атаки він із родиною перебував у сховищі.

"Цього разу ми були в укритті — в метро. Слава Богу, це нас вберегло, але майна немає. Нуль. Просто порожнеча і нуль. У нас є спільнота у Viber, там почали інформувати, а потім усі близькі, знайомі, які живуть неподалік, стали телефонувати й запитувати, де ми, що з нами та як ми", — ділиться Андрій.

Все, що сім’я накопичувала роками, зникло. Зараз чоловік сподівається, що матиме змогу забрати хоча б документи.

“Чекаємо, чи дозволять нам зайти й забрати основні речі. Та іграшки... Зараз просто сидимо тут і чекаємо на чудо”, — каже чоловік.

Пані Алла, яка мешкає на дев'ятому поверсі, на момент вибуху перебувала на першому поверсі будівлі. 

"Якраз кілька людей із нас перебували за ліфтом. У нас там один парадний і один ліфт, то ми там і полягали. Спочатку був один приліт, а після другого — уже все посипалося. Поруч стояли автівки, які горіли. Вони почали вибухати, тому ми не могли вийти. А потім уже просто побігли. У будинку ще залишався мій син. Він згодом казав: "Мамо, я навіть не уявляю і не пам'ятаю, як вибіг"", — згадує вона.

Жінка переконана, що дев'ятиповерхівка вже не підлягає відновленню. Утім, у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) зазначають: остаточну долю споруди визначать лише після завершення рятувальних робіт та експертизи.

"Це було пряме влучання ракети. Я думаю, її тип ми зрозуміємо, коли розберемо завали до кінця, знайдемо фрагменти і передамо експертам для ідентифікації. Вони десь трохи глибше лежать. Ви бачите, що тут дуже багато воронок. Тут взагалі відчуття, що був досить масовий ракетний удар", — коментує голова ДСНС Андрій Даник.

На момент зйомки сюжету рятувальникам вдалося витягти з-під руїн сімох людей, проте ймовірно люди ще залишаються під завалами. Пошуки не припиняються ні на хвилину.

"Тут працюють окремо службові собаки — як по пошуку живих, так і по пошуку загиблих. Паралельно ми активно використовуємо технічні засоби пошуку — віброфони. Зараз, звичайно, ми вже збільшили паузу між їхнім включенням, тому що час пройшов, а в перші години ми кожні півгодини включали віброфони і слухали людей в завалах. Саме за рахунок всіх цих заходів ми їх чули, знаходили і рятували", — зазначає голова ДСНС.

Мешканці будинку згуртовано допомагають розбирати завали та виносять обгорілі речі, підтримуючи одне одного. Головне, кажуть, — що врятували життя. Михайло, який прожив у цьому домі з родиною 10 років, розповідає, що їх вберегло рішення піти до сховища.

"Стіни є, а всередині нічого немає. Емоцій не було, тому що мої діти сильно плакали і в першу чергу я переживав за них. А потім вже... добре, що живі залишилися", — каже Михайло.

Де залишатися далі, чоловік не знає: 

"Діти поки що в друзів залишилися, а ми поки думаємо, не знаємо. Знайдемо щось, якщо треба буде".

Без даху над головою залишилася і киянка Анна. Зі сльозами на очах жінка розповідає, що тепер у неї тепер є тільки те, що взяла з собою до укриття, а також кіт та собака. 

"Слава Богу, що жива. А тепер як жити далі, я не знаю. Якось будемо. Отак посеред поля ми залишились без нічого. І все, нам нема куди йти. Добре, що мені колеги з роботи допомагають і буде де переночувати. А далі будемо шукати і наймати житло, — ділиться Анна.

Усі постраждалі, з якими вдалося поспілкуватися журналістам, уже подали документи на отримання компенсацій та відновлення майна у центрах допомоги, що були розгорнуті поблизу місць влучань.

Цієї ночі руйнування різного ступеня зафіксовані у багатьох районах столиці. Окрім Дарницького, житлові будинки пошкоджені у Шевченківському, Голосіївському, Печерському, Деснянському та Святошинському районах. В Оболонському районі палали складські приміщення. Також у місті зафіксовані пошкодження готелю, станції швидкої медичної допомоги та приватного медзакладу.

До ліквідації наслідків залучено понад 600 рятувальників, пожежників, а також спеціальну авіацію, зокрема низку вертольотів. 

"Ми чудово розуміємо, що ворог може нанести повторний удар. Тому роботи будуть іти без зупинок і вночі. Я не хочу прогнозувати, але думаю, що якщо не буде повторних ударів, ми закінчимо їх в досить стислі терміни", — наголошує Андрій Даник.

Для тисяч киян укриттям цієї ночі стали станції метрополітену. У соцмережах ширяться кадри переповнених платформ, де люди годинами сиділи на підлозі разом зі своїми домашніми котами та собаками. Багатьом це рішення врятувало життя. 

Проте в місті залишається чимало тих, хто під час тривог не йде до сховищ.

"Я була вдома. Живу на масиві Відрадному і так, вся моя родина ховалась в коридорі", — каже киянка.

Інша жителька столиці також не ходить до сховищів.

"Залишаюся вдома, бо немає спорядженого гарного укриття поруч. А до найближчої станції метро, яке я вважаю найбезпечнішим в цій ситуації, далеко добиратися", — пояснює вона. 

Схожу позицію висловлює й інша киянка.

"Ні, не була в укритті. Я живу в такому районі Києва, що у нас працювало ППО, але немає прильотів”, — зазначає жінка.

Ворог залишається підступним і безжальним. Досвід цієї ніч показує: вчасний спуск до сховища часто залишаються єдиним шансом зберегти найцінніше — життя та безпеку своїх близьких. 

Читайте також: Захист у квартирі, транспорті та на вулиці: українцям нагадали правила безпеки під час повітряної тривоги

Медіа-партнери
Прямий ефір