Культурний центр для реабілітації захисників відкрили у Києві — перші враження

У Києві відкрили перший культурно-мистецький центр для реабілітації поранених бійців. У ньому працюватимуть 5 студій, де можна займатися музикою, театром, арттерапією, є фотостудія, студія звукозапису, місце для подкастів та прямих ефірів. Всі заняття для ветеранів тут безплатні, культурний простір повноцінно запрацює вже наприкінці травня.
Детальніше про культурний центр "ТИТАНОВІ" та його відвідувачів — у сюжеті "Ранку Вдома".
У Києві відкрили перший в Україні культурно-мистецький центр для реабілітації поранених бійців, де працюватимуть п'ять студій.
“Театр, арттерапія, де вони малюватимуть та ліпитимуть. Фотостудія теж потрібна, бо коли робиш фотосесію, ти приймаєш свою травму. Далі — студія звукозапису. Хочемо зробити альбом, щоб ветерани самі записали пісні. Там буде професійне обладнання та шумоізоляція. А п'ята студія — для подкастів та прямих ефірів”, — зазначає засновник реабілітаційного центру TYTANOVI Rehab В’ячеслав Запорожець.
Ідея створити творчий простір виникла ще минулого року, коли “Титанові” оголосили збір на 12 операцій для ветеранів. Бійців прооперували й залишився ще мільйон гривень.
Тож, ці кошти вирішили спрямувати артпростір.
“Перед цим до нас приїхав на реабілітацію складний пацієнт. Підходить ерготерапевтка Юлія, каже, що він не хоче займатися. Я підходжу до нього, питаю, як справи, ким він був. А він працював на дронах-розвідниках. А чим займався до війни? Каже — піаністом був. Я такий: “Ага”. Дзвоню, щоб привезли синтезатор. Він бере його і починає грати — посміхається. Усе, так і пішло”, — розповідає Запорожець.
Приміщення для мистецького центру взяли в оренду, зробили планування та металоконструкції. Витратили всі гроші, що були, і наразі шукають донорів, щоб завершити всі роботи якісно — адже ветерани на це заслуговують.
Творчий простір стане місцем сили та відновлення для бійців з ампутаціями.
“Це класно. Люди будуть бачити хлопців після фронту, і хлопцям так буде набагато легше реабілітуватися і соціалізуватися — це дуже важливо для поранених”, — наголошує ветеран Олександр Толоченко.
Олександр тут вперше в житті грає на барабанах, ще й разом з гуртом BARABANDA, а мріє — про уроки вокалу та відкрити кав'ярню, як його побратим Федір.
“Ми мали відкривати кав’ярню на лівому березі вже за два місяці. Все залишається в планах, але на цей момент трішечки призупинили через артцентр. Він важливий для хлопців, а після нього обов'язково відкриємо і кав'ярню”, — говорить ветеран.
Мистецький простір відвідують й інші ветерани. Дмитро Савчук — боєць 14-го окремого полку Сил безпілотних систем, яка ефективно нищить ворога по всій лінії фронту.
“Круто, що є такий простір. Загалом, коли знаходишся не тільки поміж професійних реабілітологів та психологів, а й поміж ветеранського ком’юніті. Тому, це чудова ініціатива”, — вважає ветеран.
Воював захисник на Донеччині, а важке поранення отримав на Лиманському напрямку під час ворожого артобстрілу.
“Ми поїхали вночі прикривати групи піхоти, але ворог вирахував наші позиції і завдав артудару. Кінцівки я втратив одразу. Були ще коліна, але, на жаль, їх теж ампутували через пошкодження. Я вже пройшов курс лікування, а наразі проходжу курс реабілітації і протезування”, — розповідає Дмитро.
Данило Овчинніков на війні з 19 років. Спочатку хлопець був в АТО, а коли почалося повномасштабне вторгнення — воював на Сумщині гранатометником. Важке поранення боєць отримав на Курщині: втратив праву руку.
Нині він проходить реабілітацію в центрі TYTANOVI Rehab і відвідує артпростір, де грає в шахи.
“Мені подобається гра в шахи, і загалом цікаво. По-перше, ти проходиш реабілітацію. Не зациклюєшся на тому, що у тебе немає чогось і виходиш в люди. Граєш тут в шахи. Люди дивляться на тебе, а ти — на них. Люди підходять і грають з тобою в шахи”, — ділиться Данило.
Повноцінно артцентр запрацює наприкінці травня. Всі заняття для ветеранів безоплатні. Основна мета творчого простору — соціалізація ветеранів та повернення їх до повноцінного життя.
Читайте також: Зеленський назвав суму, яку UNITED24 зібрала за три роки війни














