Культурні проєкти отримають підтримку в межах ініціативи "Тисячовесна" — які напрями в пріоритеті

“Тисячовесна” — це державна ініціатива, спрямована на фінансування створення українського культурного продукту. Вона працює через відкритий конкурс і підтримує митців та креаторів. Її мета — наповнити інформаційний простір українськими історіями та посилити культурну стійкість суспільства. Про це повідомляє “Дім” з посиланням на Міністерство культури.

У межах ініціативи наголошують на потребі створити альтернативу російському контенту, підтримати культурну сферу під час війни та сформувати українське інформаційне середовище, у якому зростає молодь.

Серед ключових завдань ініціативи:

• насичення культурного та інформаційного простору, як в Україні, так і за її межами, українськими історіями та наративами;
• створення конкурентоспроможного українського культурного продукту для різних вікових груп;
• захист від ворожих інформаційних впливів через формування українського культурного середовища;
• створення умов, у яких молодь зростає в українському культурному полі та формує власні цінності й відчуття належності до країни;
• підтримка культурної та креативної сфер, зокрема через економічний стимул, створення робочих місць і розвиток нових гравців на ринку.

Контекст

У Мінкульті зазначають, що навіть на п’ятому році повномасштабної війни українці, і особливо молодь, продовжують споживати російський контент. 

“Це не є наслідком підтримки чи ідеологічної близькості — у більшості випадків це результат звички, впливу середовища та відсутності рівноцінної української альтернативи”, — йдеться у повідомленні.

За даними дослідження Gradus Research, 71% українців досі споживають російськомовний контент, і майже чверть робить це щодня. Найбільш вразливою групою залишаються підлітки віком 14-17 років.

У міністерстві також звертають увагу, що російський культурний продукт часто містить пропагандистські наративи — від знецінення української ідентичності до нормалізації агресії. Водночас Росія системно інвестує у виробництво та поширення такого контенту, який виконує не лише розважальну, а й ідеологічну функцію. Щороку на ці цілі витрачається понад 1 млрд доларів.

Дослідження також показує, що вибір контенту визначається передусім його якістю, доступністю та емоційною близькістю до аудиторії.

“Молодь обирає те, що є популярним у її середовищі, що відповідає її досвіду і говорить зрозумілою мовою. Якщо такого українського продукту недостатньо, цей простір заповнюється іншим контентом — незалежно від його походження. Найчастіше сьогодні — це продукт, створений росіянами. Який містить елементи інформаційного впливу, пропаганди та небезпечних для України наративів”, — пояснюють у відомстві.

У цьому контексті головний виклик — не лише обмеження ворожого впливу, а й створення конкурентного українського продукту. Саме на цьому і базується ініціатива: наповнити культурний простір контентом, який обирають не з обов’язку, а тому що він є цікавим і релевантним.

Участь в ініціативі

Взяти участь в ініціативі можуть юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми (творчі спілки, громадські організації, бюджетні установи), фізичні особи — підприємці та інші суб’єкти господарювання, зареєстровані в Україні.

Серед тем для створення культурного продукту: українська історія, Сили безпеки й оборони України, життя під час війни, загальнолюдське, збереження та розвиток української мови, видатні діячі, фольклорна спадщина, викрадене мистецтво, соціально важливі професії, свідомі громадяни, майбутнє України, безбарʼєрність, ментальне здоров’я та природна спадщина.

Загальний бюджет ініціативи становить 4 млрд гривень, а умови фінансування передбачають різні формати підтримки, зокрема:

• повне державне покриття, до 100%, передбачене для авторської та анімаційної продукції, дебютів і контенту для дітей;
• часткове фінансування, до 80%, поширюється на інші типи культурного продукту — за умови, що виробник забезпечує щонайменше 20% власних або залучених коштів;
• рівне співфінансування 50/50 діятиме для ігрових та неігрових серіалів (поза авторськими й анімаційними).

Підтримку отримають проєкти у таких напрямах:

• ігрові фільми та серіали;
• неігрові (документальні) фільми та серіали;
• анімаційні фільми та серіали;
• фільми та серіали для дитячої аудиторії;
• сучасна музика;
• перформативне мистецтво, візуальне мистецтво та аудіовізуальні шоу;
• відеоролики для соціальних мереж.

Подати можна кілька заявок одночасно — у різні напрями або конкурси. Кожен проєкт розглядається окремо і отримує індивідуальне рішення.

Подача заявок триватиме з 3 квітня до 28 травня. Інформацію про проєкти, які пройдуть до етапу експертного оцінювання та пітчингу, опублікують на сайтах ініціативи, Міністерства культури, Держкіно та Держмистецтв.

Більше інформації — за посиланням.

Читайте також: Учасники 30-ї української експедиції вдома: як минув рік роботи на станції "Академік Вернадський"