Як відрізнити звичайну застуду від алергії: три основні симптоми назвала лікарка Тетяна Бондаренко

Чхання, сльозотеча, висип — це може бути алергічна реакція організму, яку не варто ігнорувати. Як визначити справжню причину алергії і що з цим робити, в програмі "Здоровий вибір" розповіла алергологиня, імунологиня, членкиня Українського товариства фахівців з імунології та алергології Тетяна Бондаренко.

Алергія — це патологічна реакція імунної системи, пов'язана з підвищеною чутливістю до певних речовин — алергенів.

У нашому організмі є клітини, які називаються тучні (опасисті), вони важливі для імунної відповіді організму. Тучні клітини — це тип лейкоцитів у сполучних тканинах: у шкірі, дихальних шляхах, шлунково-кишковому тракті, навколо нервів і судин.

"Тучні клітини наповнені гістаміном. При контакті людини з алергеном в організмі синтезується багато алергічних антитіл. Вони осідають на тучних клітинах і відбуваються викиди гістаміну. І там, де є контакт з алергеном, там ми і бачимо алергічну реакцію. Якщо контакт через ніс — наприклад, пилок, шерсть тварин — ми бачимо алергічний риніт (нежить), чхання. Якщо людина вдихнула, і алерген потрапив у бронхи — там тучні клітини спровокували бронхообструктивний синдром або бронхіальну астму. Якщо вплив йде на шкіру — ми бачимо алергічні прояви, які стосуються шкірних покривів (висипання, почервоніння, свербіж)", — пояснила Бондаренко.

Схильність до алергії може бути спадковою (генетичною) проблемою, але також захворювання може бути набутим.

"За спадковістю передається сама схильність до алергічних реакцій, а не реакція на конкретну речовину. Наприклад, у тата може бути алергія на шерсть собаки, а у його дитини — харчова алергія", — уточнила алергологиня.

Для формування здорового організму особливо важливий етап в утробі матері. Щоб уникнути вродженої алергії у дитини, під час вагітності жінка повинна дотримуватися певних правил: уникати радіаційного навантаження, правильно харчуватися, продукти повинні бути екологічно чистими, а раціон — збалансованим.

Найбільш частими симптоматичними проявами алергії є: риніт (нежить), чхання, сльозоточивість, свербіж, вогнищеві почервоніння, набряклість, кропив'янка.

Коли у людини тільки розвиваються алергічні симптоми, то нежить, чхання, сльозоточивість можна прийняти за застуду, за ГРЗ (гостре респіраторне захворювання) або ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція).

"Симптоми дуже схожі, і їх можна сплутати, коли алергічна реакція проявляється вперше", — сказала Бондаренко.

Запідозрити в таких симптомах алергію можна за кількома факторами.

По-перше, проаналізуйте періодичність появи таких "застуд", чи пов'язані вони з якимось сезоном, коли відбувається цвітіння алергенних рослин.

"Наприклад, людина щовесни страждає на “застуду”, або щороку в серпні у неї ГРВІ. А серпень — це період цвітіння амброзії. Це вже насторожує в плані алергічного процесу", — зазначила фахівчиня.

Також необхідно проаналізувати: чи виникають симптоми після контакту з будь-якими речовинами, рослинами, вживанням харчових продуктів тощо.

По-друге, необхідно спостерігати за температурою. Висока температура — це більше ознака інфекційного, вірусного захворювання.

"Алергії властива субфебрильна температура — від 37 до 37,5. Але симптоми можуть бути знівельовані, і тоді при низькій температурі може бути саме застуда. І якщо інфекційний синдром супроводжується болем у горлі або іншими додатковими симптомами, то ми будемо говорити про інфекцію", — уточнила Бондаренко.

По-третє, збільшення лімфатичних вузлів також може вказувати на алергію. Лімфатичні вузли можуть опухнути, оскільки вони виробляють більше імунних клітин для боротьби з цими алергенами.

"Остаточну відповідь дасть елементарний загальний аналіз крові. Якщо пацієнт хворіє понад три дні без тенденції до одужання, до позитивної динаміки, то потрібно зробити загальний аналіз крові, і за ним лікар визначить — це застуда, це вірус, це бактеріальний процес або це алергія", — наголосила алергологиня.

Тетяна Бондаренко назвала найпоширеніші помилки пацієнтів, у яких згодом діагностували алергію:

• не можна ігнорувати симптоми: людина може запідозрити алергію, але продовжує сподіватися, що це само пройде;
• самолікування не завжди дає правильний ефект, наприклад, контактні дерматити лікувати великими дозами антигістамінних засобів недоцільно;
• якщо поставлено діагноз і виявлено, що саме викликає алергію, то потрібно уникати контакту з цими алергенами та виконувати призначення лікаря.

Читайте також: П'ять "червоних прапорців": при якому болю в спині потрібно відразу звертатися до лікаря, а який можна перетерпіти

Тетяна Бондаренко — алерголог, імунолог, кандидат медичних наук, член Європейської академії та Українського товариства фахівців з імунології, алергології. Автор понад 50 наукових статей. Співавтор двох національних підручників і двох монографій.

Читайте також: Уколи "Оземпік", чаї та БАДи: міфи про схуднення розвінчала дієтолог Світлана Фус