Для субсидій та інших виплат: коли потрібен Акт фактичного місця проживання, роз'яснили юристи

Часто для отримання соціальних виплат, субсидій складається Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (фактичного місця проживання). Що це за документ, хто його складає та коли він взагалі потрібен, розповіли правозахисники проєкту "Юридичний порадник для ВПО", інформує "Дім".

Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (фактичного місця проживання) — це офіційний документ, який складає посадова особа виконавчого органу місцевої ради або військової адміністрації. Він фіксує:

• фактичне проживання людей за адресою;
• відключення домогосподарства від централізованого опалення;
• використання електроприладів для обігріву;
• наявність чи відсутність здачі житла в оренду;
• кількість розділених особових рахунків;
• майнові умови, виявлені під час обстеження;
• інші відомості, які можуть впливати на призначення конкретного виду допомоги.

Форма акта затверджена наказом Мінсоцполітики від 04.07.2022 № 190.

"Але (і це головне) Акт потрібен далеко не у всіх випадках. Його не складають "на око", не роблять довільно і не вимагають там, де закон цього не передбачає", — зазначили юристи.

Вони привели найбільш поширені фейкові ситуації, які час від часу поширюються у соцмережах, групах ВПО (внутрішньо переміщених осіб) та інших неофіційних джерелах.

Акт обстеження потрібен кожному, хто оформляє субсидію?

Ні. Акт складають лише у конкретних випадках, визначених Положенням про порядок призначення субсидій (постанова КМУ № 848). Це, зокрема:

• коли фактично проживаючих менше, ніж зареєстрованих, задекларованих;
• коли є кілька розділених особових рахунків;
• коли треба підтвердити, що житло не здається в оренду;
• коли домогосподарство використовує побутові електрообігрівачі;
• коли призначення субсидії проводиться за фактичним місцем проживання;
• коли є спеціальні випадки, пов'язані з дітьми у прийомних сім’ях або дитячих будинках сімейного типу.

У звичайних ситуаціях субсидія призначається без акта.

Якщо людина фактично не живе за місцем реєстрації, субсидію не дадуть?

Саме для таких ситуацій існує Акт обстеження.

Приклад: син виїхав на роботу в інший регіон, але зареєстрований у квартирі, через це субсидію не призначать.

Насправді складається акт, підтверджується, що син фактично не проживає у житлі. У такому випадку:

• соціальні норми ЖКП розраховуються тільки на тих, хто реально проживає;
• доходи відсутнього члена сім'ї не враховуються (за винятком спеціальних випадків).

Тобто Акт в таких умовах, навпаки, допомагає отримати субсидію.

Якщо у квартирі два особові рахунки, субсидію дадуть лише одному?

Це не так. Коли є кілька розділених особових рахунків або кілька окремих житлових приміщень за однією адресою, кожне домогосподарство (сім'я) може отримати субсидію окремо. Це здійснюється на підставі Акта обстеження.

Водночас члени однієї сім’ї не можуть входити до різних домогосподарств у межах одного житла.

Акт обстеження — це інспекція, після якої субсидію часто скасовують?

Його наявність не створює додаткових ризиків. Мета акта — це підтвердження фактичних умов. Найчастіше він потрібен, щоб:

• довести факт непроживання члена сімʼї;
• встановити, що житло не здається в оренду;
• довести наявність електроопалення;
• підтвердити майновий стан для окремих видів допомоги;
• встановити фактичне місце проживання пільговика.

Електрообігрівачі не враховуються для субсидій?

Важливе врахування різних нюансів.

1. Якщо домогосподарство офіційно відключене від централізованого опалення, то у такому разі при обрахунку субсидії застосовуються соціальні нормативи електроенергії для індивідуального опалення. Підставою буде Акт обстеження, який підтверджує факт використання електроприладів.

2. Якщо житло розташоване в населеному пункті, що постраждав від бойових дій та залишився без тепла чи газу, то також застосовуються соціальні нормативи для електроопалення, але додатково потрібен ще один документ — Акт про відсутність централізованого постачання тепла/газу, який видає орган місцевого самоврядування.

Акт обстеження потрібен лише для субсидій і пільг?

Акт необхідний у випадках:

• включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги;
• надання пільг за фактичним місцем проживання;
• призначення допомоги одиноким матерям;
• призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• підтвердження того, що власне житло не передано в оренду;
• призначення щомісячної допомоги особі, яка доглядає особу з інвалідністю І-ІІ групи при різних адресах проживання.

Пенсійний фонд України (ПФУ) сам складає такі акти?

Акт складають виключно виконавчі органи місцевих рад або військові адміністрації. Роль Пенсійного фонду інша:

• ПФУ приймає заяву;
• передає її місцевим органам;
• надсилає їм копії заяви та декларації — протягом 5 днів;
• отримує готовий акт та використовує його для призначення субсидії/допомоги.

Якщо місцева рада не дала довідку про склад зареєстрованих — субсидію не призначать?

Рішення приймається на підставі Акта обстеження. Це якраз забезпечує безперервність отримання допомоги навіть тоді, коли органи місцевого самоврядування працюють із затримками або не мають доступу до реєстрів.

Яку інформацію містить Акт обстеження?

Акт містить:

• відомості про заявника;
• склад зареєстрованих і фактично проживаючих;
• факт відключення від опалення;
• використання електрообігрівачів;
• передачу житла в оренду (або її відсутність);
• кілька особових рахунків;
• наявність додаткових джерел існування;
• майнові характеристики домогосподарства.

"Таким чином, Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства — це не каральний інструмент і не універсальна вимога. Це документ, який використовується лише у визначених законом ситуаціях. Головною функцією є підтвердження фактичних умов для правильного призначення соціальних виплат, пільг та субсидій та забезпечення рівних та справедливих правил для всіх", — резюмували юристи.

Читайте також: Про зміну порогу сукупного доходу сім’ї для отримання пільг повідомили в Пенсійному фонді