Це холодна війна: про ознаки пасивної агресії та методи боротьби з нею розповіла психологиня Наталя Підлісна

Наталя Підлісна. Скриншот: kanaldim.tv

Пасивна агресія — схильність до непрямого вираження ворожості. Чому в людей виникає пасивно-агресивна поведінка, як її розпізнати, як поводитися із пасивним агресором, розповіла у "Ранку Вдома" психологиня Наталя Підлісна.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що таке пасивна агресія?

— Пасивна агресія — це схильність до не прямого вираження ворожості за допомогою образ, похмурої поведінки, відмови виконати прохання, впертості. Таку поведінку називають токсичною, особливо в європейській культурі.

Пасивна агресія створює дуже багато прихованої напруги, яку важко подолати. По суті — це "холодна війна", під час якої неможливо обговорити умови перемир'я, бо формально немає ніякої війни. Немає відкритої агресії.

— Чому взагалі у людей виникає така поведінка? Що саме провокує пасивну агресію? 

— Ми всі родом з дитинства. Якщо в дитинстві заборонити проявляти агресію, то швидше за все, людина у дорослому віці часто робитиме це пасивно. Виявлятиме агресію, маю на увазі.

— Що значить "заборонити проявляти агресію"?

— Коли мама забороняє дитині бути агресивною — кричати, битися, кидати речі. Тобто виражати свій гнів. Дитина при цьому не перестає переживати ці емоції. Вона просто тримає все в собі. Агресія — це емоція, а після подібних заборон у дитинстві, людина у дорослому віці часто підсвідомо починає проявляти пасивну агресію.

Часто можна побачити пасивну агресію у робочих відносинах. Людина не може висловити претензії начальнику. Вона починає саботувати роботу, або вперто себе поводити. Пасивний агресор дуже часто залишає роботу невиконаною, або не доводить справу до кінця, спізнюється, саботує. Він може образити колег або зробити неприємний комплімент.

Звісно, таке буває і в особистих стосунках. Коли ця маленька дитина вже виросла, у неї є партнер — авторитарна фігура, який теж щось забороняє, то вона буде проявляти агресію.

Пасивна агресія — це дуже часто маніпуляція. Тобто людина може свідомо проявляти агресію, а може — несвідомо.

Пасивні агресори взагалі не можуть вам відмовити, вони ніколи не йдуть на конфлікт відкрито. Якщо їм щось не подобаються, то вони у цьому ніколи не зізнаються. Пасивний агресор буде погоджуватися з вами, але робитиме все навпаки. Тобто буде залишати вам приховані знаки.

Агресору здається, якщо він дасть волю гніву в активній агресивній формі, а йому це забороняли у дитинстві, то перетвориться на монстра. Тож він все тримає в собі, грає в мовчанку, а ви нібито повинні вгадати, що зробили не так. При цьому агресор може ігнорувати вас.

Тобто пасивний агресор — це уперта людина, яка використовує сарказм, недоречний гумор, намагається підірвати ваші почуття.

Як навчитися співіснувати з пасивним агресором? Чи варто оточенню боротися з такою людиною, чи краще відійти?

— По-перше, пасивному агресору треба вчитися відкрито висловлювати своє невдоволення. Також агресор повинен навчитися слухати людину, якій він висловлює невдоволення. 

По-друге, оточенню треба правильно поводитися під час спілкування з пасивним агресором. Для початку визначитися, чи варто взагалі продовжувати відносини. Бо здорова людина витрачатиме багато енергії на пасивного агресора.

— Якщо ти вимушений працювати з пасивним агресором? Як бути?

— Якщо вам доводиться разом працювати, то позначте червоні лінії. Тобто скажіть агресору, що для вас прийнятно, а що — занадто. При цьому приготуйтеся до конфронтації.

Дорікати людині за пасивну агресію — марно. Вам не вдасться викликати її на прямий конфлікт.

Тому у спілкуванні з пасивним агресором треба бути прямолінійним і наполегливим. Якщо ви не маєте наміру спілкуватися, то скажіть це чітко, без емоцій, з фактами, і повторіть це пасивному агресору кілька разів.

Читайте також: Як правильно вирішувати конфлікти: психологиня Наталя Підлісна

Прямий ефір