Подолати прокрастинацію й тривогу: психолог назвала кілька простих кроків у боротьбі з хворобою сучасності

Прокрастинація — це ситуація, коли ми плануємо чи обіцяємо щось зробити, але постійно відкладаємо виконання на потім. Навіть якщо задача важлива, термінова й відкладання призводить до негативних наслідків. Прокрастинація виникає через підвищену тривожність. Існує ще й прихована прокрастинація, яку називають хворобою сучасності. Чи можливо позбутися прокрастинації, у чому вона проявляється та хто найбільше схильний до цього, у "Ранку Вдома" розповіла психологиня Олена Архипенко.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що таке прокрастинація?

— Прокрастинація — це модель поведінки, за якої відбувається відкладання справ нагальних чи не важливих. Це свідоме рішення. Тобто я свідомо обираю відкладати справу. Це може стосуватися абсолютно різних сфер життя. Для когось це робота, для когось стосунки, для когось тільки прийняття, наприклад, важливих рішень. Така прокрастинація теж є. Тому для кожного це про своє. Але основне ми відкладаємо щось важливе і займаємося чимось не важливим будь-чим. Тобто замість працювати, гортаємо стрічку новин. Замість того, щоб працювати, розбираємо сміття там, викидаємо, сортуємо, речі перебираємо, з'являється купа всього, що потрібно зробити.

— Лінь та прокрастинація — це одне й те саме?

— Прийнято завжди вважати прокрастинаторів просто лінивими. Насправді це не про одне й теж. Лінь — це коли людина буде сидіти на дивані, дивитись улюблений серіал, кайфувати. Прокрастинатор в цей момент буде сидіти на дивані й думати про те, що б він міг зробити в цей момент. По факту задоволення немає.

Тобто прокрастинація — це відтягувати момент, відкладати якісь справи на потім, на колись, коли я стану дорослішою, мудрішою чи ще якоюсь. Є ще прихована прокрастинація. Це коли людина нібито забуває задачі. Стає звичним забувати, уникати, не враховувати всіх нюансів цієї задачі. Тобто, якщо ви за собою помічаєте, що головні задачі ви не виконуєте, а в цей момент займаєтеся чимось менш важливим, то це прокрастинація.

— Можливо, люди поділяються на тих, хто більш схильний до прокрастинації, та тих, хто менш схильний до цього?

— Більш схильні до прокрастинації люди, у яких підвищена тривожність. Тобто це ті, хто думають про те, як же буде потім? Вони мають купу сценаріїв розвитку подій, завжди переживають за якісь наслідки. Це постійний мозковий штурм, який відбувається наодинці з собою.

Саме тривожні люди схильні до прокрастинації. У них постійно виникає страх та питання: "Якщо я не впорався? Якщо я зроблю щось не так? Якщо зроблю, але цим не будуть задоволені? Якщо я покину справу на півдорозі?". Тобто це ті страхи, які не мають підстав, але вони накопичуються і викликають ще більшу тривогу. Бо є досвід відкладання справ, людина не доводить почате до логічного завершення. 

—  Чим шкідлива прокрастинація?

—  Насправді, багато чим. Вона може стати хронічна. Це найперше, про що потрібно сказати. Людина, яка тільки починає прокрастинувати накопичує цей досвід. Виробляється звичка. Цей стан може стати хронічним.

Це може стати такою цілісною особистістю — прокрастинатором, який всі справи відкладає на потім, якщо це починається з якоїсь одної сфери, може перейти й на інші, стати такою великою прокрастинацією життя. Потім насправді дуже складно починати щось робити. Бо вже є тривожний досвід того, що я не впораюся. Тобто не немає досвіду доведення справ до кінця.

Як тоді людині вірити в те, що вона взагалі з чимось впорається? При цьому всі справи накопичуються, людина перестає у себе вірити. Вона переконана в тому, що взагалі не зможе з чимось впоратися.

— Як можна боротися з прокрастинацією?

— Людина має усвідомити, що вона прокрастинує, що це їй заважає і вона прагне цього позбутися. Починаємо з простого — налагоджуємо свій сон. Бо коли людина мало спить, у неї немає ресурсів на виконання якихось задач. Спорт, звісно, теж дуже важливий, але це більше до режиму дня.

Якщо є чіткий розпорядок дня — є план на день, тоді немає часу на прокрастинацію. Дуже помічним є розподіл часу на роботу та відпочинок. Дуже складно мотивувати себе, коли о 9 ранку починається робота, яка триває до 18 години. Втім, якщо ти годину попрацював та 10-15 хвилин відпочив, то це полегшує усі процеси. Тобто працювати годину для людини нормально. Тому ставимо таймер для роботи, а час на відпочинок проводимо так, як би нам хотілося.

Під час відпочинку краще сфокусуватися на справах, які нам приносять задоволення. Це може бути навіть прибирання коротке. Під час роботи прибираємо фактори, які нас відволікають. Тобто, прибираємо все зайве зі столу, відкладаємо телефон, припиняємо розмови, або гортання стрічки у соцмережах.

Читайте також: 

• Розпізнати аб'юзера та вийти з токсичних стосунків — поради сексологині
• Стрес, гормони та зниження сексуального потягу: про боротьбу з цими проблемами говоримо із сексологинею Оленою Архипенко
• Сексологиня Олена Архипенко назвала дві речі, які допоможуть парі повернути сексуальний потяг 
• Гендерні стереотипи: про упередження та боротьбу з ними говоримо із психологинею Оленою Архипенко
• Як жінці не "згоріти" в декреті — поради психологині 
• Сімейна криза після народження дитини: психолог назвала причини та способи розв'язання проблеми
• Усі емоції важливі, усі емоції потрібні: психолог пояснює, як розвивати емоційний інтелект у дітей і дорослих
• Агресія, залежність та ігротерапія: психологиня пояснила, чи потрібно батькам обмежувати дитячі ігри