Безоплатна медицина в Польщі: що зміниться для українських пенсіонерів і як не втратити доступ

З 5 березня 2026 року частина українців у Польщі ризикує втратити доступ до безоплатних медичних послуг. Йдеться передусім про пенсіонерів зі статусом PESEL UKR, які не працюють і не мають страхування через родичів. На що варто звернути увагу та як зберегти право на лікування у системі Narodowy Fundusz Zdrowia (Національний фонд здоров’я), розповіли на платформі Relocate.to, інформує "Дім".

Нові правила важливі для українців, які:

• мають статус PESEL UKR;
• постійно проживають у Польщі;
• не працюють офіційно;
• не застраховані через членів сім’ї.

Саме ці люди після 5 березня ризикують втратити доступ до системи Narodowy Fundusz Zdrowia (NFZ).

Втім, існує законний механізм, що дозволяє зберегти медичне покриття — переведення української пенсії до Польщі з одночасною сплатою медичного внеску.

"Щоб і надалі мати доступ до безоплатних медичних послуг у Польщі, українським пенсіонерам зі статусом PESEL UKR варто оформити переказ пенсії з України на рахунок у польському банку", — йдеться в повідомленні.

У цій процедурі ключове значення мають кілька умов:

• пенсія має надходити офіційно саме до Польщі — на рахунок, відкритий у місцевому банку;
• фінансова установа повинна автоматично утримувати 9% від суми виплати як внесок на медичне страхування (składka zdrowotna). 

Саме регулярна сплата цього внеску забезпечує статус застрахованої особи та дає право користуватися послугами системи NFZ.

"Після запуску цієї процедури пенсія надходитиме на польський рахунок уже з урахуванням утриманого 9% внеску. Окремо реєструватися в Narodowy Fundusz Zdrowia чи подавати додаткові заяви не потрібно — статус застрахованої особи надається автоматично на підставі сплаченого внеску", — наголошують експерти.

Оформлення трансферу української пенсії до Польщі

1. Відкрити рахунок у польському банку.

Перший крок — оформити рахунок у польському банку, на який надходитиме пенсія з України.

Що варто врахувати:

• пенсійні виплати з України надходять у євро, а не в злотих;
• оптимально відкривати саме валютний рахунок у євро — це допоможе уникнути додаткових витрат на конвертацію;
• рахунок має бути оформлений безпосередньо на пенсіонера, а не на родичів;
• у банку потрібно буде отримати довідку, яка підтверджує, що саме ця особа є власником рахунку.

2. Подати заяву на трансфер пенсії.

Потрібно заповнити форму Wniosek o transfer emerytury/renty do Polski (ETR-U).

Подати заяву можна до Zakład Ubezpieczeń Społecznych (ZUS) за місцем проживання, після чого документи передаються до спеціалізованого підрозділу цієї установи, а згодом — до Пенсійний фонд України, який і організовує виплату пенсії до Польщі.

3. Підготувати документи.

До заяви на трансфер пенсії необхідно додати пакет документів, які підтверджують як статус пенсіонера, так і законність перебування в Польщі.

Зазвичай ідеться про: 

• копію закордонного паспорта; 
• довідку про присвоєння PESEL UKR; 
• українське пенсійне посвідчення з перекладом польською мовою; 
• підтвердження з банку про відкритий рахунок на ім’я заявника. 

У деяких випадках можуть додатково вимагати довідку з Пенсійного фонду України про призначення пенсії. 

"Водночас остаточний перелік документів варто уточнювати у своєму відділенні Zakład Ubezpieczeń Społecznych, оскільки вимоги можуть відрізнятися залежно від ситуації", — зазначають на експерти.

4. Налаштувати медичний внесок 9%.

Ключовою умовою для збереження доступу до безоплатної медицини в системі Narodowy Fundusz Zdrowia є регулярна сплата внеску на медичне страхування.

"Якщо пенсію переказано з України до Польщі, вона надходитиме на рахунок у польському банку, який має автоматично утримувати 9% від суми як składka zdrowotna. У результаті пенсіонер отримує вже суму після цього відрахування", — пояснюють на платформі Relocate.to.

Водночас важливо заздалегідь повідомити банк, що кошти є саме іноземною пенсією, з якої необхідно регулярно перераховувати внесок. Це слід узгодити ще під час відкриття рахунку або одразу після того, як стане відомо про майбутні надходження. 

Саме такі автоматичні відрахування забезпечують статус застрахованої особи та право користуватися медичними послугами в Польщі.

Після того як українська пенсія починає надходити на рахунок у польському банку, а з неї регулярно утримується 9% внеску, пенсіонер фактично отримує статус застрахованої особи в системі Narodowy Fundusz Zdrowia.

Це означає, що:

• не потрібно окремо звертатися до NFZ або подавати додаткові заяви;
• не доведеться стояти в чергах для підтвердження статусу;
• інформація про сплачені внески враховується автоматично;
• право на безоплатне лікування діє на підставі цих платежів.

У підсумку для пенсіонерів без роботи чи сімейного страхування така схема стає фактично єдиним стабільним способом зберегти доступ до медицини після 5 березня 2026 року.

На що звернути увагу пенсіонерам та їхнім родинам

1. Не тягнути до останнього моменту. Оформлення трансферу пенсії — це процедура, яка займає час. Варто почати не в останній місяць перед змінами, а раніше.
2. Уточнювати список документів у своєму ZUS. Вимоги можуть трохи відрізнятися від відділення до відділення, тож краще мати актуальну інформацію.
3. Обирати рахунок у євро. Оскільки переказ з України робиться в євро, це дозволить зменшити втрати на конвертації.
4. Обов’язково проговорити з банком питання 9% внеску. Без цього сам факт отримання пенсії у Польщі ще не гарантує доступу до медичних послуг по NFZ.
5. Зберігати всі рішення та довідки. І від ZUS, і від банку, і від Пенсійного фонду України — це стане у пригоді, якщо доведеться доводити стаж, виплати чи сплату внесків.

Цей механізм є особливо актуальним для українських пенсіонерів, які тривалий час проживають у Польщі, не планують найближчим часом повертатися в Україну, не працюють і не мають іншого страхування, але прагнуть і надалі користуватися безоплатною медициною. 

"Для них оформлення трансферу пенсії та регулярна сплата медичного внеску стають надійним способом зберегти доступ до лікарів, обстежень і лікування", — уточнили на платформі Relocate.to.

Читайте також: Які нові правила запроваджують у ЄС для українців з 1 квітня — огляд