Батьки бачили сина медиком: актор Роман Луцький розповів про свій шлях до професії

Зірка українського великого кіно та Івано-Франківського драмтеатру імені Івана Франка Роман Луцький спочатку планував стати режисером. Але на третьому курсі вишу перейшов на акторське відділення. Що підштовхнуло його до прийняття такого рішення, актор розповів у програмі "Головна роль" на телеканалі "Дім".

Любов Романа до мистецтва — з дитинства. Мама займалася кресленням і малюванням, а батько був фотографом. Роман теж рано захопився фотографією, в 9 класі вже почав знімати весілля та інші заходи у своєму селі Боднарів Івано-Франківської області.

Батьки бачили сина медиком.

"Я закінчив школу у 2003 році, тоді було дуже популярно бути економістом, юристом, медиком. І вони б хотіли, щоб я був медиком. Але я сказав, що медиком не буду. Насправді я не знав, куди мені вступати. Сказав, що піду працювати, бо мені потрібен рік, щоб подумати, ким я хочу бути. Батько сказав: "Гаразд, тоді завтра їдемо на твою роботу. Куди? На яку роботу?". Я кажу: "Їдемо на Галичину, я там у селі знімаю весілля", — згадує актор.

Організатори весіль добре знали Романа як фотографа, і порадили йому розширити свою майстерність і стати оператором.

"Вони сказали: "Ти такий високий, а нам потрібні оператори. Чи не хотів би ти вступити на операторське відділення й у нас підробляти?" — "Окей, а є щось ще?" — "Є ще режисура в Івано-Франківську", — продовжив Луцький.

Так Роман вступив на режисуру естради та масових видовищ в Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Ще на першому курсі на високого, ставного хлопця звернув увагу режисер Ростислав Держипільський, який в інституті викладав акторську майстерність. Він пропонував Роману перейти на акторське відділення, на його курс.

"На режисурі у нас були заняття з акторської майстерності, але не дуже часто. З моменту вступу на режисуру мене Ростислав Держипільський хотів перетягнути на свій курс. Я чинив опір, мені тоді здавалося, що акторська професія передбачає обмеження", — пояснив він.

Коли Роман був на третьому курсі, Держипільський зі своїми студентами випускав одну з дипломних робіт — за п'єсою "Натусь" Володимира Винниченка. Він запросив хлопця зіграти в цій постановці. Той спробував, і йому дуже сподобалося.

"Навчаючись на режисурі, я почав займатися то політикою, то бізнесом. У мене були проблеми з навчанням, навіть хотіли вигнати з інституту. Ростислав, напевно, чекав, коли мене виженуть з режисури, щоб забрати до себе. Після зіграної ролі у виставі "Натусь" я практично перестав відвідувати заняття з режисури й був повністю на заняттях Ростислава. Так і залишився на акторському відділенні", — розповів Луцький.

У 2008 році Ростислав Держипільський очолив Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Тому у Романа Луцького не було питання, який театр обрати.

"На п'ятому курсі ми зробили студентську роботу "Солодка Даруся" [за романом Марії Матіос]. Якраз тоді, коли ми робили цю постановку, Ростислав став директором театру. І ми з цією виставою увійшли до репертуару театру, бо це був успіх", — зазначив актор.

Сьогодні Роман Луцький — заслужений артист України, провідний актор Івано-Франківського театру Франка, де зіграв понад 20 ролей.

Читайте також: Відмовився від 13 серіалів і 6 фільмів: зірка українського кіно Роман Луцький назвав свої найкращі роботи