Зброя на початку вторгнення, незнищенна "Мрія" та про особисте: гендиректор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв — гість "Тихого вечора з Оленою Кравець"

Вперше за 30 років українська промисловість налагодила серійний випуск кількох видів снарядів і мін, яких так сильно потребують Сили оборони. І це не єдині новини про оборонно-промисловий комплекс України.

Як в умовах війни працює "Укроборонпром" — у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець" розповів генеральний директор державного концерну Юрій Гусєв.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

Зброя на початку вторгнення

— У квітні виповнився рік, як здійснилося пророцтво про "русский военный корабль". Крейсер "Москва" був затоплений пострілами з ракетного комплексу "Нептун", який був створений підприємствами "Укроборонпрому". Що ви відчували в момент, коли дізналися цю новину? Або ви її знали до того, як ми її дізналися?

— Насправді ми отримали підтвердження від Збройних сил, можливо, трошки раніше, ніж вся Україна про це дізналася. Дійсно, 13 квітня минулого року ми зробили неможливе, як здавалося багатьом, і українська ракета "Нептун" потопила крейсер "Москва" в Чорному морі.

І що я відчув? Я відчув гордість за український оборонно-промисловий комплекс, за те, що ми можемо і виробляємо ту зброю, яка топить найбільші кораблі країни-агресора, країни-окупанта, країни, яка на нас напала.

І після цієї події наші зарубіжні партнери більше почали давати нам зброю.

Тому що в перші місяці Україна вистояла завдяки українській зброї.

І, власне, після того, як вже була звільнена Київська, Сумська області, ми почали отримувати великі партії важкого озброєння, яке допомагає нам зараз звільняти інші території. І це дуже важливо.

І це гордість за великий колектив державного і приватного оборонно-промислового комплексу, який працює на перемогу.

— Де вас застав початок повномасштабної війни?

— Я прокинувся вранці 24 лютого десь близько п'ятої ранку від гучних вибухів, які чула вся країна і чув весь Київ.

Я був у Києві. Швидко зібрався, приїхав на роботу і провів нараду з конкретними завданнями, що треба робити. У нас були розроблені сценарії на різні можливі події й найгірший сценарій — це повномасштабне вторгнення.

Ми почали швидко відвантажувати все те, що було на складах, на виробництві для Збройних сил України.

Дуже добре пам'ятаю, як, наприклад, в перші дні війни мені телефонував командувач Національної гвардії, казав про те, що на одному з підприємств вже є колективи, які готові сідати на наші БТРи, виготовлення яких закінчилося буквально минулої ночі, й одразу йти на передову.

Ми швидко ухвалили рішення про цілодобовий режим роботи, про переміщення в безпечні місця, бо одразу [російські війська] почали завдавати ударів по наших підприємствах, захопили аеропорт "Гостомель", який належить державному підприємству "Антонов".

В першу добу ми створили добровольче формування територіальної громади (ДФТГ), і це було перше ДФТГ. Ми отримали зброю і почали захищати наші об'єкти від можливого наступу ворогів.

Сьогодні ми активно працюємо з нашими зарубіжними партнерами, створюємо спільні виробництва за кордоном для того, щоб убезпечити наших працівників від тих ударів, яких було понад 150 по наших підприємствах.

Але ми продовжуємо працювати в цілодобовому режимі, наближаючи щодня нашу перемогу.

Українську "Мрію" не знищити

— Ви згадали про Гостомель і про наш легендарний літак "Мрія". В той день, коли не стало "Мрії", гадаю, що не тільки для мене, для багатьох українців це була велика втрата. Знаєте, ось ніби щось живе, дуже рідне, такий чарівний великий птах у нас був, і ми його втратили. Така була болюча ця новина. До сліз. Ось я не ставилася до цього літака, як до неживої істоти. А нещодавно ви сказали, що держава вже має план з будівництва нової "Мрії". Є якісь обнадійливі факти з цього приводу?

— Насправді для мене, для моєї родини втрата "Мрії" — це була теж трагедія. Я пам'ятаю, коли мені ввечері подзвонив син (а я жив безпосередньо з колективом в безпечному місці, координуючи цілодобову роботу наших підприємств) і запитав: чи правда, що немає "Мрії"?

Це зачепило і мою родину до глибини душі. І я переконаний, що слідство, яке зараз проводять правоохоронні органи, поставить всі крапки над "ї", чому це відбулось. І зараз вже це на фінальній стадії.

Проте є завдання, поставлене президентом. Президент заявив про те, що відновлення або побудова "Мрії" — це питання іміджу нашої держави. Це питання пам'яті тих легендарних пілотів, які захищали небо в перші дні, тижні, місяці повномасштабного вторгнення. І у нас є план, але ми про нього детально говорити поки що не можемо.

Але те, що українську "Мрію" не знищити, — це точно.

Українська "Мрія" обов'язково підніметься в небо, і українська "Мрія" буде краща, ніж та, яка була побудована ще за радянських часів.

— Символізм самого висловлювання: "Ми відбудуємо Мрію". Навіть якщо не брати до уваги, що це літак.

— Є багато складнощів. І зараз колектив працює над тим, щоб цей план був адекватним, щоб його реалізація принесла користь нашій державі, нашій авіаційній галузі.

Хто вигадує назви для зброї

— Хто вигадує назви для зброї? Бо вони всі дуже потужні.

— Насправді назви для зброї вигадують колективи, які працюють над цією зброєю. Це головні конструктори, колективи конструкторських бюро наших підприємств. І ці назви дійсно потужні.

Зараз ми думаємо над тим, як залучити громадськість до назв нових видів озброєння, військової техніки, над якими ми працюємо разом з нашими партнерами з країн-членів НАТО.

Не як гендиректор, а як звичайна людина

— Тепер від вас, як голови великого державного концерну, перейдімо до вас, як людини, як чоловіка, як батька. Мало хто знає, але під час війни сім'я Юрія зробила дуже важливий крок — ви оформили опіку над дитиною. У вас є й свої діти.

— Це дуже щемлива тема. У нас є двоє дорослих дітей. І це було торік. Ми довго йшли з дружиною до того, щоб допомогти дитині, яка не має батьків. І зараз ми є опікунами такої дитини. Чи стане вона нашою дитиною, чи ми перейдемо до усиновлення — покаже час. Але зараз ми допомагаємо і маємо опіку. Це чудовий трирічний хлопчик, у якого вітчим був військовослужбовцем. Про його долю ми не знаємо достеменно. Але зараз ми опікуємося цією дитинкою, щоб нього було щасливе майбутнє.

— Як ваші діти ставляться до нього? Як вони сприйняли цю новину, бо це перевертає життя родини.

— Старший син, йому скоро буде 12 років, ставиться до молодшого з таким менторством, він відчуває відповідальність.

В той самий час донька, якій 9 років, поки, як це правильно сказати, не прийняла його. У неї відбувається трансформація.

Я скажу, що опікунство над дитиною, яка потребує родинного тепла, затишку, — це дуже великий виклик.

— Як ви відпочиваєте, коли є така можливість? Ну, чи був у вас взагалі такий час?

— Насправді часу на відпочинок зараз зовсім немає. Можливо, є окремі дні на відновлення, які дозволяє нам президент для того, щоб не зменшувати ефективність роботи.

А взагалі я мрію, що після перемоги ми всі поїдемо до Криму. Я дуже хочу. Відпочинемо і відсвяткуємо таку бажану нашу перемогу.

— Давайте так: ми їдемо до Криму, знімаємо там переможний випуск "Тихого вечора", до якого запросимо всіх гостей, які до нас приходили під час війни. І там вже будемо говорити тільки про людське, про щось тепле, про те, що пан Юрій, наприклад, знає англійську і вивчає французьку мову. Про те, що ви пишете вірші. Про те, що ви є поціновувачем мистецтва.

— Будемо говорити про щастя, про перемогу, про майбутнє. Про те, що нас надихає. Про те, що Україна надзвичайно крута держава і велике щастя бути українцями та жити в цей історичний момент.

Я бажаю всім нам перемоги, бо ми всі є частиною могутнього, незламного українського народу. Слава Україні"

Наприкінці розмови ведучі запропонували Юрію Гусєву зіграти в гру "Дитячий шифр". Діти пояснювали деякі поняття, не називаючи їх. А гравцям треба було відгадати, що було приховано за "дитячим шифром".

---

Гостями нового випуску "Тихого вечора з Оленою Кравець" стали: генеральний директор державного концерну "Укроборонпром" Юрій Гусєв та яскрава співачка alyona alyona. Музичний гість — Alekseev.

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

• Про ментальне здоров'я, сім'ю та роботу з Поляковою: Маша Єфросиніна у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець"
• Проблема з близнюками в Україні та жарти зі зйомок: у гостях в Олени Кравець режисер та виконавці головних ролей фільму "Люксембург, Люксембург"
• Про дивні для іноземців українські страви та експерименти з їжею:  Євген Клопотенко у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець"
• Ми маленькі, але незламні: дівчата з жіночого футбольного клубу "Маріуполь" — гості "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Про шоу "Пожежа", особисті стосунки та спільну роботу з батьками: Олексій Дурнєв у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець"