Законопроєкт про перехідний період і плани щодо реінтеграції: "Официальный разговор" з Олексієм Резніковим

Вже цієї осені Верховна Рада може розглянути законопроєкт "Про державну політику перехідного періоду", який стосується тимчасово окупованих територій Донбасу й Криму. У Мінреінтеграції зазначають, що це фундаментальний документ, головна мета якого — безпечна реінтеграція тимчасово непідконтрольних Україні територій.

Що змінить цей законопроєкт і які його основні принципи, а також про те, які стратегічні кроки здійснює українська влада для повернення окупованих територій, розповів віцепрем'єрміністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Нещодавно на одному з форумів ви представили оновлення у формулюваннях і підході до реінтеграції тимчасово окупованих територій. Розкажіть, про що йдеться?

— Ми працюємо над законопроєктом про перехідний період, мета якого — розставити крапки на "і", які за сім років не були розставлені. Ми хочемо пояснити людям, які живуть як на тимчасово окупованій території України, так і на вільній, що буде завтра. Щоб люди не боялися, щоб у них не було страхів, щоб у них виникала й відновлювалася довіра. Тому їм важливо розповісти, що і як буде відбуватися після деокупації цих територій. Ідеться й про Крим, Севастополь, і про частину Донецької, Луганської областей, позаяк вони трохи розрізнені в наших нормативних актах.

Понад 198 рекомендацій ми отримали від приватних професійних організацій, державних установ. Крім того, законопроєкт ми направили на розгляд Венеційської комісії. Вона прийняла його до розгляду, що можна побачити на їхньому офіційному сайті. Відповідно, під час осінньої сесії Венеційської комісії ми очікуємо можливого офіційного розгляду й отримання їхніх рекомендацій, висновків, можливо, зауважень.

Цей законопроєкт будуть розглядати в Кабміні. А потім буде рекомендовано для проходження процедур у Верховній Раді.

Головна суть — розв'язання питання конвалідації деяких актів. Люди народжуються, вмирають, одружуються, розлучаються. І це речі, які відбуваються не залежно від того, заручник ти на окупованих територіях чи ні. Тому такими актами ми повинні забезпечити процедуру їх визнання, щоб українці, народжені в окупації, отримували документ про те, що вони громадяни України. Сьогодні ця процедура є, але вона складніша.

Ми написали цей законопроєкт на підставі принципів ООН. Вони були колись озвучені генеральним секретарем Кофі Аннаном на відповідному форумі Генасамблеї ООН у 2000-х роках. Ми взяли за основу ці принципи. Адже дуже часто після закінчення тієї чи іншої війни раніше забували про право жертви на правду, на справедливість, забували про гендерні порушення й багато інших. Ми заклали ці стандарти до тексту вказаного законопроєкту.

Хтось іноді може сказати: "Ой, а може, ви вийшли з Мінських домовленостей?". Ні, цей законопроєкт "розв'язує" Мінські домовленості, тому що складно сперечатися, що Мінські домовленості повинні суперечити принципам ООН або принципам ОБСЄ. Тому що навіть ті ж місцеві вибори, будь-які, які проходять сьогодні в країнах, які є учасницями ОБСЄ, проводять на підставі Копенгагенського стандарту. Тому місія ОБСЄ — спеціальне їхнє Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ, — ред.) моніторить наші з вами вибори до парламенту, вибори президента, місцеві вибори. Вони діють на підставі Копенгагенського стандарту.

Тобто одним із перших елементів реінтеграції буде відновлення конституційного ладу, зокрема проведення місцевих виборів, формування місцевих органів влади в нинішніх 18 районах ОРДЛО. Звичайно ж, вони проходитимуть за Копенгагенським стандартом.

— Така активна робота в напрямку деокупації почалася за останні два роки?

— Якщо я скажу "так" — воно, напевно, прозвучить правдиво, але це буде дещо неетично з моїх вуст щодо моїх попередників. Давайте без політики.

Коли все почалося в 2014-2015 роках, мало хто припускав, що це буде тривати сім років. Усі вірили, що завтра це закінчиться. І, можливо, не вживали певних кроків зі стратегічного далекоглядного мислення. Нам довелося чесно сказати собі, що за шість-сім років принципово нічого не змінилося, росіяни не вивели свої війська з українських територій, не вивели найманців, не зробили всі необхідні дії для того, щоб там настав мир, після чого дійсно можна проводити вибори й здійснювати подальші кроки.

Тому ми, коли б не відбулася деокупація, повинні знати, що робити завтра. Починаючи від підготовки кадрового резерву — людей, які завтра працюватимуть у держорганах, у місцевих сільрадах і меріях, нести службу на вулицях, як співробітники Національної поліції, працювати в центрах медіації з проведення ексклюзивного національного діалогу й допомоги людям.

Ось цим сьогодні ми стратегічно й займаємося. Я навіть похвалюся. Представники японського посольства, прочитавши наш законопроєкт-драфт, сказали: "Браво! Ми шкодуємо, що ми свого часу багато десятиліть тому не зробили такий самий закон, своє бачення". Хоча, як відомо, у них є сьогодні територіальна суперечка з РФ із приводу Курильських островів. Тобто ми все правильно робимо.

— Кабмін спростив для людей умови перетину лінії дотику в Донецькій і Луганській областях, а також адмінлінії з Кримом. Про що йдеться?

— Ми отримали дозвіл змінити порядок використання коштів і тепер зможемо провести тендерні закупівлі та забезпечити транспортний сервіс для людей, які перетинають КПВВ. Справа в тому, що від самого КПВВ далі йде режимна зона, яка закінчується крапкою "нуль" (така умовна назва). І ось цю відстань від КПВВ до "нуля" люди повинні переходити пішки (крім тих КПВВ, де можна проїжджати на автотранспорті). Для літніх людей, а їх найчастіше велика кількість перетинає КПВВ, це важко, особливо в спеку або в мороз.

Тому ми забезпечимо їм просту річ: транспорт, мінішатл, який буде курсувати туди-назад і їх підвозити з речами. Тому що неофіційний слоган нашого міністерства — це "для людей і про людей". Здавалося б дрібниця, але вона дуже важлива для кожної простої людини, яка перетинає лінію дотику.

До пандемії, в 2019 році, на всіх КПВВ було близько 15 млн перетинів (не людина, а саме перетин) за рік, з них 3,5 млн — це адміністративний кордон із Кримом в Херсонській області, і, відповідно, 11,5 млн — це лінія зіткнення в Донецькій і Луганській областях. Тобто в середньому 10 тис. осіб на одному КПВВ. Уявіть, яке це навантаження. Людям потрібно забезпечити комфорт.

— Ця послуга буде безкоштовною?

— Для людей це буде безкоштовно. Тобто держава бере на себе соціальну відповідальність.

Через фінансування з держбюджету наше міністерство реалізує цю закупівлю на тендерних процедурах, і перевізники будуть це робити для людей безкоштовно, а їм оплачувати їхні послуги буде держава.

— На форумі "Україна 30" порушували тему пенсій для людей з тимчасово окупованих територій. Чи можна сказати, що зараз вони мають можливість отримати пенсію без проблем?

— На жаль, пенсіонери не можуть безперешкодно скористатися такою можливістю через блокування роботи КПВВ. Вони не можуть фізично прийти й отримати свої гроші або в банкоматі, або у відділенні "Ошадбанку".

Я маю статистику роботи банкоматів на регулярній основі уздовж лінії зіткнення.

Оскільки на постійній основі працює тільки КПВВ "Станиця Луганська", то статистика зняття грошей у банкоматах досить висока. А в Донецькій області тільки КПВВ "Новотроїцьке" відкривається двічі на тиждень (понеділок і п'ятниця, — ред.). І, відповідно, тільки в ці два дні триває сплеск показань зняття грошей.

Це означає, що ці кошти знімають саме жителі окупованих територій. Приходять, знімають гроші та повертаються назад. Це означає, що люди не можуть користуватися своїми накопиченнями. По суті, це своєрідний "пенсійний геноцид" з боку окупаційних режимів.