Як працює правозахисний центр для військових "Принцип": розмова з його засновниками Масі Найємом та Любов'ю Галан у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"

Цього року в Україні з'явилася важлива ініціатива — правозахисний центр "Принцип", який надає юридичну допомогу військовим, зокрема пораненим. І сьогодні у в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець" засновники цієї громадської організації: військовий та адвокат Масі Найєм, а також Любов Галан, правозахисниця, котра увійшла до рейтингу Forbes "30 до 30: Творці майбутнього".

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

— Як ви знайшли одне одного і чим займається "Принцип"?

Масі Найєм: Коли я мав справу з проблемами військово-лікарських комісій (ВЛК), було зрозуміло, що ця проблема є, й не тільки в мене. І я вирішив створити громадську організацію. Поговорив з братом (Мустафа Найєм — голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, — ред.), він мені каже: познайомся з Любов'ю Галан.

Ми побачилися з Любою. Я здивувався, що вона з правозахисної системи, що вона суперсистемна, бо прийшла на першу нашу зустріч вже з питаннями з приводу проєкту, який ми планували разом зробити. Я здивувався, бо часто люди, яких ви наймаєте за гроші, перебувають в пасивному режимі, а Любов — ідейна, дуже активна.

Отак ми створили громадську організацію, і Люба є двигуном, каркасом і всім іншим в цьому автомобілі, який несеться на величезній швидкості серед монстрів, які не хочуть рухати цю систему.

— Аби продемонструвати масштаб проблеми, яку ви розкриваєте, — шлях пораненого ветерана — як він його проходить, і що ви хочете змінити?

Любов Галан: Коли ми розглядали історії поранених, то в першу чергу ми мали справу з відсутністю доступу до інформації.

Коли тебе евакуюють, наприклад, забирають у якусь лікарню, у тебе нуль інформації. Ти можеш навіть не мати зв'язку зі своїми колишніми побратимами, твоя родина не знає, що робити. І цей брак доступу до інформації, невідомість, дуже сильно фрустрував.

Іще одне — це, звичайно, купа бюрократії.

Масі дуже влучно про це сказав, що фактично цього пораненого військового зробили кур'єром. Тобто він сам має доставляти документи, в яких якісь відповідальні особи мають ставити підписи, замість того, щоб була система, в якій все працює замість нього.

Третє — проблема реабілітації, лікування і доступу до медичних послуг.

А також — досвід родини військового. Бо ми бачимо по останньому нашому дослідженню (“Від поранення до повернення: Етнографічне дослідження шляху ветеранів та їхніх близьких”, — ред.), що купу роботи — молодшого медичного персоналу, соцпрацівника, іноді навіть юриста — виконують дружини, матері, рідні.

Масі Найєм: І було б правильно, якби був би супровід, спостереження за пораненим — від Міністерства соціальної політики чи іншого відомства.

Ось я сам виписався з лікарні в серпні минулого року. До сьогоднішнього дня ніхто в мене не спитав: в якому я стані, чи я не хочу вкоротити собі віку, який в мене психічний стан? У мене він жахливо складний. Якби не Люба і не мої близькі, я не впорався би.

Зараз здебільшого реабілітація доступна аж на таких стадіях, коли ви вже отримали групу інвалідності.

Але мені важливо було б отримати психолога на другий день, коли я прокинувся і побачив, що в мене нема ока. В мене був стрес, і через цей стрес я б не хотів ані одужувати, ані їсти, ані пити. Я нічого не хочу — тільки померти, тільки дайте мені це нормально зробити.

— Ви сказали про важливість комунікації з пораненим військовим, що треба, наприклад, віднести документи. Чи долучаєте ви до цього волонтерів? Куди звертатися людям, які хочуть до цього долучитися?

Масі Найєм: Наша організація системна, і кожна людина, яка в нас працює, має величезну кількість обов'язків, на волонтерських засадах ти такого ніколи не зробиш.

Але що зробили волонтери в Києві та у Львові. Яка буда проблема у шпиталях з ВЛК: поранений прийшов з оригіналами документів, і ніхто йому не сказав, що треба ще й копії мати. Ось тут на місці йому говорять: "Копії давайте" — "А можна ксерокс?" — "Ксерокса нема. Виходьте зі шпиталю, переходьте оту дорогу, спускайтеся вниз, там ксерокс, потім — знов сюди". Банальні такі речі. Так ось волонтери зібралися в одну групу, поставили в шпиталі на ВЛК кулер, принтер, купляють фарбу, папір, поставили лавочки.

Це про те, що людяність можна імплементувати раніше, ніж дуже неповоротна державна махина може додуматися. Ми це змінимо.

— Це вже перемога, я вражена. Що ще вдалося зробити?

Любов Галан: За цей час по шляху пораненого ми багато чого змогли цифровізувати.

Ми щойно сказали, що якісь речі на ВЛК мали б закривати люди. Проте кількість людей, яка потрібна для того, щоби закрити проблеми пораненого в тій системі, в яку ми зайшли, настільки масштабна і велика — це нереалістично. Для цього треба поміняти всі правила гри, для цього треба спростити процес, для цього потрібно було це цифровізувати.

Наприклад, для всіх цивільних вже відома електронна черга, вже до сімейного лікаря ми записуємося через систему HELSI. Банальна ідея, але зараз вона спрощує життя тисячам поранених по всій країні, тому що вона запроваджена вже у військових закладах охорони здоров'я, і начмед частини може вже на якийсь день записати тебе, і ти не стоїш фізично в черзі взимку, чекаючи прийому до лікаря.

— Ви працюєте з Мінцифри?

Масі Найєм: Звісно. Завдяки [віцепрем'єр-міністру — міністру цифрової трансформації України] Михайлу Федорову це все сталося. Якби не він, це було б дуже складно.

Коли ми з Любою прийшли до нього, поговорили, він навіть здивувався: "Це не може бути реальністю". Я кажу: "Це так і є". І завдяки йому, бо він віцепрем'єр, зібралася вся міжурядова спільнота, це почало рухатися. І я йому дуже вдячний.

— У центру "Принцип" є свій сайт, з купою інформації, зі зворотним зв'язком… Тут є навіть "Правовий навігатор".

Любов Галан: "Правовий навігатор" — це дуже важливо. І тепер поранена людина чи її сім'я може зайти та покроково подивитися, що робити в тій чи іншій ситуації.

Масі Найєм: Чому це важливо — розкажу на одному прикладі. Васян, який воює в "Да Вінчі", в нього дуже висока ампутація ноги. Я прийшов до нього у лікарню, він каже: "Братику, мені дуже погано, я дуже переживаю. Я боюся ВЛК, що робити з ВЛК?" Кажу: "Васян, це не має бути трагедією. Ми допоможемо". Він боїться, бо він не знає.

В мене у самого була ця проблема. Коли я лежав в лікарні, то не знав, що далі відбудеться, де почитати про це.

І тому ми для військових зробили "Правовий навігатор". Там дуже детально описано, там є навіть зразки рапортів. І друге дуже важливе — ми це зробили для родин: там є інформація для родин поранених, для родин полонених, для родин безвісти зниклих і таке інше. Там є відповіді на всі ці питання, і вони зібрані в одному місці.

Якби я, як поранений, пішов до якихось юристів (а юристи дорого коштують), якби мені за якісь папери виставили б рахунок у 10-20 тисяч гривень, то я б себе спитав: а заради чого я воював? Серйозно? Щоб з мене брали гроші за те, щоб я робив документи для цього поранення? Це якась дурня.

Тому ми з Любою і з командою зрозуміли, що нам важлива адвокація змін, бо треба такі правила гри, коли військовим не потрібні юристи. Це правильно.

Наприкінці дуже важливої та серйозної розмови ведучі запропонували рубрику "Дитячі справи". Маленькі глядачі поставили запитання з прикладів свого дитячого життя, а Масі Найєм та Любов Галан надали юридичну експрес-консультацію. Гості програми серйозно поставилися до несерйозних запитань, тому ця частина зустрічі вийшла й інформативною, і гумористичною.

---

Гостями 27-го випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали Бампер і Сус та представники правозахисного центру для військових "Принцип" — Масі Наєм та Любов Галан. Музична гостя — Артистка Чуприненко.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі і події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проєкт завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 43 млн переглядів* на діджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 16.10.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

• Благодійний тур, "смерть" у фільмі Netflix і розіграш збірки: військовий і поет Павло Вишебаба — гість "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Чому волонтерити стає складніше та що потрібно жінкам на фронті: "Волонтери Культури" Дмитро Авдєєв і Олександр Хом'як та ініціаторка Arm Women Now Ірина Никорак у гостях "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Великі концерти, виступи для побратимів та дружба з Кузьмою: військовий і фронтмен гурту O.Torvald Євген Галич у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• 34 медалі на "Іграх нескорених" та розмова з принцом Гаррі: Володимир Товкис, Олександр Будько "Терен" та  Володимир Гера у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• "Токсичний репортаж" з Ларисою Хапугою із благодійного ярмарку в Стамбулі для "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Про Бориса Джонсона, Кирила Буданова та про те, як за допомогою них залетіти в TikTok: Влад Шевченко — гість "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Про глядачів, які не сміються, економію під час турів та сварки: "ВЕТЕРАНИ КОСМІЧНИХ ВІЙСЬК" у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• "Шо там по донорству?": Данило Білий для "Тихого вечора з Оленою Кравець" пройшов увесь шлях донора