Що варто знати про права людини в умовах воєнного стану — розʼяснення Мінʼюсту

Україна залишається учасницею Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і зобов’язана гарантувати закріплені в ній права, попри воєнний стан та агресію Росії, яка триває. Про це йдеться в матеріалі Міністерства юстиції України, інформує "Дім". 

Водночас згідно з Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), держава може тимчасово відступати від частини зобов’язань, якщо цього вимагає безпека населення в умовах війни чи надзвичайної ситуації.

Йдеться не про скасування прав, а про тимчасові, пропорційні та законні обмеження, необхідні для захисту життя людей та державності. 

“З моменту повномасштабного вторгнення Росії та введення воєнного стану Україна поінформувала Раду Європи про відступ від окремих положень Конвенції. Це передбачена міжнародним правом процедура, якою користуються держави під час воєнного стану, війни чи інших загроз”, — йдеться в повідомленні.

Які права залишаються недоторканими?

Навіть під час воєнного стану Конституція України та Європейська конвенція з прав людини захищають певні базові права, які не можна обмежувати. Ці права називають абсолютними.

До них належать:

• право на життя, гідність та повагу;
• презумпція невинуватості (ніхто не може бути покараний без рішення суду);
• право на справедливий суд;
• заборона рабства і примусової праці (окрім визначених законом повинностей);
• право на звернення до органів влади;
• право на професійну правничу допомогу;
• право на освіту.

Права, які можуть бути тимчасово обмежені

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що передбачає певні обмеження задля безпеки громадян. 

Тимчасово можуть бути обмежені:

• право на вільне пересування (комендантська година, блокпости, обмеження виїзду);
• право на вільний вибір праці (залучення до суспільно корисних робіт, трудова повинність);
• право на участь в управлінні державними справами (вибори та референдуми призупинено).

Також можливе втручання в приватне життя: перевірка документів, речей, житла, контроль засобів зв’язку — у межах закону та лише з підстав, визначених воєнним станом.

Свобода слова під час війни

Свобода слова продовжує діяти, але має певні обмеження, спрямовані на захист безпеки. 

Заборонено:

• заклики до повалення державної влади;
• поширення фейків та дискредитація Збройних сил України;
• образи чи погрози військовим та службовцям;
• поширення інформації, що може зашкодити обороні.

Водночас громадяни зберігають право критикувати владу, публікувати думки, подавати петиції, запити та скарги.

Як держава гарантує захист прав людини у воєнний час?

Під час обмеження прав людини в умовах воєнного стану важливо зберігати баланс між державними інтересами та повагою до індивідуальних прав і свобод громадян. Будь-які запроваджені обмеження мають бути законними, обґрунтованими та відповідати конкретним обставинам. 

Якщо виникають сумніви щодо законності цих обмежень або потрібен захист прав, громадяни можуть звернутися до:

• системи надання безоплатної правничої допомоги (єдиний контактний номер — 0 800 213 103, сайт);
• уповноваженого Верховної Ради з прав людини (номер телефону гарячої лінії — 0800-50-17-20);
• суду.

Практичні поради:

• фіксуйте порушення (фото, відео, свідки);
• вимагайте копії всіх документів у разі перевірок чи вилучень;
• запитуйте правову підставу дій посадових осіб;
• зберігайте контакти адвоката та системи надання безоплатної правничої допомоги.

“Захист прав людини — основа нашої державності та головний орієнтир на шляху до перемоги”, — наголосили в міністерстві.

Читайте також: Коли потрібне підтвердження родинних відносин і як його отримати — роз’яснення Мін'юсту