"Реальність під ударом": у Львові відбулася медіаконференція LMF-2026 про пропаганду, втому суспільства та вплив ШІ

14-16 травня у Львові відбулася 12-та міжнародна конференція LMF 2026, яка цього року об’єднала понад 700 учасників із 36 країн світу. Головна тема форуму — "Реальність під ударом: завмерти, тікати чи боротися?". На одному майданчику зустрілися українські та іноземні медійники, дослідники, комунікаційники, представники громадського сектору й міжнародних організацій, щоб говорити про виклики сучасності та роль медіа у часи глобальних змін.

Детальніше — у сюжеті “Ранку Вдома”.

Цьогоріч до форуму долучилися представники Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У центрі обговорень — російська пропаганда, інформаційна втома суспільства, криза довіри до медіа та вплив штучного інтелекту на інформаційний простір. Головною метою було знайти тему, яка об'єднує журналістів незалежно від країни. 

“Ми ставили перед собою мету звернути увагу на ту проблему, яка стосується журналістів по всьому світу — це створення паралельної реальності великою кількістю технічних платформ, авторитарних урядів, мета яких саме підважити відчуття реальності у медіа та їхніх аудиторій, розмити межу між реальністю та альтернативними вигадками. І це те, що не лише перед Україною стоїть як унікальна загроза, це, як ми бачимо, зараз актуальна тема для журналістів усього світу”, — зазначила керівниця LMF Ольга Мирович.

Окрему увагу на форумі приділили інформаційній втомі суспільства. Учасники дискусії говорили про те, як постійний потік тривожних новин змінює поведінку аудиторії, та чому професійні медіа сьогодні змушені конкурувати не лише між собою, а й з емоційним контентом соцмереж. Водночас український досвід роботи під час війни дедалі частіше стає прикладом для закордонних редакцій.

"Вміння швидко адаптуватися і перелаштовуватися у відповідь на кризу, вміння, прямо кажучи, не вмирати. Коли почалася велика війна всі чекали великого вимирання українських медіа і думали, що їх або взагалі не залишиться, або лишиться кілька, а українські медіа витримали, і деякі з них навіть, в принципі, стали сильнішими", — наголосив креативний директор LMF Отар Довженко.

Одним із ключових спікерів форуму став журналіст, правозахисник, ветеран війни, який перебував у російському полоні, Максим Буткевич. На його думку, під час війни особливо важливо дотримуватися журналістських стандартів та користуватися лише перевіреними джерелами інформації, адже інформаційна війна давно вийшла за межі України. Сьогодні дезінформаційні кампанії Кремля впливають на суспільство по всій Європі, підривають довіру до інституцій та намагаються посіяти сумніви навіть щодо очевидних фактів.

"Я думаю, що ніколи раніше ми не відчували, наскільки важлива правда і наскільки важливе правдиве інформування, ніж зараз. Тому що вся теперішня наша трагічна ситуація, вся агресія Росії проти України побудована на брехні, на інформаційних маніпуляціях і на зневазі до тих, кому ця брехня розповідається”, — акцентував ветеран.

Про небезпеку російської дезінформації говорили і представники європейських медіаорганізацій. За словами учасників форуму, російські інформаційні кампанії дедалі активніше працюють через проксі-платформи, локальних політиків та соціальні мережі. 

Водночас міжнародні журналісти визнають: увага світових медіа до війни в Україні поступово зменшується, хоча російські злочини недостатньо висвітлені.

"Це абсолютна загроза. Наш відділ перевірки фактів щодня має справу з російською дезінформацією. Російські компанії завдають дедалі більшої шкоди європейському суспільству, вони підривають нашу систему цінностей та довіру до наших інституцій. І вони насправді прагнуть зробити нас ворогами людей з інших країн. Наприклад, з України. Ось чому ми знову мобілізуємо сили також з партнерами в Європі, щоб наші захисні стратегії проти російської дезінформації були сильними”, — пояснила керуюча директорка Correctiv.Europe Йоанна Кравчик.

Однією з платформ, яка сьогодні протидіє російській пропаганді на міжнародному рівні, залишається українське іномовлення — багаторічний медіапартнер заходу. Саме через нього Україна продовжує пояснювати світові події війни та доносити перевірену інформацію до іноземної аудиторії. Водночас Росія активно нарощує власну медіаприсутність у різних країнах, адаптуючи пропаганду до місцевого контексту. Тому, за словами журналістів, інформаційний фронт потребує не менше ресурсів і уваги, ніж будь-який інший.

"Під час медійно-інформаційної війни роль іномовлення є критично важливою. І ми бачимо це на прикладі інших країн, які після початку війни в Україні почали зміцнювати своє власне іномовлення. Це стосується і Великої Британії, і Франції, і Німеччини, і Польщі, і країн Балтії. Бо вони розуміють, на фоні того, що робить Росія, будь-який інформаційний фронт треба підтримувати”, — наголосив журналіст, ведучий телеканалу FREEДОМ Сакен Аймурзаєв.

Окремий блок дискусії стосувався української культури та її ролі під час війни. Експерти акцентували, що атаки Росії на культурну спадщину є частиною спроби знищення української ідентичності. Саме тому тема культури дедалі частіше звучить не лише у мистецькому, а й в безпековому контексті. 

"Росія має нести відповідальність за свої дії. Російський уряд вдавав, що не атакує певні об'єкти або звинувачує Україну, але має бути чітко зрозуміло, що Росія сама створила умови, за яких українські громади зазнають шкоди та руйнуються, і руйнуються життя людей. Тому я дійсно хочу наголосити, що має бути відповідальність, має бути кримінальна та юридична відповідальність”, — зазначила доцентка соціології університету Вірджинії Фіона Грінленд. 

Цьогорічний LMF став не лише майданчиком для професійних дискусій, а й місцем, де журналісти з різних країн намагалися знайти спільну відповідь на виклики війни, пропаганди та кризи довіри до інформації. Учасники форуму наголосили, що сьогодні боротьба за правду вже давно вийшла за межі лише журналістики і стала частиною глобальної безпеки.

Читайте також: Понад 700 учасників із 36 країн: як минув LMF 2026 у Львові