Шлях до демократії та "енергетичний важіль впливу": про українське питання в порядку денному США говоримо з Ендрю Лохсеном

Сьогодні, 31 серпня, розпочався офіційний візит президента України Володимира Зеленського до США на запрошення американського президента Джозефа Байдена. Український лідер і перша леді Олена Зеленська вже прибули до Вашингтона.

На порядку денному візиту — зустріч лідерів двох країн у форматі віч-на-віч та в розширеному складі делегацій. Також відбудеться низка важливих зустрічей президента України з американськими чиновниками. Планується, що представники України та США підпишуть низку документів. Програма візиту розрахована на кілька днів і охопить низку міст на Східному та Західному узбережжях США.

В інтерв'ю телеканалу "Дом" у Вашингтоні експерт вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Ендрю Лохсен говорить про перспективи, які для україно-американського співробітництва відкриває візит Зеленського до США, про українське питання в західному порядку денному та підтримку України в протистоянні російської агресії.

Веде інтерв'ю Віталій Сизов.

— Яке місце посідає зараз тема України в порядку денному американських ЗМІ та офіційних осіб США?

— Мені здається, що зустріч між президентами Байденом і Зеленським відбудеться в дуже складний для американського президента час: йому доведеться запевнити як Україну, так і інших стратегічних партнерів США в тому, що цінність відносин зі Сполученими Штатами як і раніше залишається актуальною, позитивною й такою, на яку можна розраховувати.

Безумовно, афганські події поставили це під сумнів. Тому мені здається, що багато людей, що займаються американською зовнішньою політикою, багато представників зовнішньополітичної спільноти у Сполучених Штатах вважають візит президента Зеленського до Вашингтона додатковою можливістю продемонструвати цінність відносин зі Сполученими Штатами та показати, як насправді виглядає партнерство із США.

Загалом, як мені здається, Сполучені Штати очікують, що відносно України у медіаландшафті переважатимуть дискусії щодо енергетичної безпеки та оборонної співпраці. Але, безумовно, у значній частині зовнішньополітичного істеблішменту США буде також багато розмов про антикорупційні реформи та про шляхи України до демократії.

— Чи може Україна використати цей дуже — як краще сказати, трагічний або особливий момент, — щоб допомогти Сполученим Штатам продемонструвати їхню прихильність союзникам?

— Думаю, це дійсно так: мені здається, Сполучені Штати шукають спосіб заявити про зовнішньополітичну перемогу та спробувати поставити свої відносини з Україною на міцнішу основу, якщо можна так висловитися.

Я не очікую, що у стосунках між США та Україною з'являться якісь істотні нові ініціативи або зміни. Але точно буде надано підтвердження того, що Сполучені Штати перебувають на боці України й готові підтримати свою позицію додатковими зусиллями щодо зміцнення енергетичної безпеки України, щоб забезпечити її здатність протистояти збройній агресії з боку Російської Федерації.

— Яке значення може мати ця перша особиста зустріч — зустріч Зеленського та Байдена — для відносин між двома країнами?

— Вочевидь, ці відносини дуже важливі для обох країн, і тому зустріч двох лідерів має величезне значення: на ній будуть визначені рамки та межі цих відносин, відбудеться знайомство двох лідерів і спільний пошук подальших шляхів і способів співпраці.

Вважаю, що Байдену та Зеленському потрібен певний час для встановлення міжособистісного контакту та розуміння пріоритетів один одного. Щодо загальних пріоритетів їхні позиції абсолютно точно збігаються за багатьма пунктами.

Сполучені Штати збираються й надалі просувати Україну як сильну демократію у Східній Європі та протистояти спробам Російської Федерації підірвати рух України в бік євроатлантичної інтеграції. Тому, ймовірно, підсумки цієї зустрічі будуть символічними в широкому сенсі цього слова, однак вона закладе надійний фундамент для подальшої співпраці та, сподіватимемося, для більш міцних відносин між США й Україною.

— Як зменшити ризики, які несе для України запуск проєкту "Північний потік-2", і що для цього може зробити кожна із країн?

— На жаль для України, зняття санкцій з проєкту "Північний потік-2" стало платою за стабілізацію відносин Сполучених Штатів і Європи після їхнього погіршення за колишньої адміністрації.

Йдучи далі, можемо припустити, що одним із позитивних результатів цієї зустрічі з боку США могла би стати велика визначеність щодо прийнятих ними зобов'язань щодо енергетичної безпеки України.

Наприклад, під час візиту канцлерки ФРН до Києва ми почули від пані Меркель запевнення у тому, що Німеччина зобов'язується утримувати Російську Федерацію від використання "енергетичного важеля" для тиску на Україну, і що в разі порушення цих зобов'язань Німеччина накладе на Росію санкції.

На мою думку, президент Зеленський має намір отримати подібні запевнення й від Сполучених Штатів. Додатково до цього було б корисно отримати від Сполучених Штатів більше ясності в питанні їхньої підтримки "Зеленого фонду".

На цей момент зрозуміло лише те, що США збирається здійснювати технічну підтримку проєкту. Ми є залучатимемо інвестиції до цього фонду, щоб допомогти Україні зменшити залежність від доходів за транзит газу. Але мені здається, в цьому питанні є безліч різних аспектів, які потребують обговорення. І прояснення деталей цього проєкту може стати ще одним позитивним результатом зустрічі двох президентів.