Посівають лише хлопці, щедрують — дівчата: про українські різдвяні традиції розповів менеджер гурту "Щука-риба" Степан Андрущенко

Степан Андрущенко. Скриншот: kanaldim.tv

Степан Андрущенко — представник молодого покоління традиційних музикантів, учасник та менеджер гурту "Щука-риба". Він не ріс у сільському середовищі, але з дитинства вчився традиційної музики від старших майстрів. Степан та його сестра Софія були першими учнями школи народної традиції "Орелі" при Музеї Гончара, де вони повністю занурилися в українську традиційну культуру. У "Ранку Вдома" Степан Андрущенко розповів про традиції колядування та щедрування, а також про посівання на Новий рік.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— На Новий рік в давнину посівали. Що це за традиція?

— Посівання — це про родючість, побажання найкращого в наступному році. Адже зерно це те, що проростає. Те, що давало століттями людям засоби для існування. Це їжа основна. Коли ви посипаєте в хаті, то ви, по-перше, приносите побажання. По-друге, даєте людям цю надію на врожай наступного року, на те, що все складеться найкращим чином. Це супроводжується промовляннями, відповідними побажаннями. Посівальники віншують родину.

Коли правильно посівати?

— Це відбувається на Новий рік. Оскільки ми вже перейшли на новий календар, то посівати треба вранці 1 січня. Зазвичай це відбувалося зарання. Хлопці першими мають зайти в хату й засіяти.

Загалом традиційно посівання — виключно чоловіча традиція, тобто дівчата в цьому участі не брали. Дівчата щедрували та брали участь в інших обрядах. Важливо, що перший хлопчик в хаті на свята символізував добробут. Цієї традиції дотримувались саме під час обряду посівання.

Новорічних обрядів досить багато. Є Маланка, є коза. Можна довго розповідати, але щедрівки притаманні дівчатам, а посівання — хлопцям. Колядувати можуть і дівчата, і хлопці. 

Як відбувається це посівання?

— Заходять хлопчики в хату, приносять з собою зерно. Це могла бути суміш жита, пшениці, ячменю, вівса, інших злакових. Все залежало від регіону. Горох могли використовувати, десь виключно пшеницю. Хлопці заходять в хату та посівають із такими словами: "Сійся, родися жито, пшениця! Сійся родися всяка пашниця!". У таких віншуваннях могли згадувати й святих. Наприклад, "Ходить Ілля на Василя...".  Побажань у віршованій формі безліч. Гадаю, що й від себе можна було додати побажання.

Як хазяїн віддячує за такі побажання?

— Давати солодощі, або гроші — це різдвяна традиція. Тоді нагороди за посівання були досить умовними.

Це зараз ми вигадуємо подарунки чи даємо гроші, а тоді було важливо засіяти. Раніше віддячували ласощами, або випічкою. Якщо в хаті є незаміжні дівчата, то хлопців садили за стіл, або на лави. Це символізувало майбутній візит старостів, які сватають незаміжніх дівчат. Таким чином бажаючи того, щоб дівчата вийшли заміж.

— Чи плануєте ви посівати та колядувати?

— Ми вже колядували. Не знаю, чи буде можливість посівати цього року. В попередні роки посівали. До речі, колядувати можна до Водохреща, 6 січня. В окремих регіонах України є ще таке поняття, як розколяда. Після Водохреща збираються ватаги, які ходили колядувати, щедрувати, водили козу, Маланку, та завершують святкування циклу різдвяних свят.

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

Прямий ефір