Відносини США та України після призначення Робін Данніґан — що зміниться: "5 вопросов" із Володимиром Дубовиком

Адміністрація президента США Джо Байдена доручила кар’єрному дипломату Робін Данніґан здійснювати нагляд за політикою щодо Центральної та Східної Європи в Державному департаменті. Тепер вона буде сприяти формуванню політики щодо України, Білорусі та Молдови, а також Польщі, Угорщини та Чехії.

Що означає ця посада і як це призначення вплине на відносини України та США — розповів директор українського Центру міжнародних досліджень, вчений-дослідник США Володимир Дубовик у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Як ви вважаєте, як це призначення вплине на комунікацію між Україною і США?

— Те, Робін Данніґан відповідатиме за формування саме зовнішньої політики щодо України — це трохи голосно сказано. Тому що все-таки рівень, який вона займе — наскільки я розумію, йдеться про посаду заступника помічника державного секретаря. Вона досить висока, але, тим не менш, це не з числа людей, які формують політику.

Думається, що все-одно формування політики більш зосереджено, по-перше, в Білому домі, в оточенні безпосередньо президента Байдена, і в Раді національної безпеки, яка працює під його керівництвом. І також в Державному департаменті США, але, скоріш за все, (на посадах, — ред.) на кілька рівнів вищих, ніж позиція Робін Данніґан, тобто на рівні самого держсекретаря Блінкіна, його оточення, відділу політичного планування тощо.

Проте, посада важлива для реалізації політики, для практичної реалізації, імплементації політики. Робін Данніґан досить досвідчений дипломат. Особисто я її не знаю, наприклад, на відміну від Джорджа Кента, який раніше обіймав цю посаду, подібного роду посаду. Він нещодавно її покинув по ротації.

Ми бачимо, що Данніґан — дуже досвідчена людина в області енергетики. І взагалі увагу до енергетичних проблем України ми помічаємо останнім часом. Це, напевно, не в останню чергу пов’язано з тим, що були підписані угоди між Берліном і Вашингтоном щодо "Північного потоку-2", які нас безпосередньо зачіпають. Тому, напевно, така особлива увага до енергетики.

— За якими саме напрямками буде відбуватися робота з пані Данніґан? Енергетика, що ще?

— Вона буде відбуватися в усіх напрямках. Якщо вона дійсно буде відповідати за регіон, до якого належить Україна, то вона буде відповідати за всі напрямки: за реформи, за боротьбу з корупцією, за допомогу в сфері безпеки і оборони тощо. Насправді, те, що раніше вона займалася енергетикою, не означає, що на цій посаді вона буде займатися тільки енергетикою.

Тут відбулися деякі зміни. Бо раніше, наприклад, пан Кент працював три роки. Він займався Україною, Білоруссю і Молдовою, а також у нього були три країни Південного Кавказу — Вірменія, Азербайджан, Грузія. Зараз є зміни. Тому що в портфоліо, як кажуть американці, у Данніґан буде Україна, Білорусь, Молдова і три країни Центральної та Східної Європи — Польща, Угорщина, Чехія. А Грузія, Азербайджан, Вірменія відходять до іншої людини, іншого чиновника.

Це цікаво, тому що Україну в Державному департаменті США перестають бачити як частину пострадянського простору, а починають бачити як частину Центральної та Східної Європи. У цьому сенсі досить цікава зміна.

— Чи буде підніматися питання тимчасово окупованих територій? Чи буде вона залучена до теми Криму, Донбасу?

— Безсумнівно, американська дипломатія обов’язково залучена в ці теми. Американці кажуть чітко, однозначно і по Криму, і Донбасу, що вони на боці України, і вимагають деокупації, вимагають реінтеграції цих територій до складу України.

Більш того, тут досить цікаві речі відбуваються, тому що деякі аналітики, я зокрема, помітили, що під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтону у всіх документах, які там були підписані, ніде не згадується "Мінськ", Мінські домовленості. Можливо, це значить, що американці вже готові підтримати заклик Києва, тобто наших керівників, до перегляду "Мінська". Звичайно, якщо Вашингтон і Київ будуть за перегляд Мінських домовленостей, це не означає, що Москва погодиться. Скоріш за все ні. Але це цікава деталь, тому що в останні роки в Америці досить часто говорили про те, що "Мінськ" — поганий, неефективний, він проти українських інтересів і був нав’язаний Україні після важких поразок наших військ на Донбасі. Однак, потрібно його виконувати, оскільки угода підписана. Подивимося, чи будуть якісь тут зміни.

А по Криму — ми знаємо прекрасно, що Україну підтримують американці, Кримську платформу як нову ініціативу вони підтримують, і про це згадано також у спільній заяві за підсумками візиту Зеленського в Вашингтон.

— Що стосується політичних в’язнів, посилиться чи тиск на Росію? Яка роль Данніґан в цьому питанні?

— Знову ж таки, я думаю, це скоріше питання до президента або людей калібру вище. Якщо президент Байден в наступний бесіді з Путіним підніме це питання — це буде краще, ніж якщо просто якийсь чиновник буде про це говорити, навіть досить високопоставлений чиновник. Президент є президент. Тому правильно, напевно, зробив наш президент Зеленський, що він передав цей список Байдену, публічно це зробив, звернув на це увагу. Ми тепер чекаємо, що американці в своєму спілкуванні, діалозі з Москвою будуть піднімати це питання.

— Байден з Путіним можуть підняти це питання? Чи може Байден його озвучувати?

— Думаю, так. Байден — людина досить пряма, іноді навіть різка. Він може порушити будь-яке питання. Його підхід до Путіна такий, що ми не хочемо прямої конфронтації з Росією без приводу, але якщо Росія не змінюватиме свою поведінку, то ми будемо про це не з нею говорити. Тобто діалог не просто заради діалогу, а діалог заради того, щоб спробувати підштовхнути Росію до зміни її поведінки. В тому числі, в питанні звільнення полонених.

— Ви згадували про візит Зеленського в США, про спілкування з Байденом. Чи можна сказати, що відносини між нашими країнами вийшли на новий рівень після цієї поїздки?

— Можна сказати, що вони дещо пожвавилися, що знята деяка напруженість, яка була в повітрі в місяці перед візитом. Що стосується нового рівня, то я б так не говорив. Мені здається, що вони і так перебували на досить високому рівні.

Важливим є те, що ми підтвердили, що ми на цьому високому рівні перебуваємо, що у нас є співпраця, у нас є позитивна динаміка, у нас є багато сфер, в яких ми працюємо разом. Так що в цьому плані я б скоріше сказав, що було просто підтверджено, що Україна і США працюють разом з цілої низки напрямків, працюють тісно, ​​мають спільні інтереси, спільні позиції, погляди щодо цілої низки питань. У цьому сенсі візит, мені здається, був позитивним про явищем. Хоча не факт, що дійсно він підняв наші відносини на якісно новий рівень.