Онлайн-кінотеатр "Довженко-Центру": про оцифровану українську класику говоримо з кінознавицею Яною Дудко

Маємо гарну новину для шанувальників старого українського кіно. "Довженко-Центр" запустив власний онлайн-кінотеатр, де можна переглядати оцифровані українські стрічки. Тому у студії "Ранку Вдома" поспілкуємося з кінознавицею Яною Дудко, щоб дізнатися всі подробиці.

Зокрема, Яна Дудко розповість нам, чому сучасному глядачеві варто дивитися кінокласику, які фільми доступні в онлайн-кінотеатрі та скільки коштує перегляд.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Чому саме зараз час оцифровувати класику українського кіно, і що це дає глядачам?

— Знаєте, після початку повномасштабного вторгнення з'явився сильний запит на кіноспадщину та національну культуру загалом. Нашим глядачам цікаво дивитися українське класичне кіно, дізнаватися щось абсолютно нове — раніше не показане або недостатньо відоме.

Ми багато співпрацюємо з університетами та закордонними кінофестивалями.

Це можливість розширити нашу soft power — більше розповідати про українську культуру, говорити про українське кіно та давати змогу іноземцям його дивитися.

— Чому сучасному глядачеві варто дивитися кінокласику? 

— Кінокласику варто дивитися, щоб усвідомлювати себе на якійсь культурній мапі, а також це банальна обізнаність, можливість побачити зв'язок, умовно, зі століттям, коли це кіно створювалося, і усвідомлення української культури в контексті світової.

Маю сказати, що українське кіно сильно впливає на сучасних режисерів. Наприклад, відомий американський кінорежисер і сценарист Роберт Еггерс надихався фільмом українського кінорежисера Юрія Іллєнка “Вечір на Івана Купала”. 

Таким чином, переглядаючи кінокласику, ми можемо помітити історичну тяглість.

— Які фрагменти українського кінематографа, на вашу думку, можуть найбільше вплинути на сучасників?

— Думаю, що хронікальні фільми, які створювались майже 100 років тому. Вони дадуть змогу зрозуміти, як все це відбувалося раніше.

Як-от “Документи епохи” (найвідоміший український німий монтажний фільм). 

Цей фільм про те, як відбуваються наймасштабніші зрушення та революційні зміни, про те, як змінюється абсолютно все, і це все фільмувалося на плівку, а тепер ми можемо це дивитися та аналізувати. 

— Чи є якась незвичайна історія пошуку матеріалів, представлених в онлайн-кінотеатрі?

— Так, у в колекції української комедії є фільм “За двома зайцями”. Цей фільм показано з оригінальною звуковою доріжкою українською мовою, а коли фільм виходив у прокат, його переклали російською і показували російською мовою. 

У 2013 році ми знайшли оригінальну звукову доріжку в одному з маріупольських кінотеатрів і відновили її. Тепер “За двома зайцями” можна подивитися саме так, як він і задумувався.

— Скільки фільмів ви вже оцифрували?

— У нас вже багато оцифрованих фільмів, і ми готуємося регулярно поповнювати каталог, додаючи новинки у різні колекції. Цим займаються наші кінознавці, разом із командою кінотеатру.

Нині на сайті онлайн-кінотеатру доступні для перегляду 46 фільмів. Всі вони доступні в хорошій якості й відрізняються від того, що ви можете знайти у відкритому доступі. 

— А які новинки мають з'явитися найближчим часом?

— Найближчим часом ми плануємо завантажити добірку з фільмів Кіри Муратової, а нещодавно додали “Чудо в краю забуття” Наталі Мотузко, який знімався на Одеській кіностудії. 

Що буде далі, поки не скажемо.

— Скільки коштує перегляд одного фільму і як це зробити?

— Ви заходите на платформу онлайн-кінотеатру, обираєте фільм, який вам подобається, реєструєтесь, сплачуєте квиточок — 85 гривень, і дивитеся фільм протягом ще п'яти днів після покупки. 

Купівля квиточка — це не тільки про захист авторських прав, не тільки про підтримку правовласника, але вона і про підтримку нашої “Кінолабораторії”, яка займається відскануванням фільмів. 

— Якби ви могли залишити тільки один фільм у вашому онлайн-кінотеатрі, що б це було?

— “Сьомий маршрут” Михайла Іллєнка — це один із найпопулярніших фільмів у нашому кінотеатрі.

Цей фільм вийшов у 1997 році й за 27 років так і не отримав класного оцифрування, але ми показали його минулого року на “КИЇВКІНОФЕСТ" — це був фурор. 

“Сьомий маршрут” показує нам Київ 1990-х років, зовсім інакший і знятий на плівку — це щось магічне. Його зараз активно купують і переглядають. Тому, всім раджу.

Читайте також: "Поромник": режисер Кирило Кашліков поділився історією роботи над виставою про боротьбу за незалежність Ірландії