Курильські острови: як Японія виборює свої інтереси (ВІДЕО)

Підтримка України та приєднання до санкцій Заходу призвели до погіршення відносин Росії та Японії у пришвидшеному режимі. Серед іншого, це вплинуло на багаторічну боротьбу офіційного Токіо за Курильські острови. Щоб остаточно вирішити питання, потрібно укласти мирну угоду за підсумками Другої світової війни. Проте цього зробити не вдається вже майже 80 років, інформує "Дом".

Курили — це понад пів сотні великих і маленьких островів. Вони простяглися від південного сходу Камчатки до японського острова Хоккайдо. Токіо претендує на чотири з них: Ітуруп, Кунашир, Шикотан, а також архіпелаг Хабомаї. Проте всі вони входять до складу російської Сахалінської області. Проживає на островах близько 20 тис. людей.

Питання Курил у 1855 році було врегульовано Симодським трактатом. Документ, підписаний Росією та Японією, встановлював кордон між островами Ітуруп та Уруп. А спірні нині Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї належали Японії.

Під час Другої світової війни Японія приєдналася до воєнних дій на боці Німеччини та Італії. У 1945 році у війну з Японією вступив СРСР. Однак це зобов'язання перед Великою Британією та США Москва взяла на себе за умови, що Південний Сахалін та Курильські острови перейдуть під радянський контроль.

Після капітуляції Японії СРСР включив до свого складу весь Сахалін та Курильський архіпелаг. І відмовляється підписувати з Японією мирну угоду через те, що до документа не включили положення, що фіксують належність Курил та Сахаліну Росії.

Попри це, 1956 року Москва і Токіо все ж таки підписали спільну декларацію, згідно з якою СРСР погодився розглянути можливість передачі Японії Хабомаї та Шикотана — проте після укладення мирного договору. Доля інших спірних островів не розглядалася.

З того часу переговори між СРСР, а потім РФ з Японією проходили повільно, рідко, але систематично. Токіо наполягає, що Москва встановила контроль над Курилами, не маючи на те юридичної підстави.

Крім того, там не можуть вибачити примусову депортацію японців із захоплених територій.

Повернути Курили — національна ідея Японії. Зрушення очікувалися 2018-го, коли Путін запропонував укласти мирний договір без будь-яких попередніх умов, а спірні питання вирішувати вже після підписання. У Токіо такий варіант визнали неприйнятним.

"Перед усіма прем'єр-міністрами, які мали хоч якісь амбіції, завжди стояли два питання: Північна Корея та мирний договір із Росією. Ці дві дипломатичні проблеми не вдається вирішити з часів Другої світової війни", — говорить Казуко Того, професор Університету Кіото.

Після повномасштабного вторгнення Росії Японія підтримала Україну та приєдналася до санкцій проти РФ.

У відповідь Москва оголосила про вихід із переговорів із Японією про укладення мирного договору. А також скасувала для японських громадян безвізові подорожі на спірні острови.

"Уся ця ситуація була створена вторгненням Росії в Україну, і реакція Москви, спрямована на те, щоб підштовхнути це до японсько-російських відносин, вкрай несправедлива і абсолютно неприйнятна — Японія рішуче протестує проти цього", — заявив Фуміо Кісіда, прем'єр-міністр Японії .

Чітка антиросійська риторика Токіо в поточних умовах нівелює перспективу вирішити питання Курил найближчим часом, зазначають західні ЗМІ.

А це не просто ділянка суші. Курильські острови надають унікальні умови для рибальства, а також багаті на корисні копалини. Наприклад, на Ітурупі є титано-магнетитові розсипи, на шельфі можуть бути запаси нафти та газу.

Читайте також: "Велика сімка" відхилила вимогу Путіна платити за газ у рублях

Раніше Японія виділила 100 млн дол. на підтримку України.