Гуманітарна політика щодо окупованих територій: "Официальный разговор" із Дмитром Лубінцем

Одним із пріоритетів української влади щодо окупованих територій є вирішення гуманітарних проблем. Україна насамперед займається забезпеченням напряму захисту прав людини.

Які гуманітарні питання зараз актуальні для жителів окупованих територій, як Україна мотивує абітурієнтів з ОРДЛО та Криму вступати до закладів вищої освіти на підконтрольній території, і які нові технології пропаганди використовує РФ проти Української держави — розповів глава комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій Дмитро Лубінець у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Наскільки зараз в пріоритеті для держави і для людей з окупованих територій гуманітарне питання?

— Я вважаю, що гуманітарний аспект має бути завжди першим на порядку денному нашої держави. І на даний момент так і є. Я можу підтвердити, що і президент нашої країни, і Верховна Рада займаються в першу чергу забезпеченням гуманітарного захисту прав людини.

Що стосується окупованих територій, звичайно, важко коментувати. Хоча для мене це дуже близьке питання. Я сам родом із Донецької області, моє рідне місто — Волноваха, і навіть той округ, який я представляю в українському парламенті, частково окупований.

Звичайно, ми розуміємо, що юридично не контролюємо цю територію. При цьому я можу з усією відповідальністю сказати, що всі взяті на себе зобов'язання держава Україна не просто виконуватиме, а виконує. Всі соціальні виплати, наприклад, пенсії, допомогу матерям-одиначкам, регрес шахтарям Україна продовжує виплачувати.

Крім цього, буквально два тижні тому Верховна Рада проголосувала за закон про скасування адміністративних штрафів за незаконний перетин державного кордону. Про що йдеться? Люди на окупованих територіях саме через те, що окупаційна влада закрила зі свого боку КПВВ, тепер змушені виїжджати на територію Росії та заїжджати на українську сторону, таким чином порушуючи українське чинне законодавство. І, на жаль, Державна прикордонна служба зустрічає їх тим, що складає адмінпротоколи та вимагає сплати адміністративного штрафу від 1700 грн до 5100 грн.

Так ось, ми проголосували за те, щоб такі штрафи були скасовані. Особливо це дуже важливо напередодні вступної кампанії. І ми запрошуємо приїздити всіх абітурієнтів з ОРДЛО і окупованого Криму. У нас є окремі програми для наших дітей, за допомогою яких вони можуть вступити абсолютно безкоштовно, отримати можливість проживати в гуртожитку, і держава Україна зробить все, щоб ці діти після закінчення українських вишів знайшли своє гідне місце в українському суспільстві.

— Що може зробити Україна, якщо наплив абітурієнтів в пунктах пропуску буде великим, а окупаційна влада їх не пропускатиме?

— Проблема в тому, що на даний момент працює всього два КПВВ. Один із них на території Луганської області — це "Станиця Луганська", де здійснюється пропуск тільки пішоходів. Там досить великий потік. Але, знову ж таки, ми показуємо, що черг на нашому боці немає — всі швидко проходять. І друге КПВВ — це "Новотроїцьке" на території Донецької області, де окупаційна влада пропускає тільки щопонеділка і щоп'ятниці, й не більше ніж сто осіб. Крім цього, не так давно окупаційна влада внесла зміни в якісь свої псевдозакони, і тепер вони дозволяють тільки один раз на місяць перетинати КПВВ. Автоматично ми розуміємо, що наші громадяни залишаються заручниками ситуації. Тому черг із нашого боку немає.

Ми хочемо зробити все, щоб до нас їхали якомога більше дітей. Це розуміє й окупаційна влада. Вони розуміють, що у них немає перспектив у дітей, які вступають в їхні незрозумілі заклади вищої освіти, тому що вони отримують незрозумілі документи, їх ніхто не визнає. Тобто немає держави — немає документів про закінчення ЗВО, автоматично немає перспективи, немає хорошої роботи.

Масово діти хочуть їхати саме в Україну. Саме через це, на наш погляд, окупаційна влада й закрила пункти пропуску. Тому діти з батьками їдуть через територію Російської Федерації. Як я сказав, ми зробили все, щоб політично показати: ми вас чекаємо, приїжджайте.

Як я вже говорив, крім ухваленого закону про скасування штрафів, у нас є окрема програма для дітей з окупованих територій. Вони вступають на безкоштовні програми, за них платить держава Україна. Вони отримують місце в гуртожитку, і ми після закінчення ЗВО робимо все, щоб максимально швидко допомогти знайти їм роботу, щоб діти залишилися тут, не виїжджали на окуповану територію.

— Чи звертаються українці з ОРДЛО у зв'язку з ситуацією на КПВВ до Європейського суду з прав людини, і які перспективи в такому випадку у них можуть бути?

— Звертаються, ми відстежуємо цю ситуацію. Причому, у нас є приклади, як люди з окупованої території звертаються і проти держави Російської Федерації, і проти держави України — таке теж є. І основний посил, коли вони звертаються до суду проти України — це те, що наша держава не захистила в повному обсязі їхні права як громадян України. Для нас це дуже важливо. І на мій погляд, як юриста, навіть якщо в подібних справах рішення буде не на користь держави, в ньому буде чітко прописано, що ця людина є громадянином України. Тобто, для нас це юридичний показник того, що люди, які там проживають — наші громадяни, Російську Федерацію вони не визнають і не визнаватимуть.

З приводу звернення до суду проти РФ — це абсолютно логічно. Згідно з міжнародним правом, держава, яка незаконно захопила територію, несе весь спектр обов'язків щодо захисту базових прав громадян, які проживають на окупованій території.

В юридичному плані, звичайно, проблема в тому, що в ОРДЛО Росія робить це під маскою призми невизнаних республік "ДНР" і "ЛНР". Але все світове співтовариство не просто визнало, а визначило, що це робить саме Росія. Це зафіксовано неодноразово в документах Генеральної асамблеї ООН, резолюціях в ПАРЄ. Тому як би не хотіла РФ сховатися, всі знають, що агресор — один, його звуть Путін, і він представляє Російську Федерацію.

Різниця між Кримом і окремими районами Донецької та Луганської областей в тому, що на півострові РФ відразу визнала факт окупації. Тим часом в ОРДЛО вони діють під маркою інших псевдореспублік, але у них це не особливо виходить в юридичному плані.

— Як ви оцінюєте ситуацію зі статтею Путіна про Україну, яку він опублікував українською та російською мовами?

— Мені здається, що це нова технологія з боку російської пропаганди: показати, що нібито існує один народ — російський, одна мова, а українська — це різновид російської мови.

Можу сказати, що змінилася навіть риторика. З 2014 ло 2020 року вся російська пропаганда, вся інформаційна машина працювала на те, щоб показати, що є держава Україна, і вона порушує права російськомовних громадян України — громадян своєї ж держави, й нібито через це почалася громадянська війна. З початку 2021 року риторика змінилася, і тепер вони показують, що нібито взагалі держави Україна не існує, ніколи не існувало, що це псевдоутворення, яке нібито було спеціально побудоване на початку XX століття. І, звичайно, Російська Федерація хоче "відновити свої територіальні права" на всю територію нашої країни.

Тому не варто плекати ілюзій. Це нова технологія. Цілі залишилися ті ж самі. Держава Російська Федерація, а саме її вище керівництво в особі Путіна та все найближче оточення, роблять усе, щоб наша держава просто перестала існувати.

Для них ми — загроза. Чому? Ми для них показник того, як держава, яка обрала демократичний шлях розвитку, може швидко розвиватися, покращувати життя своїх громадян, не порушувати базові права, де існують поняття свободи слова, свободи совісті, свободи вибору. У РФ же за 20 років побудована диктатура. Всі підлаштовуються під думку однієї людини — Путіна.

На жаль, ми повинні завжди бути готові, що зупинятися він точно не збирається, і буде робити все, щоб в Україні постійно були проблеми. І йдеться не тільки про окуповані території — це і проблематика корінних народів, національних спільнот.

Кожен наш закон правильний, кожне наше устремління в сторону євроатлантичного руху буде трактуватися Російською Федерацією і особисто Путіним як щось згубне, оманливе. І насправді відкидатиметься взагалі думка про нашу ідентичність. Можу дуже коротко сказати, що ми два різні народи. Як є і третій — Білорусь. І Путіну варто було б звернутися, напевно, не тільки до істориків, але й до етнологів, які б сказали, що є різновиди слов'ян. Так ось, серед слов'ян є різні національності — білоруси, росіяни, українці. Є, наприклад, південні слов'яни — це болгари, словенці. За такою ж логікою Путін міг виступати та говорити, що тоді треба взагалі всіх слов'ян об'єднати.

Можу знову ж сказати Путіну та всім росіянам — ви просто порівняйте слова. Так ось, в українській мові набагато більше збігів із білоруською, із польською. А в російській дуже багато діалектів із тюркської та монгольської мов. Знову ж, це показник того, що ми ментально відрізняємося. Ми точно різні народи, ми — різні національності, ми — різні нації. І ми для себе показали і через Євромайдан, що ми не приймаємо диктатури. Ми за демократичний спосіб розвитку нашої держави. І ніякому загарбникові — буде він Путіним або будь-ким іншим — наша нація точно не підкориться.

— Ви говорите про нові технології пропаганди. А зараз можна спрогнозувати, що ж далі може вигадати Путін?

— Точно буде щось ще, тому що ще не вечір. Ми маємо дивитися, що вони придумають, але розуміти, що все одно в більшій мірі це залежить від нас. Тобто ми повинні розвивати свою економіку, свою армію, свою ідентичність. Ми маємо ухвалювати закони, які дозволять максимально швидко покращити економічну ситуацію в нашій країні, і тоді у нас точно все вийде.

Я в це свято вірю, тому що весь світ об'єднався проти агресора. І саме Україну підтримують не тільки країни європейського континенту, країни Прибалтики, Польща, Велика Британія, Німеччина, Франція, а й країни практично всього світу, починаючи від США, Канади, й далі за списком. А хто ж поруч із РФ? Північна Корея? Куба?

— У якої зараз самої проблем чимало.

— Так. Ніхто не очікував, що в Кубі, яка упродовж стількох років розповідала всьому світові, що населення свято вірить в ідею революції Фіделя Кастро, вийдуть на вулиці тисячі людей і страйкуватимуть. Нарешті і їх це вже все дістало. Одна справа — картинка, зовсім інша — це стан людей. У Росії буде те ж саме.

— Ви прогнозуєте протести проти Путіна? Коли вони можуть статися?

— Так. Я не можу сказати, найближчим часом чи ні. Точно так само я не дарма навів приклад Куби. Там чекали цього 60 років. Скільки потрібно чекати цього на території РФ, точно не можу прогнозувати.

Але зверніть увагу, як часто люди виходять на протести. Це стосується й Білорусі. І чим більше будуть, умовно, затискати гайки, переслідувати людей за інакодумство, тим гірші й гірші наслідки будуть саме для країни. Тому що згадайте Чаушеску. Так само, на мій погляд, можливо, закінчить і Путін. Але це згубно і для країни. Тому, звертаючись до людей, які проживають на окупованій Росією території, я, як російськомовна людина, яка народилася російськомовною, можу сказати: проблеми у російськомовних в Україні почалися рівно тоді, коли Путін вирішив нас захищати.

У нас все добре. У нас одна проблема — РФ та її президент. Так ось, чим більше ви будете жити під гнітом цієї людини, тим більш згубними будуть наслідки саме для вас, для ваших дітей. Тому виходьте, вирішуйте цю проблему, скидайте цього диктатора. І я впевнений, що і в Росії все буде добре в майбутньому без Путіна.