Дитяча книга про авантюри та відповідальність: інтерв'ю з автором "Мінітекстів внутрішніх справ" Володимиром Нікітенком

Володимир Нікітенко. Скриншот: kanaldim.tv

Історії Володимира Нікітенка народжуються "з прицілом" на анімаційні фільми. Проте в якийсь момент вони починають жити окремим життям. Автор вважає, що з дітьми, які починають кайфувати від самостійного читання, обов’язково треба розмовляти. Розмова через гарно написану книгу — те, що треба. Особливу у випадку, коли йдеться про внутрішніх тарганів, вважає дитячий письменник, сценарист та засновник студії анімації Good Deeds Animation Володимир Нікітенко. У "Ранку Вдома" він розповів про нову книгу "Мінітексти внутрішніх справ", а також показав інші свої доробки.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

Володимире, анотація до книги написана смішна. Якщо говорити серйозно, то про що книга?

— Завжди є спокуса звалити свою провину на когось. Тобто знайти таку іншу індульгенцію всім своїм заздрощам та поганим вчинкам. Всі ми боремося зі скелетами у своїх шафах. Ця книжка не є підручником, але за декілька років не думаю ним стане, бо вона не відповідає на головні питання.

В кожному жарті лише частина жарту, все інше — правда. То невже у наших головах сидить такий Олег, який керує нашими слабкостями? Як ви вважаєте?

— Ось ви зараз питаєте, а в мене в голові цей Олег думає як же ж відповісти? Якщо серйозно, то книга про те, що своїх тарганів треба стримувати.

Хто є прототипом головного героя?

— Там немає головних героїв. Ця книга має розважати. Такими повинні бути мемуари, на мою думку. Головний герой там — це автор.

— Ви багато працювали з дітьми? Їхні історії надихали вас під час написання книги?

— Я працював у двох різних школах. Одна з них — елітна, а друга навпаки була звичайною.  Якщо порівнювати різні дитячі аудиторії, то ти розумієш, що ти взагалі не можеш їм нічого дати. Тож місія письменників зараз — розважати. Якщо ти не пишеш підручників, то твоя функція розважати.

Крута поліграфія. Гарні малюнки, іронічні назви розділів. Дуже гарно!

— Дякую. До речі, одна з книг двомовна — українською та англійською. Її презентувала наша перша леді в Лондоні. Презентація відбулася разом з дружиною прем'єр-міністра Британії в бібліотеці. Там були спільні з дітьми читання. Книги, до речі, там залишилися і їх читають на рівні Гаррі Поттера.  До речі, мовні версії відрізняються папером, бо погляд людини взагалі не може розсіюватися. Погляд має бути сконцентрованим на одному з варіантів.

Скажіть, будь ласка, ви в дитинстві полюбляли читати? Ви, напевне, хотіли б мати такі книги у своєму дитинстві?

— Так, я багато читав, коли був малим. Зараз я пишу самому собі. Інколи мені здається, що ми взагалі останнє покоління, яке тримає в руках паперові книжки. Тож для мене це така рефлексія щодо того, що б мені було цікаво у дитинстві. Всі ці історії, описані пригоди, це можливість задовольнити себе дитини.

Де шукали інформацію, адже ви говорите на різні теми дитячою мовою?

— Завжди не вистачає знань, тож я багато інформації шукав. Книжка стає ціннішою, якщо ти витратив дуже багато часу на пошук відповідей, наукових роз'яснень. Коли ти, адаптуєш ці знання під дитячу лексику, то ти потів пів року задоволений цією роботою.

— Володимире, яка книжка справила на вас особливе враження в дитинстві? Можливо, вона й наштовхнула на мрію стати письменником?

— Я любив всі пригодницькі книги любив. Наприклад, Жюль Верна. Нестайка я відкрив для себе вже в дорослому віці. До речі, я зараз слухаю й аудіо версію однієї з книжок Нестайка. Дуже крутий дядько.

— Ви якось сказали, що дитяча книжка — це підготовка підлітків до майбутніх правильних авантюр. До яких авантюр готує книжка "Мінітексти внутрішніх справ"?

— Може треба було прибрати слово "правильних" і залишити просто "авантюр". Якщо казати про мою книгу, то це маленька історія про те, як стримувати свою внутрішню мавпу. Не про те, як, на когось списувати провину, а як стримувати себе.

Ви не думали зробити з цих книжок мультики?

— Думав, звісно. За книгою "210 добрих справ" вже вийшов мультсеріал. Взагалі, по кожній історії є розробки, і сценарії, і анімація. Зараз все на різних стадіях продакшну. Втім, в наш час мультики — не найцінніше, що ми можемо зробити, тому що поки ще все в шухляді.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Прямий ефір