Чому не варто боятися п'ятниці 13-го і чорних котів — відповідь священника

Протоієрей Михайло Омельян. Скріншот: kanaldim.tv

Попри розвиток науки, чимало людей продовжують керуватися прикметами, діючи за принципом “про всяк випадок”. Де закінчується народна традиція і починається марновірство, в ефірі програми "Ранок Вдома" з території Києво-Печерської лаври розповів прессекретар Київської митрополії Православної церкви України (ПЦУ) протоієрей Михайло Омельян.

Забобони як прояв маловірства

Представник ПЦУ наголосив, що з погляду християнства віра в прикмети є гріхом, який суперечить довірі до Бога.

"Ісус Христос перед тим, як зробити чудо чи зцілити людину, завжди запитував про її віру: чи вона вірить і довіряє Богові або ж придуманим собою речам, якимось числам, датам, дням і подіям. Тому забобони — це маловірство, яке в багатьох людей іде з покоління в покоління", — пояснює Михайло Омельян.

Руйнування міфу про число 13 та п'ятницю

Одним із найвідоміших прикладів розвінчання цифрових фобій, зокрема страху перед п'ятницею 13-го, є архітектура прадавніх українських святинь.

"Насправді чимало прикмет тягнуться до нас ще з язичницьких часів. Проте якщо ми подивимося на епоху Київської Русі — наприклад, на часи будівництва Софії Київської, — то побачимо, що наш народ уже тоді не боявся числа 13. Згаданий собор має 13 куполів, які символізують Ісуса Христа та 12 апостолів. Тобто в ті часи цифрових фобій не існувало. Водночас до наших днів дійшло багато суто побутових забобонів. Наприклад, заборона виносити сміття ввечері. Мабуть, колись це було пов'язано з банальною безпекою, адже в темну пору доби на вулиці було небезпечно або просто нічого не видно", — зауважує речник ПЦУ.

У науковому світі страх перед п'ятницею 13-го має офіційну назву — параскаведекатріафобія, що походить від слів "п'ятниця", "тринадцять" та "страх". Проте релігія та психологія одностайні: жодне число чи день тижня не здатні визначити, наскільки успішним буде день, адже це залежить виключно від дій самої людини. 

“Коли людина має внутрішні страхи чи фобії, вона підсвідомо очікує швидкого результату від своєї віри у щось. Якщо вона омине дорогу, яку перебіг чорний кіт, то сподівається, що її день буде вдалим. Людина прагне хорошого результату і через виконання певних ритуальних дій нібито самостійно його забезпечує. Проте це є очевидним проявом марновірства. Церква ж закликає людей позбуватися цих страхів і вчитися довіряти Богові та його промислу у своєму житті”, — зазначає проієрей.

Читайте також: Російський удар по Лаврі: про перші години після вибуху та порятунок реліквій розповів єпископ Авраамій

Медіа-партнери
Прямий ефір