Байдужість знищує: за збереження українських мозаїк бореться дослідниця Ельміра Еттінгер

На стіні дитячої художньої студії імені Наума Осташинського руками учнів викладена унікальна мозаїка, однак частина композиції почала руйнуватися. Щоб врятувати її, дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер організувала небайдужу молодь і зняла пошкоджені шматочки. Ельмірі вдалося захистити вже багато мозаїк. Детальніше — у сюжеті "Ранку Вдома".

В дитячій художній студії імені Наума Осташинського у Києві на стіні розташована унікальна мозаїка, створена учнями. З часом частина композиції почала руйнуватися, тож дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер організувала небайдужу молодь, яка зняла пошкоджені фрагменти мозаїчного панно, аби врятувати його.

“Шматочки мозаїки ми вкриваємо марлею з желатином. До нас приходять студенти Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури й захищають її таким чином, щоб мозаїка не розвалилася, коли ми будемо зрізати нашарування цегли та старого розчину”, — розповіла дівчина.

У 2016 році Ельміра створила в Instagram сторінку під назвою Child of Socialism, в якому почала публікувати фото архітектури XX століття і зібрала багато поціновувачів. Також розвивала власний блог, який став інструментом боротьби за культурну спадщину. 

“За допомогою допису та розголошення вдалося захистити від утеплення мозаїку на Палаці дитячої та юнацької творчості Солом’янського району”, — наголосила дослідниця. 

Ельмірі вдалося захистити і мозаїку у Львові. Яскраве панно під назвою “Інформаційний простір” авторства українського художника-живописця Богдана Сойки, нові власники будівлі просто збили перфоратором.

“На стіні залишились лише намітки олівцем, за якими художники збирали роботу. Власник відповів, що там буде клініка і мозаїка не потрібна, тому її збили. Завдяки тому, що ми вчасно забили на сполох, його таки переконали профінансувати реставрацію цієї мозаїки, яка скоро вже закінчується”, — акцентувала вона.

У певний момент Ельміра зрозуміла, що, крім розголосу, може допомогти модерністській архітектурі й власними руками.

“Це видатна студія, яку створив художник і педагог Наум Осташинський. Вона була першою не тільки в Україні, але у всьому СРСР. Будівля студії 1969 року з мозаїкою, яку зробили як подарунок дітки. Ескіз для неї створила дівчинка Надія Безрукова в 16 років, зараз — чернігівська художниця”, — розповіла дослідниця.

Дівчина проконсультувалася з професійним монументалістом і зібрала команду однодумців, які зняли пошкоджені шматочки мозаїки, щоб її відновити. 

“Ми не могли собі дозволити бригаду будівельну, тому самі приходили і за декілька заходів зацементували дірочки та тріщини — все що було всередині забору. Зробили сітку на стіну, щоб вона не руйнувалась, і самі вішали її, звичайно, все за рекомендацію монументаліста Олександра Богомаза”, — зазначила вона.

У команді з Ельмірою працював Макар Поліщук. Цей 17-річний хлопець вже долучався до збереження української культури: він самостійно відновив цілу скульптурну композицію авторства видатної харківської художниці Любові Муравйової. 

“Скульптурна композиція “Казка” була створена в 1984 році. Головна її ідея полягає в тому, щоб діти самі могли обирати через абстрактні форми, з чим вони грають. Такого у Києві й в Україні я більше не бачив”, — наголосив хлопець. 

Дивовижні скульптури з року в рік замальовували фарбою. Макар вручну зняв багатошарове покриття і повернув композиції первинний вигляд. 

“З лютого по травень місяць я колупав їх спочатку механічно, потім розчинником. Цікава робота. Деякі скульптури через текстуру кераміки не вдалося повністю очистити, але в основну групу вдалося очистити до нормального стану. Людям сподобалося”, — поділився він. 

У Виноградарському районі Києва збереглися й інші роботи Любові Муравйової. Одна з найскладніших — “Весна”, яка терміново потребує порятунку.

“Це 1982 рік. “Весна” — серце Виноградаря і має дуже складні конструкції з арматури та складну кераміку. Цей фактор послугував в погану сторону, тому що через складність вона легше руйнується. Наразі ця скульптура знаходиться у найгіршому стані. З частин, які відпали, стирчать прути арматури, а під час сильного вітру можна навіть побачити, як хитаються її частини", — наголосила дослідниця Ельміра.

Підтримати небайдужу молодь, яка прагне зберегти архітектуру XX століття, можна на сторінці Ельміра Еттінгер в Instagram, де триває збір донатів на відновлення мозаїки та будуть опубліковані наступні ініціативи. Незайвими будуть і робочі руки, а ще — розголос і активна громадська позиція, адже саме байдужість знищує українську культурну спадщину.

Читайте також: "Попіл" Грації Деледди: Лілія Ребрик радить книгу нобелівської лауреатки