"Українці не лише вірять у диво, а й творять його самі — вчинками, мужністю, силою духу": привітання президента та першої леді з Великоднем

Сьогодні, 12 квітня, українці зустрічають Великдень. Саме в цей день як ніколи сильною є віра у перемогу миру над війною. Чотири роки тому всі молилися, щоб Україна вистояла. Молилися і боролися за це. Чотири роки потому всі моляться і борються, аби Україна жила в мирі. На цьому наголосили президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська у великодньому привітанні. "Дім" наводить повний текст їхнього звернення.

Дорогі українці, дорогі українки!

“Бог серед міста і воно не похитнеться”. Ці слова закарбовані тут — над нашою Орантою у нашій великій Софії. І наділені ці слова надзвичайною силою. Яку ми відчуваємо понад півтори тисячі днів битви за життя, у якій непохитні наша Україна, наша столиця, наші люди і наша віра. І це так важливо сьогодні, коли війна — не лише на полі бою, а й точиться запекла битва емоцій — характерів і духу, правди — проти брехні, віри — проти відчаю, надії — проти розпачу.

Вести цю боротьбу непросто всім нам. Особливо в часи турбулентності, коли, здається, світ летить у прірву і ніхто не знає, яким буде завтра. У такі миті саме Великдень і його сенси підказують нам: як не опускати рук, де знайти світло, щоб не заблукати. Ці відповіді, ці знаки — поруч з нами. У наших близьких, у наших родинах, наших людях, у кожному вчинку, погляді, обіймах, у кожному повідомленні і кожному слові підтримки. У наших “Ти як?”, “Не бійся, я поруч”, “Бережи себе”, “Все буде добре”.

Ось це світло — світло в наших людях — збагачує нас силою, щоб триматися як одна велика родина. Родина — Україна. І саме так — разом — ми подолали цю зиму. Найважчу в нашій історії, але яка програла. Програла нам. І холод безславно відступив, і ми дочекалися своєї весни, і сьогодні разом відзначаємо свій Великдень.

П’ятий рік поспіль ми робимо це — попри біль, усі випробування і зло, що оточує нашу землю. Робимо, доводячи: українці завжди лишаються українцями. І жодна війна цього не зітре. Тож цей день для нас завжди — про родину, тепло власного дому, про дитячий сміх у ньому.

Заради того, щоб цей сміх лунав, тисячі українців на фронті захищають країну та свої сім’ї. Хоч би які темні хмари затягували небо, ми бережемо свою ідентичність, сімейні традиції, ми щороку готуємося, збираємо великодній кошик, розмальовуємо писанки, випікаємо паски, прикрашаємо свій дім, садимо дерева й квіти — і все це зовсім не про їжу чи декор, а про народ, який прагне, щоб довкола розквітало життя.  

І це і є саме той сенс, яким наповнений Великдень для всіх нас. Так було в усі століття, протягом яких стоїть Софія, так є сьогодні — коли Україна стоїть твердо, вперто, непохитно. Знаючи, заради кого і заради чого — щоб на зміну п’ятому Великодню в часи війни прийшов перший мирний Великдень. На всій нашій землі. Для всіх наших людей.

Коли великодній дзвін не порушить сирена тривоги. Коли відступить зима і усе зло з нашої землі. І всі дочекаються своїх — з фронту, полону, окупації. Коли кохані поруч, і онуки на руках у наших батьків, і ми знову за одним столом. За це варто боротися. І ми робимо це вже 1 509 днів. І на Великдень, як ніколи, сильною є наша віра — віра у перемогу миру над війною.

Чотири роки тому всі ми молилися, щоб Україна вистояла. Молилися і боролися за це. Чотири роки потому всі ми молимося і боремося, аби Україна жила в мирі. Покладаємося не тільки на небесні сили, а й на наші Сили безпеки та оборони, віримо однаково — у божу милість і нашу сміливість, сподіваємося на заступництво нашої Оранти і влучність нашої далекобійності. 

Сьогодні Українці не лише вірять у диво, а й творять дива самі — щоденно, власноруч, своїми вчинками, роботою, мужністю, самовідданістю, силою духу. Щоб бути разом. Триматися своїх. Вірити в Україну. Вірити одне в одного. Допоки це незмінне — зло безсиле.

Тож нехай надія та тепло цього дня поєднають серця всіх наших людей. Нехай Бог захистить тих, хто захищає нас. І бережуть небеса всіх, хто боронить наші і небо, і землю. І міцною буде воля всіх, хто бореться проти неволі. Нехай кожен, хто допомагає і шукає, завжди знайде. Кожен, хто в дорозі, завжди її подолає. Кожен, хто робить для України все можливе, не втрачає віри в те, що все можливо.

Ми щиро вітаємо вас із цим великим світлим днем. Всіх неймовірних людей. Неймовірних дітей. Не за віком мужніх хлопчиків і дівчаток, які не розучилися вірити в добро. Наших матерів і батьків, всі наші міста й села, які заслужили на мирне життя. Побачити спокійні дні та ночі, торжество справедливості, світла, правди та перемогу миру — на всій нашій землі. Нехай буде так. Хай буде мир. І буде Україна. З Великоднем вас, дорогі українці та українки!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!