"Специальный репортаж": підтримка України, амбіції Кремля та Саміт за демократію

Від воєн страждають не лише країни, економіки та цивільне населення, а й цінності: чи така важлива свобода, чи не пожертвувати демократією заради стабільності?

Аби захистити громадянські свободи, президент США Джозеф Байден зібрав Саміт за демократію. Як і багато зустрічей під час пандемії, він відбувся онлайн. Брала участь у саміті й Україна. Як захистити демократію, чим небезпечні авторитарні режими та як із ними боротися, і як на саміт відреагували далекі від демократії країни, — подробиці у "Специальном репортаже" Сакена Аймурзаєва.

Саміт за демократію відбувається уперше. Ще під час передвиборчої кампанії Джозеф Байден пообіцяв провести таку зустріч, аби виробити спільну стратегію для захисту свободи та боротьби з авторитаризмом.

"Я гадаю, що в нашій історії настав переломний момент. Вибір, який ми зробимо сьогодні, визначить, у якому напрямі впродовж наступних десятиліть розвиватиметься наш світ", — наголосив американський лідер.

Гостями онлайнсаміту стали 110 країн. Від кожної виступив офіційний представник влади та громадянський активіст чи журналіст.

Україна була представлена ​​на саміті двома учасниками. Офіційну владу презентував президент Володимир Зеленський.

"Ми ухвалили закон про деолігархізацію. Завершуємо реформу децентралізації, відновлюємо механізм народовладдя, будуємо інститути прямої демократії. Робитимемо все для забезпечення гендерної рівності, захисту жінок, дітей, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та кожного окремого громадянина", — акцентував український президент.

Представниця громадянського суспільства, запрошена від України до саміту, — Дар'я Каленюк. Вона очолює неурядову організацію "Центр протидії корупції". Основне завдання Центру — побудувати працюючу систему боротьби з корупціонерами. У своєму виступі Дар'я закликала США продовжувати санкційну політику щодо українських корупціонерів.

"Вони не люблять їздити у відпустку до Росії або Китаю. Вони мають за краще їздити за покупками до Відня, навчатися в США, лікуватися в Німеччині. Тому головним покаранням для них стане припинення їхнього доступу на Захід", — сказала Дар'я Каленюк.

Дві найбільші країни, які не отримали запрошення на саміт, — Китай та Росія. Адміністрація США вважає обидва режими автократіями, що порушують права та свободи громадян не лише на своїй території, а й поза її межами.

"Путін любить вихвалятися, що в Росії є демократія. Але всі люди, які розуміють, що таке демократія, розуміють, що російський режим — це більше самодержавство, ніж демократія. І тут у нас посол Росії та посол Китаю написали смішну статтю про це", — каже посол США в Україні 2003-2006 рр. Джон Гербст.

Посли Анатолій Антонов та Цінь Ган виступили дуетом у The National Interest. У статті, повній обертів часів Холодної війни, дипломати критикують організаторів саміту. Наприклад, рекомендують "не хвилюватися щодо демократії в Росії та Китаї", і гадаю, що "урядам деяких держав варто було би замислитися про себе". Шквал критики саміт викликав і у російських пропагандистів.

За два дні до проведення Саміту за демократію Джо Байден за онлайнзв'язком поговорив з одним із незапрошених гостей заходу — Володимиром Путіним. Як і перед самітом у Женеві, на момент розмови з Байденом Путін звинуватив Захід у експансії, НАТО — у розширенні у бік Росії, і підтягнув до кордонів України війська.

Невідома точна суть розмови двох президентів. Проте повідомлення про сотню з лишком тисяч російських військових, про танкові з'єднання, про плани повномасштабного вторгнення на територію України вселяють тривогу.

Ніна Хрущова — правнучка першого секретаря ЦК КПРС, голови Радміну та фактичного керівника радянської держави Микити Хрущова. Зараз вона живе переважно в Америці, де викладає, пише книги та виступає авторитетною експерткою.

"Після Криму — хто не піде, не захоче до НАТО? Усі захочуть. Тому що, коли відбуваються міжнародно нелегітимні захоплення, звичайно, всі хочуть захиститися… Жах можливої ​​ситуації Карибської кризи, коли вони цього, в принципі, на увазі не мають, вони просто блефують один перед одним, щоб один одного змусити почути себе. А далі це виходить з-під контролю. І починається щось, чого вони абсолютно не в змозі контролювати. І ось це, на мою думку, зараз найстрашніший момент", — говорить професорка The New School (Нью-Йорк) Ніна Хрущова.

Карибська криза, пік якої припав на осінь 1962 року, став одним із найгостріших і найнебезпечніших моментів Холодної війни, коли світ опинився на межі ядерної війни.

"Мене злякало, коли Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії, сказав, що "нас обклали військовими базами НАТО, і ось як ми почуваємося". У мене серце впало в п'яти, тому що те саме сказав Микита Сергійович Хрущов, коли вирішив, за його власним висловом, "закинути їжачка в штані дядькові Сему". Тобто — послати ракети на Кубу", — продовжує Ніна Хрущова.

Тоді, 60 років тому, зірватися світу до прірви не дали обидва лідери — і Кеннеді, і Хрущов. Але на що чекати від Путіна, якою може бути його подальша політика, — прогнозувати складно. На думку Джона Гербста, зараз Путін на масштабні акти агресії не наважиться.

"На мій погляд, він готовий лише на маленькі кроки агресії, тому що він боїться наслідків великих кроків агресії. І можна сказати, що визнання незалежності "ЛНР" та "ДНР" — невеликий крок. Я не думаю, що якщо він це зробить, європейці будуть готові обкласти новими сильними санкціями Росію. Але я не чекаю на такий крок від Путіна, бо він не вплине на зовнішню політику України. Це агресія, але це означає, що та територія ще далі від впливу на зовнішній курс країни. А Путін хоче впливу саме на зовнішній курс України", — уточнює посол США в Україні 2003-2006 років.

Політолог, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань упевнений, що західні партнери України не дозволять вторгнення.

"Я думаю, що масштабного нападу Путіна на Україну не буде, щоби не повторився 2014 рік", — говорить Олексій Гарань.

Джон Гербст наголошує: підтримка України з боку світової спільноти дуже потужна.

"Ми обкладаємо Росію новими санкціями, ми посилаємо зброю Україні, ми розміщуємо війська та військову техніку на території близьких до Росії членів НАТО. На мою думку, результатом такої відповіді буде не наступ з російської сторони. Це велика загроза для Путіна, і він це розуміє", — наголошує Джон Гербст.

Експерти сходяться на думці — часи непрості, але підтримка України має тривати.

Колись сенатор Джон Маккейн, розмірковуючи про боротьбу з авторитаризмом та тиранією, назвав країни, які допомагають захистити свободу, "оркестром демократії". Чи зможе цей оркестр переграти військові марші автократів — залежатиме від консолідації зусиль демократичних країн.