Що робити, коли погляди в сім'ї різняться — поради психологині Ірини Фролової

Ірина Фролова. Скриншот: kanaldim.tv

У темні часи нам завжди доводиться ухвалювати багато складних рішень. І часто трапляється, що у близьких людей кардинально відрізняються погляди на ситуацію. Як уникнути скандалів та домовитися? Відповіді на ці питання у "Ранку Вдома" озвучила психологічна консультантка Ірина Фролова.

— Що робити жінці, яка вирішила залишитися в Україні, а рідні наполягають на тому, щоб вона забирала дітей та виїжджала?

— Якщо це, каже батько дітей, то це одна історія. Якщо це кажуть інші люди, то треба розібратися. Рішення мають ухвалити батьки дітей. Всі інші можуть рекомендувати або висловлювати свою думку, якщо ми у них це запитали. Дуже важливо на початку самим собі дати дозвіл бути відповідальними за своїх дітей і не слухати непроханих порад. Треба відстояти свої кордони. Також треба розібратися, чи такі поради — це турбота, чи нав'язування іншої думки.

Як бути, коли в сім'ї по-різному ставляться до того, як має поводитись Україна щодо російської агресії?

— Дуже складне питання. Якщо хтось в сім'ї вважає, що українські управлінці могли б бути більш лояльними задля миру — це одна історія. Якщо, наприклад, у сім'ї, підтримують історію в сторону агресора — це абсолютно інша історія. Я би рекомендувала в цій ситуації, по-перше, зрозуміти, чи хочете зберігати дистанцію в спілкуванні з цією людиною. По-друге, зрозумійте, як ви почуваєтеся біля цієї людини. Чи проявляється агресія, чи вам навпаки хочеться з цією людиною поговорити. Якщо ми розуміємо, що ці стосунки для нас реально дорогі й що багато було хорошого, то можемо дати собі можливість зберігати дистанцію Перед цим попередньо поговоривши з людиною. Наприклад: "Наші позиції з приводу того, що для мене важливо розходиться. Я не хочу втрачати тебе і те наше прекрасне минуле, тож перестаньмо поки спілкуватися". 

Якщо вдалося виїхати всій родині за кордон, але їхні знайомі засуджують їх за це. Як бути тій родині, яку засуджують?

— По-перше, треба розуміти, що у кожної людини свій біль. Цей осуд — прояв внутрішнього дефіциту. Можливо, людина, яка засуджує таку родину, й сама хотіла б вивезти свою сім'ю, але не може цього зробити. Ми розуміємо, що кожен, кого ми зустрічаємо, проживає всередині, той біль, про який ми нічого не знаємо. Тому тут теж дуже важливо дати собі право відстоювати власні кордони та пояснити: "Якщо ви думаєте, що досвід проживання та адаптації за кордоном, та ще й з дітьми, набагато простіший, ніж проживання в Україні, то це ваші особисті фантазії. Нічого спільного з моєю реальністю це не має". Це один із елементів, яким можна скористатися. Звичайно, рекомендацій може бути досить багато.

Що робити, якщо чоловік хоче, аби дружина з дітьми поїхала за кордон до нашої перемоги? Натомість дружина хоче залишитися тут, в Україні.

— Пам'ятаймо, що сім'я це партнерство. Є моє слово, є слово мого чоловіка. Ми дорослі люди, тож найкраще — аргументована розмова.

Читайте також:

Прямий ефір