Шлях до чемпіонки Європи з боксу: "Утро Дома" з Оленою Медведенко та Андрієм Медояном

Українська спортсменка Олена Медведенко стала чемпіонкою Європи з професійного боксу в суперлегкій вазі за версією EBU.

Завдяки чому вдалося здобути чемпіонський пояс і чому шанси на перемогу були малі — розповіла Олена Медведенко разом зі своїм тренером Андрієм Медояном в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Юлія Крапівіна і Костянтин Войтенко.

— Ми вас вітаємо з перемогою! Мені завжди хотілося дізнатися, чому жінкам-боксерам не дозволяють боксувати в сукнях?

Олена Медведенко: Це не дуже зручно. Хотілося б, щоб зручність поєднувалася з красою. Ми, звичайно, намагаємося це зробити, у нас є шорти з паєтками, красиві, блискучі, але це має бути ближче до форми.

— Як вам вдалося перемогти?

Олена Медведенко: Фізична підготовка, емоційний стан, форма, звичайно. Зачіска — теж важливо. Настанови тренера, звісно.

— Які у вас відчуття після перемоги?

Олена Медведенко: Знаєте, якщо чесно, досі не віриться. Це неймовірні відчуття, адже стільки років ми йшли до цього, і отримали. Такий приголомшений стан.

Андрій Медоян: Салюта не було, не було червоної доріжки, просто раптом всі починають вітати. А вони французькою говорять. Якщо Олена частину розуміла, я не розумів взагалі нічого. Тобто я бачу, що вона виграє, але це ж нічого не гарантує.

Олена Медведенко: Суддівство дуже суб’єктивне.

— Скільки років ви намагалися отримати цей пояс чемпіона?

Олена Медведенко: Вперше я боролася за пояс в 2018 році, у Відні. Було три пояси.

Андрій Медоян: Вони були господарями.

Олена Медведенко: І це був захист, а якщо бій рівний, то віддають перевагу тому, хто захищає пояс. Нам сказали, що ми були дуже близькі, але чогось не вистачило. Звичайно, було прикро.

— Але ви досить швидко отримали бажане. З 2019 року не дуже багато часу пройшло.

Олена Медведенко: Це так здається, це роки наполегливих тренувань.

Андрій Медоян: Тут ще потрібно відіграти рекорд, тобто вас просто так не запросять, ви маєте відіграти рекорд, піднятися до топу рейтингу.

— Що значить "відіграти рекорд"?

Олена Медведенко: Щоб потрапити на бої за пояс, за титул, потрібно мати певне місце в світовому рейтингу. Щоб потрапити на титульний бій, потрібно бути не нижче від визначеної позиції. Щоб отримати цю позицію, потрібно, відповідно, мати виграшні бої. Тому ми тут, в Україні, займалися цим, просували себе, і в нас вийшло дістатися місця, з яким ми могли боксувати за пояс.

— Як переживається програш і виграш?

Андрій Медоян: Бокс — суб’єктивний вид спорту. Виграли ми чи ні — вирішують судді. Перші номери дуже рідко падають в нокаут, це сильні підготовлені люди. Всі готуються до цих боїв, ніхто не виходить просто так, і коли йдеться про титули, там всі готові. Тому переконати суддів у власній перевазі на чужому рингу, де їхні судді, їхні клуб, їхній опонент представляє їхню країну, грає гімн їхньої держави, і виграти — треба було сильно постаратися. Тому ця перемога — швидше, виняток.

— Олена, як ви боретеся з напругою, злістю?

Олена Медведенко: Насамперед, звичайно, тренер страждає. Я хочу принести йому вибачення, я щоразу це роблю.

Жінки дуже емоційні, це сплеск емоцій, це може бути істерика, сльози.

Андрій Медоян: Так, летить каміння, предмети.

Олена Медведенко: Камені не летять. Але так, у нього величезне терпіння. Це важливо для тренера, особливо для тренера жінок, дівчат.

— За рахунок чого працює ваша успішна траєкторія?

Андрій Медоян: Розумієте, титул в моєму випадку — це робочий момент. Якщо я не міг ось взяти титул і йти до нього, це непередбачувана ситуація. Я просто опрацьовував ситуації, слідував технології, накладав якісь моменти на її підготовку, і це просто результат роботи.

Це дуже серйозне вкладення за часом, тобто це систематична підготовка, яка важлива. Ви просто працюєте, і в якийсь момент надходить пропозиція, і ви повинні бути вже готові. Тому весь час треба бути в тонусі, весь час є відпрацьовані технології — вносяться тільки корективи під опонента.

— Як ви нагороджуєте себе після перемог? Можливо, на відпочинок їдете?

Андрій Медоян: Не вийде. Це ж один боксер прорвався, а в мене їх багато. Я не можу просто сказати: "Я їду, ви залишаєтеся".

Олена Медведенко: І я, відповідно, теж, тому що я теж треную.

— Олена, вас на рингу представляють не просто Олена Медведенко, а Олена Спартанська-Медведенко. Звідки взялася ця приставка?

Олена Медведенко: Олена — зрозуміло, батьки назвали. А Спартанська — все дуже просто. Я в 19 років прийшла в авторську школу боксу "Спарта", і відповідно, вирішили цю школу прославляти. Ми вирішили, що буде цікаво. Олена зі "Спарти".

— Як розслабляються люди, які займаються професійним боксом?

Олена Медведенко: Подорожуємо.

Андрій Медоян: Ми подорожуємо. Ми побували в 7-8 місцях Європи, кожну вільну хвилину ми щось досліджували, десь бували, це якісь історичні місця, пам’ятники, архітектурні моменти.

Олена Медведенко: Мені подобається вивчати кухню.

— Є у боксерів певний алгоритм роботи на рингу?

Олена Медведенко: Нам противника говорять заздалегідь зазвичай. Про свою суперницю ми знали заздалегідь, ще з лютого. Говорили, що бій вони планували ще з листопада, але нам сказали в лютому. У лютому ми дізналися, хто вона, ми подивилися бої, ми розробили методику, за якою будемо готуватися, і вже готувалися до цього бою. Тому те, що вона робила, не було здивуванням. І я вже була готова до її тактики.