Протести, вбивства та російський слід: М'янма після військового перевороту

Понад 700 убитих, 3 тис. затриманих за участь в протестах, сотні зниклих безвісти. У таких реаліях М'янма (раніше Бірма) — країна в Південно-Східній Азії — живе майже три місяці після військового перевороту. Які держави зацікавлені в подібному розвитку подій, і як реагує Європа — аналізували журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом".

Вогнем по демонстрантах

Після військового перевороту 1 лютого президента та лідера керівної партії затримали, а владу захопив головнокомандувач Збройних сил М'янми — Мін Аун Хлайн. Жителі країни виступили проти цього та вийшли на протести. Військові відповіли вогнем по демонстрантах.

В ООН закликали держави до згуртованого тиску на військове керівництво М'янми.

"Держави, що володіють впливом, повинні терміново здійснити узгоджений тиск на військових у М'янмі, щоб зупинити порушення прав людини та злочини проти людяності. Масові арешти змусили сотні людей ховатися, а звіти свідчать про те, що розшукуються багато журналістів, активістів, знаменитостей і громадських діячів", — заявила прессекретарка Управління верховного комісара ООН з прав людини Равіна Шамдасані.

Радбез ООН намагається протидіяти самопроголошеній владі, зокрема ввести ембарго на експорт зброї. Але Росія і Китай — проти.

"Це цілком здійсненний крок, і з резолюцією має виступити Радбез ООН. А якщо Росія і Китай хочуть накласти вето, то вони зобов'язані пояснити, чому підтримують військових, які стріляють по дітях, в їхніх будинках влаштовують різанину. Це час для Китаю та Росії або змиритися, або замовкнути", — акцентував заступник директора азійського напряму Human Rights Watch Філ Робертсон.

За підрив демократії в М'янмі та застосування зброї по протестувальниках Євросоюз ввів санкції відносно генерала Хлайна та ще приблизно десяти високопоставлених військових. Але поки що такі заходи безрезультатні.

У Брюсселі наполягають на єдності світових держав у питанні М'янми.

"Останнє військове придушення в М'янмі показує, що діяти потрібно без зволікання. Поки ми вдаємося до санкцій і проводимо жорстку дипломатію, геополітична конкуренція явно перешкоджає зусиллям із відновлення демократії", — заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Постачання зброї з Росії та Китаю

Китай і Росія, які блокують резолюцію Радбезу ООН, є головними постачальниками зброї до М'янми.

За останні 20 років М'янма закупила у Росії, зокрема:

• 30 винищувачів "МіГ-29";
• 12 реактивних літаків "Як-130";
• 10 вертольотів "Мі-24" і "Мі-35";
• 8 зенітно-ракетних комплексів "Печора";
• підписала контракт на 6 бойових літаків "Су-30".

За даними Інституту дослідження проблем світу, з 2001 до 2016 року видатки М'янми на закупівлю військової техніки в Росії становили 1 млрд 450 млн дол. І закупівля триває.

"Росія поставила до М'янми зенітно-ракетні та артилерійські комплекси "Панцир-С1", операція з розвідувальним безпілотним літальним апаратом і радарами" Панцир-С1", "Орлан-10Е" була підписана під час візиту міністра оборони Росії до М'янми в січні", — повідомив редактор Myanmar Now Аунг Шин.

Росія зацікавлена в розширенні свого впливу і в ринку для експорту зброї, кажуть експерти. І додають — Кремль знав про майбутній переворот і схвалив його. Головнокомандувач Хлайн, який захопив владу в М'янмі, відвідував Росію і зустрічався з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу шість разів.

Місцеві жителі впевнені, що переворот і влада "з автоматами" вигідні Москві та Пекіну. Протестувальники палять прапори Росії та Китаю.

Китай також є постачальником зброї до М'янми. А прямі інвестиції в 2019 році становили 19 млрд дол. Це майже третина ВВП М'янми.

З 2010 року Китай має у своєму розпорядженні нафто- і газопроводи в М'янмі. І протягом вже багатьох десятиліть ініціює будівництво каналу на півдні країни: це допомогло б Пекіну істотно скоротити морський шлях. Серед пріоритетів Китаю — також будівництво залізної дороги до своїх терміналів на узбережжі Індійського океану в М'янмі.

Політолог Вільного університету Берліна Еберхард Сандшнайдер зазначає, що "М'янма — основна країна в геостратегічних інтересах Китаю, оскільки є транзитною державою між Індійським океаном і південно-західною китайською провінцією Юнань".

"Це не внутрішня проблема М'янми, це, скоріше, геостратегічне положення країни", — наголошує Сандшнайдер.

Після військового перевороту в М'янмі заблокували інтернет і мобільний зв'язок, щоб обмежити жителям доступ до інформації. Також тривають репресії та переслідування. Експерти припускають, що така ситуація може тривати щонайменше рік — саме на такий термін військова влада М'янми ввела надзвичайний стан.

Росія в М'янмі та в Україні

З точки зору експертів, Росія причетна як до силового перевороту в М'янмі, так і до постачання зброї на Кубу. У Кремлі говорять про "утиск інтересів Росії" і обіцяють "жорсткі" заходи у відповідь. Тим часом на кордоні з Україною зосереджені російські війська. Які мотиви Росії — і чого в ситуації, що склалася, очікувати Україні? Цю тему в програмі "На самом деле: мир" коментує науковий співробітник Atlantic Council Пітер Дікінсон.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Експерти говорять про те, що російський слід є в подіях і на Кубі, і в М'янмі. Як ви вважаєте, чим можуть бути вигідні Росії переворот в М'янмі та постачання зброї на Кубу?

— Думаю, що немає сенсу шукати конкретну ідеологічну причину всіх цих дій Росії у світі.

Росія сьогодні робить те, що вважає невигідним для західного світу. Логіка: якщо це погано для Америки, то вигідно для Росії, і навпаки.

Тобто не має значення, до якої сторони політичного спектра належить сила, якій надається допомога, — до лівих чи до правих.

Це вже питання не ідеології, а створення максимального безладдя, щоб світова система правового захисту не спрацювала, і Росія могла грати у вільнішому полі.

— Під час звернення до Федеральних зборів 21 квітня Володимир Путін пообіцяв діяти у відповідь на утиски інтересів Росії "жорстко". Хто ж утискає інтереси РФ? І що мається на увазі під "жорсткими діями"?

— Це складно зрозуміти в конкретному сенсі. Є різні сфери впливу Росії, різні методи, які вони можуть використовувати в жорсткому сенсі. Хто діє проти Росії? Ну, це демократичний світ: насамперед Америка і, звичайно, Україна.

Тому що Україна відіграє ключову роль в російському погляді на їхні геополітичні інтереси. Зараз, на думку Москви, Україна грає не конструктивну роль. Якщо ми говоримо про супротивників інтересів Росії, напевно, перше місце займає Україна.

— Якими, на вашу думку, найближчим часом можуть бути дії Росії проти України?

— Весь світ зараз дивиться на українсько-російський кордон, на величезну кількість російських військ, які зібралися там: і в Криму, і на кордоні в східній частині країни.

Зараз загроз в напрямку України досить багато, про це говорять у Києві, Вашингтоні, Брюсселі, Лондоні, Парижі й так далі.

На мій погляд, поки це більше погроза, ніж підготовка до справжніх бойових дій. У підконтрольних Кремлю російських медіа відверто показують військову концентрацію поблизу України. Якби це була дійсно операція, великий масштабний наступ, то ми б такого не побачили.

Мені здається, що поки це гра, тиск на Україну, на західний світ, перевірка для нової адміністрації в Америці, президента Байдена. Вони перевіряють, і подивимося, які реакції будуть. Ми бачимо дуже багато слів у бік України, але ми не бачимо великих дій в плані підтримки України, і це, звичайно, небезпечно.