Це як народна медицина, яка має накопичувальний ефект, — Олег Скрипка про повернення "Країни мрій"

З 7 до 9 липня у Києві відбудеться міжнародний фестиваль "Країна мрій". Подія триватиме на території ВДНГ. До ефіру "Ранку Вдома" долучився організатор фестивалю, співак, актор, лідер рок-гурту "Воплі Відоплясова" Олег Скрипка. Він розповів про формат фестивалю "Країна мрій" під час війни, його учасників та доброчинну складову.

— "Країні мрій" цього року виповнюється 19 років! Як все починалося? Які трансформації відбувалися з фестивалем за ці роки?

— Так, по факту "Країні мрій" вже 19 років. Трансформації відбуваються паралельно з суспільством. Всі ці роки були непростими, навіть в "Країні мрій" була перервана історія. Ковідні та воєнні часи були дуже не простими. Фестиваль дуже швидко набув статусу національно, такого, що об'єднує.

Вже у 2004 році у нас був рекорд, бо велика кількість людей тоді одягли вишиванки. Зараз для нас вишиванка це вже побут, а от у пострадянські часи вишиванка була екзотикою.

Якщо людина на вулицю виходить у вишиванці, це був такий шлях до своєї природи. Крім цього на першій "Країні мрій" було масове співання Гімну України.

Ніхто не спонукав людей до цього, але велика кількість людей у вишиванках сама співала Гімн України на "Країні мрій". Це було якраз перед Помаранчевою революцією.

В принципі, на цій творчій хвилі й відбулася потім Помаранчева революція.

Були хороші роки, хороші фестивалі. Було багато іноземних артистів на фестивалі. Потім прийшла війна, і попри дискусії я все одно натхненно продовжував "Країну мрій". До того вже збулася "Різдвяна країна мрій", тому що Різдво — ключове свято.

Тож "Різдвяна країна мрій" тривала і протягом війни.

— Чому так склалося? 

— Тому, що коли ми робили літню "Країну мрій", виникала дискусія: "Ось іде війна, а ви тут співаєте пісень!". Типу нам всі треба закопатися в землю і посипати голову попелом. Такі тенденції були в суспільстві. А Різдво ніхто ж не скасовував. Різдво — це народження нового світу, народження нових ідей, народження кохання. Важко проти цього сперечатися.

Сьогодні очевидно, що українська пісня —  це наша зброя. Я завжди наполягав на тому, що якби ми всі спільнотою, і державою, підтримували на високому рівні нашу культуру, у нас би не було такої жахливої ситуації, яка зараз сталася.

Можливо, це знову ж таки моя теза, що воно і сталося для того, щоб ми зробили правильні висновки. Я ставлю в приклад маленькі балтійські країни, чи Польщу, де з культурою працюють дуже активно, з великою шаною та великою енергією. Чомусь там війни немає.

Війна саме в Україні, тому що ми маємо велику спадщину.

Наведу приклад. Коли я був молодим хлопцем, то мені подарували велосипед, я тоді був ще підлітком. Я його залишив у під'їзді, біля дверей. То була травма для мене. Те ж саме з нашою історією, культурою.

Якщо так ставитися, як я тоді до свого велосипеда, то й от люди приходять до тебе в дім і викрадають твою культуру, твою історію, твоє життя, твою родину. Тому неймовірна функція оборонна, військова, звитяга наших вояків.

Але якщо дивитися на великих термінах часових, то культура — це є наша зброя, це наш захист. Це мова, це наша пісня, наші спогади, спогади наших там батьків предків.

Саме тому ми робимо фестиваль "Країна мрій", а не просто для того, щоб зустрітися, випити та розбігтися. Це як народна медицина. Воно має накопичувальний ефект.

З року в рік ти робиш цей фестиваль, а потім ти усвідомлюєш, що вже виросло 2 покоління дітей, які слухали хороші пісні, які знають, звідки ми походимо, розбираються у тому, де вишиванка з Буковини, а де вишиванки з Полтавщини й тому подібне, компілюють, працюють з українською піснею. Міксують українську пісню з електронними звуками, з гітарами, з танками, джазом. Таким чином воно працює.

— Як будемо цього року виховувати молодь і нагадувати всім іншим поколінням про те, що не треба залишати культуру за дверима? Яким буде формат "Країни мрій" цього року? 

— Формат "Країни мрій" незмінний. Звичайно, ми не можемо проводити його у таких масштабах, як до війни, і ми не можемо робити в цьому році фестиваль.

Ми називаємо це етносвіт "Країна мрій". Це світогляд, але все одно фестивальна подія — це не просто тусовка, де люди вийшли на сцену, а потім випили й розбіглися.

Фестиваль — це різноманітні напрямки музики, це обов'язково майстри, дитяча галявина, якісь обговорення, круглі столи, обмін думок. Все це триває кілька днів.

Для чого нам мистецтво? Для того, щоб змінюватися, для того, щоб нас формувати. Наша свідомість дуже пластична. "Країна мрій" — це те місце, де ми матеріалізуємо наші мрії.

—  Тобто там будуть майстеркласи, зустрічі, обговорення і кілька сцен?

—  Це творчий простір "Уява" на територію ВДНГ. Там у нас є можливість це зробити й там є схованка. Якщо в нас є небезпека, повітряна тривога, то там є укриття.

У нас буде дві сцени. Одна називається "Обрій мрій", друга —  "Фолк світ". Вони одночасно не можуть працювати, тому що там обмежений простір.

Безумовно це родинний фестиваль, тому приходимо з дітьми. Буде і творчість, діти зможуть поводити хороводи.

Також буде "Простір духу". Тобто це вже такий етнічний езотеричний світ. Ну ми ж всі фантазери, мрійники, і нам треба модернізувати наше майбутнє професійно. Для цього залучаються різні майстри, які працюють з духом, з психологією.

Воно все компактно, але все на свіжому повітрі. Гадаю всім буде затишно і комфортно. Навіть якщо буде спекотне сонце, можна сховатися в затінку дерев. Триватиме з 7 по 9 липня.

— Розкажіть, будь ласка, про доброчинний напрямок "Країни мрій".

— Можливо буде кілька напрямків. Ми вирішили, що для дітей до 9 років зробити безплатний вхід. Запросимо обов'язково військових, які на реабілітації в Києві. Також ми будемо проводити аукціони.

Я вам розкажу щиро, коли люди платять за квиток на великий фестиваль 200 гривень, то думаю, що ці гроші підуть на благодійність. Вони не підуть на благодійність, тому що треба створити цей захід. Він коштує дорого. Тож ці кошти ми не зможемо залучити на благодійність. Так воно не працює.

Ми будем проводити аукціони й різні акції для збору коштів. Буде етнофешн, демонстрація строїв. На своєму концерті я проведу аукціон. Лоти хороші ми дістанемо.

Наш традиційний партнер — це дитяча лікарня "Охматдит". Також в мене є партнер в Чернівцях —  це "Місто добра", у якому живуть діточки з Херсонщини та з Маріуполя.

Напевно, на зброю ми не будемо збирати. Раніше ми багато на неї збирали. Можливо ще якісь партнери в нас будуть.

— Розкажіть про хедлайнерів. Який це буде масштаб, який вайб?

— Фестиваль з самого початку був міжнародним. Цього разу ми підтверджуємо цей статус. В нас буде один японський колектив. Ці японці приїхали до України, грають багато концертів, волонтерять. Вони будуть 7 липня виступати.

Наші партнери, друзі, колеги й колектив, який я поважаю, це PATSYKI Z FRANEKA. Ми з ними грали перші волонтерські концерти за кордоном. Вони будуть завершувати перший день. На другий день гратиме Христина Соловій, The ВЙО.

У третій день я буду виступати з оркестром НАОНІ. З цим оркестром ми традиційно розкриваємо зали на різдвяні свята. Зараз ми з НАОНІ знаходимось в Португалії на українському благодійному фестивалі.

Будуть ще такі колективи, як "Коралі" та "Мнішек". Ми відкриваємо нові імена.

Через те, що у нас можуть оголосити повітряну тривогу, то фестиваль по графіку буде закінчуватися раніше.

Живі виступи, а потім у нас будуть діджеї, наприклад, відомий багатьом Amarillo DJ. Я теж буду за діджейським пультом.

Перший день буде більш електронним, а потім вже буде багато живої музики. Це буде рок-музика та оркестрова палітра.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Повернутися "До школи знов": про якісну "підземну освіту" та гранти для старшокласників говоримо зі співзасновницею savED Ганною Новосад
• Про пісню "Ниточка", сильні тексти та плани: інтерв'ю зі співаком TRACH
• Заговорити українською за 28 днів — можливо: інтерв'ю з керівницею проєкту "Єдині" Наталкою Федечко
• В Україні створили застосунок для стабілізації психологічного стану — інтерв'ю з засновницями проєкту "База"