Прогулянка зоною відчуження під час війни: про особливість проєкту Chornobyl X та оцифрування експонатів музею "Чорнобиль" говоримо з Олексієм Курмазом та Аллою Цвілій

Європейський інститут Чорнобиля за підтримки Українського культурного фонду представили першу віртуальну екскурсію для VR шоломів у Національному музеї "Чорнобиль". Йдеться про проєкт Chornobyl X. Під час першого етапу диджиталізації вдалося засканувати понад 1000 експонатів та документів, що мають історичну цінність. Цифрова колекція високоякісних 3D-моделей і фотографій документів, артефактів та експонатів тепер буде доступна в онлайн-архіві для дослідження.

Творці проєкту Chornobyl X прагнуть познайомити відвідувачів не тільки з історією Чорнобиля, а й з історією створення музею та його колекції. VR-екскурсія дасть змогу потрапити в зону відчуження, подивитись на місця, у яких було зібрано артефакти до колекції музею.

Проєкт має на меті не лише збагатити наше розуміння подій Чорнобиля, але й акцентувати його історичну значущість та важливість для самоідентифікації українців. Про це у "Ранку Вдома" розповіли заступник генерального директора Національного музею "Чорнобиль" Олексій Курмаз та головна зберігачка фондів музею Алла Цвілій.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Навіщо взагалі потрібна диджиталізація фондів музею "Чорнобиль"?

Курмаз: Процес оцифрування фондів почався давно. Експонатів дуже багато, їх не завжди можна було показати відвідувачам. Тим паче, що за останні 15 років стався вагомий технологічний прорив. Це дає можливість показати усі експонати музею відвідувачам. Диджиталізація дає можливість показати більше тим, хто цікавиться темою.

— Як це відбувається?

Курмаз: Якщо ми кажемо про документи, то це сканування. Є експонати, які не так просто засканувати. Тому треба розглядати 3D-сканування. Ця технологія в нас з'явилася не так давно, але вона надає можливість відвідувачу у віртуальному світі наблизитись до предмета, тому що навіть в музеї більша частина предметів знаходиться за склом. Ви підходите до вітрини, але ви не можете зазирнути за предмет. Це дає можливість повністю розглянути предмет. Це відкриває ще й можливості для дослідників. Якщо ви, наприклад, розглядаєте старовинну ікону, то вас цікавить і зворотна сторона. Таким чином музейники можуть досліджувати експонати.

Цвілій: Диджиталізація необхідна не тільки для того, щоб показати предмет людям. Вона допомагає зберегти колекцію. Чим менше ми контактуємо з музейними експонатами, тим цілішими вони будуть. Якщо ми можемо дати дослідникам експонат в цифровому вигляді, то це найкращий варіант.

— Чи всі експонати можна зацифрувати?

Курмаз: Зацифрувати сьогодні можна будь-що. Документи дуже цікаві, але ми не можемо їх часто витягувати й показувати. Є експонати, які навіть нам дуже складно досліджувати. Наприклад, великі мапи. Одна мапа може бути кількаметровою. Якщо її постійно витягувати зі сховища та розгортати, то вона швидко порветься. Тим паче на зацифрованому варіанті можна побачити нові деталі. Ці об'єкти потребують 3D-сканування, тому що завдяки йому з'являється можливість зазирнути за предмет і побачити, те, що нас там зацікавить.

— Чи не зменшиться попит на музеї, якщо все буде у цифровому форматі?

Курмаз: Тут розкривається інша сторона диджиталізації. Це навпаки збільшить інтерес до музею. Тому що музей — це особлива атмосфера. Це місце, куди ви приходите для того, щоби доторкнутися до предмета, до історії. Вдома ви можете це більш детально розглянути. По-перше, не завжди на екскурсіях ми все запам'ятовуємо. Втім, коли ми розглядаємо предмет з усіх боків, це для нас стає додатковою інформацією.

У нас була одна проблема. В нас є документи, мапи, плани — дуже велика кількість інформації, яка розкриває історію Чорнобильської трагедії, але немає прямого поєднання з місцем цієї трагедії. Ми знаходимося за 100 кілометрів від Чорнобильської станції. Тобто людина не завжди може собі все уявити. Сучасні технології дають можливість це побачити. Біля деяких експонатів у нашому музеї є QR-коди. Відвідувачі їх сканують і з допомогою віртуальної реальності по-іншому сприймають інформацію.  

— Цей проєкт має назву Chornobyl X?

Курмаз: Так. Європейський інститут Чорнобиля за підтримки Українського культурного фонду отримали можливість провести диджиталізацію частину фондів нашого музею. Вони працювали в Чорнобильській зоні — робили фото та відео. Ми зацікавилися цим, бо в нас є предмети, які могли б доповнити відзняте. Ці предмети, експонати, можна розташувати в тому середовищі, де вони були. Тобто ми прив'язуємо не лише історію, а й експонат до місця. Це дозволяє побачити все це в об'ємі. Після презентації проєкту ми отримали певні пропозиції щодо його удосконалення. Тож найближчим часом ми його завершимо. Складно сказати про строки, тому що це складний процес.  Бо коли ми говоримо про об'єкт, який буде рухатися, то треба певний час для того, щоб це відшліфувати.

— Куди іти тим, хто хоче потрапити на віртуальну екскурсію Чорнобилем?

Курмаз: Національний музей "Чорнобиль" знаходиться на Подолі в старовинній пожежній станції. Сама по собі ця будівля дуже цікава. Музей відкритий з вівторка по суботу. У нас фахові екскурсоводи, які вам можуть розповісти про Чорнобильську трагедію, про її подолання та про відновлення зони.

Цвілій: В нашому музеї є аудіогіди, якими можуть скористатися відвідувачі.  До речі, матеріали перекладені восьми мовами.

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

• Без шароварщини та кліше: інтерв'ю з засновницею унікальної платформи "УКультура" Ларисою Довгою
• Іноземці не розуміють, який це багатовимірний виклик — жити й працювати в Україні в умовах війни, — авторка подкасту Behind Two Walls Олена Ремовська
• Світова прем'єра українського документального кіно "Фото на пам'ять": інтерв'ю з режисеркою Ольгою Черних та продюсером Олексієм Гладушевським
• Оскароносні та життєствердні історії: про програму фестивалю "Нове німецьке кіно" розповіли представниці Goethe-Institut в Україні Єлизавета Сіренко та Марія Шубчик
• Сімейні архіви та реліквії покажуть у проєкті Forget-Me-Not: інтерв'ю з більд-редактором медіа "Заборона" Павлом Бішком