Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КДБ

У програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім" примадонна української оперної сцени Марія Стеф'юк розповіла про те, як і чому її свого часу переслідував Комітет державної безпеки СРСР. Артистка близько товаришувала з відомими шістдесятниками: Миколою Плахотнюком, В'ячеславом Чорноволом, який ініціював проголошення Декларації про державний суверенітет та Акт проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року, художницею і дисиденткою Аллою Горською та її чоловіком живописцем Віктором Зарецьким, художником Борисом Плаксієм та іншими.

"Був такий знаменитий Микола Плахотнюк (дисидент, шістдесятник, багаторічний політичний в'язень радянський концтаборів, жертва каральної психіатрії радянських часів, чоловік Валентини Чорновіл — сестри В'ячеслава Чорновола, — ред.). Вони з Надією Світличною (учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, публіцистка, — ред.) приїжджали до мене в гості, а мене не було. Мама їх приймала. Вони фотографувалися і лишили знімки моїй мамі. Після цього там був обшук. У мами знайшли ці фотографії і Біблію. Все забрали і викликали мене. Питали, хто це. А я казала, що не знаю", — розповіла Марія Стеф'юк.

Одного разу на пошті Микола Плахотнюк таємно передав Марії Стеф'юк видання Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?". Безпосереднім поштовхом для написання цієї роботи стало проведення 1965 року в Україні репресій проти української інтелігенції, тому ця праця поширювалася у самвидаві. Через це оперну співачку всю ніч протримали на допиті, а пізніше навіть не дозволяли виїжджати з виступами за кордон.

"Це було сфотографовано, а мене викликано [на допит]. "А це що таке? Хто це такий?" Знайшли в мене в хаті це все. Мені стовідсотково світила в'язниця. То було дуже страшно. Викликали на допит і всю ніч: "Прізвище, ім'я, по-батькові?". Я досі дивуюся, що мені дали закінчити консерваторію. Не лише викликали [у певні кабінети]. За мною просто слідкували. Якось я їхала з концертмейстром у Францію на конкурс, і мене з ним зняли прямо з трапа літака і сказали: "Виходьте, ми зараз дещо виясним". І літак полетів без нас. Сказали, що це тому що щось в Україні відбувається, "там виясняйте", — поділилась артистка.

Згодом Стеф'юк ще кілька разів не пустили за кордон. На той час артистка вже була солісткою Національної опери. Тоді її знайомий скрипаль Абрам Штерн сказав: "Слухай, Марічко, ти… Ти так, це не треба, іди до найголовнішого і питай, в чому річ". Марія Стеф'юк пішла і запитала, чому її не випускають на концерти та конкурси у Європі.

"Мене прийняли у той же день, і я запитала, яка причина. Нічого мені не сказали. За тиждень мене пустили до Канади. Але я знала, що серед них були люди, які слідкували за кожним моїм кроком. А в Канаді ще жила рідна сестра моєї бабці. Старенька була. Все було продумано і зроблено. До неї приходили "гості", [записувалося] що вона говорила і як вона казала. Зі мною були люди навіть із театру, які потім написали все. Я знаю, що в "Ла Скалу" мене не хотіли пускати. КДБ мене викликали і питали, навіщо мені та Італія і та "Ла Скала", — додала вона.

Повна версія інтерв'ю: Знайомство з шістдесятниками, переслідування КДБ, підкорення театру "Ла Скала": інтерв'ю з примадонною української оперної сцени Марією Стеф'юк у "Точці опори"

Нагадаємо, Марія Стеф'юк — примадонна української оперної сцени, володарка лірико-колоратурного сопрано, народна артистка, Герой України, лауреатка Шевченківської премії та професорка Національної музичної академії. З 1972 року по 2013-й — провідна солістка Національної опери України імені Тараса Шевченка. Дотепер продовжує працювати в театрі консультанкою з вокалу. Марія Стеф'юк з успіхом репрезентувала українську вокальну школу у США, Канаді, Австралії, Англії, Франції, Японії, Аргентині, Німеччині, Швейцарії та інших країнах. Стала другою українською співачкою, після Соломії Крушельницької, яка підкорила сцену найпрестижнішого оперного театру світу — міланського "Ла Скала". 

Попередні випуски "Точки опори":

• Зйомки у фільмі "Буча", хейт за роль Петра I та недоліки роботи в театрі: актор В'ячеслав Довженко у програмі "Точка опори"
• Про карантин на все російське, провину перед військовими, театр та кіно: актор Михайло Кукуюк у "Точці опори"
• Як Україна повертає викрадених Росією дітей: інтерв'ю з ексуповноваженим з прав дитини та очільником організації Save Ukraine Миколою Кулебою
• Заснування найпопулярнішої газети в Україні та сенс спілкування з "ватними" людьми: засновник та головний редактор "Фактів" Олександр Швець у "Точці опори"
• Заснування театру в комуналці та "виживання" мистецтва у 90-ті: інтерв'ю з очільницею київського театру "Колесо" Іриною Кліщевською у "Точці опори"