Що чекає на Україну на Олімпіаді-2020: інтерв'ю із заступницею міністра молоді та спорту Ніною Уманець

23 липня в Токіо стартують XXXII Олімпійські ігри. Спочатку літні Олімпійські ігри повинні були пройти в столиці Японії в 2020 році, але через пандемію COVID-19 їх перенесли на рік пізніше.

Це буде перша в історії Олімпіада, яка у зв'язку з надзвичайними обставинами була перенесена, а не скасована, а також перші в історії Олімпійські ігри, які відбудуться у непарний рік. Крім того, цього року змагання відбудуться без глядачів і з дуже суворими карантинними заходами.

На Олімпіаді-2020 Україну представлятимуть 158 спортсменів. Вони поборються за медалі у 25 видах спорту та 30 дисциплінах. Через пандемію цього року Парад олімпійців — проводи українських спортсменів на Олімпіаду — був нетрадиційним, без ходи Майданом Незалежності. Для безпеки олімпійців їх проводжали у режимі телемарафону в прямому ефірі суспільного мовника.

Що чекає на Україну в Токіо — у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" обговорюємо із заступницею міністра молоді та спорту Ніною Уманець.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Від України 158 спортсменів, 25 дисциплін. Хоч десяток медалей зможемо заробити, як вважаєте?

— Ми в спорті говоримо так: робити прогнози — справа невдячна. Але я все-таки сподіваюся, що наші спортсмени привезуть понад десять медалей. Хотілося б більше, звичайно, щоб це було десять золотих, тоді б ми увійшли до "десятки" кращих країн світу.

Впевнена, що наші спортсмени намагатимуться. Всі мріють показати результати на Олімпійських іграх, беручи до уваги, що дуже непрості у нас були минулий і цей роки.

Ми їдемо до Токіо, знаєте, як до незвіданого. Тому що ці Олімпійські ігри проводитимуться нетрадиційно — без глядачів. А для спортсмена дуже важлива глядацька підтримка, особливо у таких видах спорту, скажімо, як гімнастика, як легка атлетика. Коли спортсмен виходить стрибати до сектору, він просить, щоб його підтримали, й глядачі завжди із задоволенням це роблять. Тому цього разу олімпійцям буде дуже складно.

Хотілося, щоб хоча б японські глядачі були на трибунах. Ми прекрасно розуміємо, що вони підтримуватимуть насамперед своїх спортсменів, але все-таки, з огляду на східні традиції, їхню культуру, думаю, що вони підтримуватимуть усіх. І це б допомогло й нашим спортсменам.

— Ще один факт, який важливий цього та минулого року, — вакцинація. Спортсмени вакциновані?

— Так, звичайно. У нас десь близько 80-85% спортсменів вакцинувалися. Не отримали вакцину ті, хто перехворів, і перехворіли досить складно. Але вони одужали та відновилися, й вони матимуть відповідні документи, які, ми сподіваємося, дадуть змогу їм взяти участь в Олімпійських іграх.

— Ми заговорили про здоров'я. Вже є загальнонаціональна програма "Здорова Україна", яку ініціював президент Володимир Зеленський. Вона покликана зробити здоровий спосіб життя частиною українського менталітету. Як такі масштабні змагання, як Олімпійські ігри, зможуть пропагувати здоровий спосіб життя? Адже здебільшого як це відбувається: включений телевізор, хтось там бігає, в теніс грає, борються. А ми за цим спостерігаємо з дивану. Чи може комбінація "Здорової України" та Олімпіади спонукати українців до здорового способу життя?

— Для цього треба використовувати наших спортсменів, які будуть героями Олімпійських ігор, які вже є героями. Чемпіони та призери повинні розповідати молодому поколінню про те, що бути здоровим — це модно та необхідно. Шлях через спорт до здоров'я та успіху — це формула, яку вигадали давно, й вона є постулатом на сьогодні.

Ідея президента "Здорова Україна" повинна стати національним надбанням, що об'єднує нашу країну. Тому що зараз стан здоров'я українців не те що залишає бажати кращого — він просто катастрофічний.

Я прекрасно розумію, що така ситуація, можливо, не лише в Україні. Тому що ідея проводити юнацькі Олімпійські ігри, які зараз проводять, — вона виникла не на порожньому місці. Вона виникла через те, що діти не хочуть йти до спорту, — й це не лише в Україні, але й у багатьох країнах. Тому що є всілякі гаджети, є батьки, які страшно зайняті. І сьогодні вже нікого не дивує, коли дитина в пів року вже тримає мобільний телефон і натискає на кнопочки. Ми все це прекрасно розуміємо.

І ось мама гуляє з дитиною на дитячому майданчику, мама в цей момент розмовляє з подругами. І замість того, щоб дитина бігала десь, вона дає їй телефон. Сьогодні й діти, і батьки повинні більше рухатися.

— Здоров'я, здоровий спосіб життя — це ж не лише про фізичні навантаження, не лише про спорт. Це плюс ще стресостійкість, це екологія, це харчування. Це цілий комплекс заходів. Цього року в межах проєкту "Здорова Україна" у нас змінюється харчування у школах. Але якщо харчування змінюється, то екологія — ні.

— Ця проблема є, звичайно. І багато років знадобиться, щоб ми вийшли з нинішньої ситуації.

Але фізичні навантаження теж необхідні. Ось люди похилого віку, особливо ті, які живуть у селі. Вони прекрасно це розуміють. Вони кажуть: "Я працюватиму, без роботи я не можу. Поки я працюю — я живу". Тому що вони розуміють, що рух — це й є продовження життя.

І прекрасно, що є батьки, які віддають своїх дітей до спорту, які не біжать по довідку, щоб звільнити дитину від фізкультури у школі. Так, не всі стануть чемпіонами. Головне ж — щоб наші діти та внуки були здорові, щоб вони бігали, щоб рухалися.

Щоб учитель фізкультури не був загнаний до кута. Ми ж пам'ятаємо, років 6-7 тому постійно розповідали, як помирали діти на уроках фізкультури. Таке було. Ніхто ж не говорив про те, що ця дитина могла померти на уроці математики. Про це мовчали. У всьому цьому була винна лише фізкультура.