План Б — це перезавантаження Мінських домовленостей?

Президент Володимир Зеленський знову побував на передовій. Питання, яке стоїть на порядку денному, одне — це мир на Донбасі. В Києві всі ресурси кинуті на вирішення цієї складної задачі. Але як же її досягти в умовах, коли Росія відмовляється від мирних переговорів?

"Постійні наші приїзди, як кажуть в армії, "на нуль" дають можливість розуміти, що армія в нормальному стані — стані сильному, зокрема психологічно. Це також дуже важливо. А також, що ворог бачить, що ми думаємо про нашу армію і нам не все одно", — сказав Зеленський, перебуваючи в Авдіївці.

З президентом на схід приїжджали і посли країн-партнерів України — посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, посол Німеччини Анка Фельдгузен, посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, тимчасовий повірений у справах США в Україні Крістіна Квін, посол Канади Лариса Галадза, Посол Швеції Тобіас Тіберг.

CDA Kvien joined President @ZelenskyyUa & ambassadors from ?￰ﾟﾇﾪ, ?￰ﾟﾇﾷ, ?￰ﾟﾇﾧ, ?￰ﾟﾇﾦ and ?￰ﾟﾇﾪ near the line of contact to hear how Russia’s snipers and Russia-led forces attempt to provoke Ukrainian defenders. The U.S. stands with Ukraine. #PartnerStrong pic.twitter.com/gj9UrAgvXE
— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) February 11, 2021
 

Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен сказала, що в день перебування президента і дипломатів була шоста річниця початку переговорів в Мінську (так званого Мінська-2, — ред.) і висловила співчуття рідним загиблого від кулі ворожого снайпера українського воїна.

"Мінські домовленості, як сказав Володимир Зеленський, — це єдиний шлях мирного врегулювання цієї війни. Чи може це бути скоро? Ми не знаємо. Але ми дуже активно над цим працюємо і в Берліні, і в Парижі. Сподіваюся, що ми побачимо кінець цієї війни", — сказала дипломат.

Ще одне важливе повідомлення щодо Донбасу зробив глава Офісу президента Андрій Єрмак. Він позначив відношення стосовно Мінських домовленостей.

"Якщо говорити чесно, то в тій редакції, в якій вони сьогодні існують, мені іноді здається, що вони й підписувалися з метою та з розумінням, що виконати їх неможливо. Але Україна, і президент багато разів про це говорив, зробить все для того, щоб принципи, закладені в Мінських домовленості, були виконані з нашого боку", — сказав він в інтерв'ю.

Водночас глава Офісу президента наголосив, що Україна залишається відданою домовленостями:

"Мінські домовленості — це єдиний майданчик, при всій їхній неідеальності, інших угод не існує".

Насправді, терміни виконання деяких пунктів домовленостей вже минули, тому, як вважає Єрмак, "в процесі узгодження нової дорожньої карти, нового плану, який має базуватися на принципах Мінських угод, потрібно вносити коригування".

І в даний момент, за його словами, в форматі радників глав держав "нормандської четвірки" обговорюються її ключові позиції.

Мабуть, той самий план Б, про який говорили в Києві рік тому, і передбачає сьогодні своєрідне перезавантаження або переосмислення для розблокування процесу врегулювання в політичному вимірі.

На тлі гальмування в політичних питаннях врегулювання, оперативного втручання вимагають гуманітарні проблеми Донбасу.

Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA Ukraine) в Україні представило Огляд гуманітарних потреб на 2021 рік (HNO) і План гуманітарного реагування (HRP). На основі понад 100 оцінок, проведених гуманітарними партнерами, огляд дає загальне розуміння гуманітарної ситуації в Донецькій і Луганській областях.

"I don’t want to leave Maiorske. All I want is to stay in my own home which holds memories," says Nataliia, who lives at the "contact line" in e. #Ukraine.

This winter, she can enjoy the warmth of her home thanks to @UNHCRUkraine, @MofaJapan_en support.https://t.co/8uv4u1HQNt
— OCHA Ukraine (@OCHA_Ukraine) February 15, 2021
 

У 2021 році приблизно 3,4 млн осіб, які живуть по обидва боки лінії зіткнення, потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту, щоб жити на задовільному рівні. Понад половини з них — жінки, кожна третя особа — літня людина.

Хоча кількість людей, які потребують допомоги у 2021 році, буде приблизно такою, як і в 2020 році, їхні потреби значно вище за ступенем серйозності через пандемію COVID-19 і пов'язані з нею обмеження. Шок від COVID-19 створив додатковий тиск на населення, зробивши сотні тисяч втомлених від конфлікту людей більш вразливими і більш залежними від гуманітарної допомоги.

План реагування складається з майже 100 гуманітарних проєктів, на які в цілому потрібно 168 млн дол. США у 2021 році.

?6 y.o. conflict in eastern Ukraine & #COVID19 create pressure on its population, weakening #healthcare, #socialservices, regional economy. 

❗3.5 mln ppl are in need of assistance, #children are the most vulnerable, says Humanitarian Overview 2021
?￰ﾟﾏﾻhttps://t.co/zdhqJvuMkR pic.twitter.com/dTYGtj8YnV
— UNICEF Ukraine (@UNICEF_UA) February 15, 2021
  

16 лютого в Києві посольства Франції та Швеції проводять конференцію для запобігання та захисту цивільного населення і критично важливих систем інфраструктури східних областей України від природних, екологічних і техногенних катастроф.

Від бойових дій і обстрілів потерпають як люди, так і комунальні служби, що підвищує ризики, пов'язані з промисловими та екологічними небезпеками, присутніми в нашому промислово розвиненому районі.

Як сказав співведучий конференції, посол Франції в Україні Етьєн де Понсен:

"Ігнорувати ризики не можна. Це може мати драматичні та довгострокові наслідки для місцевого населення, яке вже і без того сильно постраждало від багатьох років війни".

Дуже щасливий відкривати сьогодні вранці триденну конференцію #"Зменшимо загрозу", яка проводиться спільно @FranceenUkraine, @SwedeninUA & @ACTED у присутності @oleksiireznikov ?￰ﾟﾇﾦ та директора континентальної Європи @francediplo ?￰ﾟﾇﾷ Фредеріка Мондоліні. Попереду насичені дискусії!
— Etienne de Poncins (@EdePoncins) February 16, 2021
 

Швеція давно підтримує Україну в екологічній сфері, й наразі очолює Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Посол Швеції в Україні Тобіас Тіберг наголошує, що "шведське головування в ОБСЄ продовжить активну роль Організації в запобіганні та протидії викликам екологічної безпеки".

На конференції обговорюють проблеми з відсутністю єдиної системи моніторингу ризиків надзвичайних ситуацій в Україні (пропонується створити систему такого моніторингу та, як наслідок, запустити основу для застосування ризик-орієнтованого підходу), ситуацію з шахтами, економічну неспроможність і військовий збиток, що призводить до занедбаності шахтних стовбурів, їхнього затоплення, і як наслідок, створює серйозну екологічну небезпеку.

Очевидно, що Україна не залишиться наодинці з проблемами постконфліктного врегулювання. У Києва є надійні союзники в цій справі.

Opening of the 3-day conference "Bridge the Gap!", held jointly @FranceenUkraine, @SwedeninUA & @ACTED with @mtot_gov_ua participation. Environmental situation assessment and risk analysis to follow later today ?￰ﾟﾇﾦ?￰ﾟﾇﾪ?￰ﾟﾇﾷ pic.twitter.com/E3nNriBWGu
— Sweden in Ukraine (@SwedeninUA) February 16, 2021