Зворушлива зустріч родини рятувальника із Запоріжжя після півтора року розлуки у проєкті "Дочекаюсь"

До повномасштабного вторгнення Анастасія та Олег жили щасливим життям у Запоріжжі, виховували донечку Софію і планували яскраве майбутнє. Після 24 лютого 2022 року все змінилося. 

Анастасія із донькою були вимушені тікати від обстрілів за кордон. Олег залишився в Україні й почав працювати рятувальником у ДСНС. Вони навіть і не здогадувалися, що розлука триватиме майже півтора року. Зворушлива зустріч-сюрприз відбулася у програмі "Дочекаюсь" з Лілією Ребрик.

Війна розлучила сім'ю на півтора року

29-річна Анастасія та 32-річний Олег Копильови разом уже 15 років, 9 з яких — офіційно одружені. Познайомилися ще в дитинстві, бо жили в одному дворі. Коли Анастасії було біля 14 років, Олег запросив її на перше побачення. 

Подружжя виховує 9-річну Софію. Дівчинка батька обожнює. Її першим словом, до речі, було "гол". З батьком Софія часто їздила на острів Хортиця, ходила в кіно, влітку проводили час на дачі. Саме тато навчив її кататися на велосипеді. Софія каже, що своїм характером більше схожа на нього, ніж на матір. 

Після повномасштабного вторгнення родина поїхала до брата Олега, оскільки в того був будинок з бомбосховищем. Там сім'я провела тиждень.

"Я не думала. що мої діти будуть дітьми війни. Ми виїхали [на західну Україну], коли Софія мене запитала: "Мамо, а ми виживемо в цій війні?" У мене розірвалося серце", — згадує Анастасія.

Тоді сім'я поїхала на західну Україну, де прожили місяць. Після цього Олег повернувся до Запоріжжя, а дружина з донькою відправились у Німеччину. 

До великої війни Олег працював на заводі і грав у футбол. Коли його найближчі опинилися в безпеці за кордоном, чоловік пішов працювати рятувальником-пожежником у Державну служба України з надзвичайних ситуацій.

Попри те, що рідним містом родини Копильових є Запоріжжя, довгоочікуване возз'єднання відбудеться у місті Кам'янське Дніпропетровській області. Тут проживає брат-близнюк Олега — Андрій. Він стане "співучасником" зустрічі-сюрпризу. Заманити Олега у Кам'янське вирішили вигаданим футбольним турніром.

Підказка №1. Улюблена іграшка доньки

Плюшевий ведмедик нерозлучний з Софією від самого її народження. Коли дівчинка поспіхом виїжджала з мамою за кордон, забула іграшку вдома. Тато мусив переслати ведмедика в Німеччину.

За легендою, Лілія Ребрик не може викликати з залізничного вокзалу таксі, аби відвезти в притулок корм для собак. Вона підійшла до чоловіків біля "випадкового" авто і попросила їх допомогти їй — підвезти. Цими чоловіками виявилися брати Андрій, Олег та Ігор. Однак лише один з них знав, що вибір Лілії Ребрик не випадковий. Андрій підіграв ведучій і одразу погодився підвезти, тим паче що потрібна їй адреса була їм по дорозі. 

Коли всі влаштувалися в салоні авто, Лілія Ребрик ніби-то записала для своєї доньки коротке відеоповідомлення про те, що з нею все добре, вона в дорозі до притулку і її ведмедик разом із нею. Насправді, це ведмедик Софії, однак на деякий час він зіграв роль іграшки доньки Лілії Ребрик. Дівчинка ніби-то віддала мамі в дорогу свою іграшку, аби та не сумувала за дитиною.

Самі ж Анастасія та Софія Копильови спостерігали за всім через приховані камери. Вони були здивовані, що їх чоловік і тато спочатку не побачив іграшку і не впізнав Лілію Ребрик. Однак за хвилину він таки прокоментував іграшку.

"Такий же ведмедик у моєї доньки. Вона з ним не розлучається", — сказав він і показав фото.

Підказка №2. Песик мрії

Софія дуже хоче, аби батьки завели песика породи бігль. Дівчинка навіть придумала ім'я для майбутньої домашньої улюблениці — Соля. Насправді, Анастасія та Олег планували подарувати песика дочці на день народження. Однак прийшла війна і святкували цей день члени родини нарізно в різних країнах.

Тим часом троє братів довезли Лілію Ребрик до собачого притулку, куда вона має передати корм. Працівниця притулку показала їм коричневого песика породи бігль, і ведуча пожартувала, чи нікому часом такий не потрібен.

"Моя донька якраз саме такого і хоче!" — одразу сказав Олег.

Лілія Ребрик пропонувала чоловікові забрати песика додому, однак він відмовився, бо хто за ним зараз доглядатиме — сам на роботі, а дружина з дочкою за кордоном.

Підказка №3. Сімейний торт

Аби віддячити за допомогу Лілія Ребрик запросила чоловіків до кав'ярні. Там на Олега чекав його улюблений торт "Наполеон", ще й з інтригуючим написом на ньому — "Скоро побачимось". Насправді цей десерт готувала Анастасія. "Наполеон" вже став своєрідним родинним десертом Копильових, однак рідний смак Олег не впізнав. Сказав, що у дружини смачніше виходить.

Підказка №4. Квіти з весілля

У весільному букеті Анастасії були особливі квіти — еустоми. А вся церемонія і святкування були оформлені у біло-синій палітрі. Саме в такому стилі букет еустом вручила Олегові Лілія Ребрик напередодні "футбольного матчу" зі словами "Вони вам зараз знадобляться".

— Зрозуміло.

— А що вам зрозуміло?

— Що я повинен їх комусь подарувати…

— Як гадаєте, кому?

— Мабуть вам..

— А ви знаєте, що це за квіти? 

— Ні..

Зустріч

Поки Олег розмірковував, кому ж таки доведеться дарувати букет і чому так важливо, що це за квіти, на футбольне поле вибігли Софія з Анастасією.

"Я помітив ведмедика, але подумав, що так співпало — у когось такий же, як у моєї доньки. Коли побачив бігля, подумав, що якесь чудо. Тут я вже не зрозумів, як так співпало. А щодо торту я сказав, що він не моєї жінки", — розказав Олег, обійнявши та розцілувавши своїх дівчат.

Попередні випуски "Дочекаюсь":

• Втрата дітей — нестерпний біль: історія подружжя з Кривого Рогу у програмі "Дочекаюсь"
• Возз'єднання творчої родини після більше року розлуки у проєкті "Дочекаюсь"
• Зворушлива зустріч дітей з татом після півтора року на відстані у проєкті "Дочекаюсь"
• Щемлива зустріч родини з Херсонщини після тривалої розлуки у проєкті "Дочекаюсь"
• Материнська любов крізь тисячі кілометрів: зустріч мами та доньки з Луганська у проєкті "Дочекаюсь"