Жіночий футбол в Україні — особливості та перспективи: "Утро Дома" з Романом Заєвим

Донецький "Шахтар" створив жіночу команду на базі клубу. Вона в сезоні 2021/22 виступатиме в Першій лізі жіночого чемпіонату України.

Про плани команди та її особливості, а також про те, як сьогодні в цілому в Україні розвивається жіночий футбол, наскільки він перспективний і чому не такий популярний як чоловічий — розповів головний тренер жіночої команди донецького "Шахтаря" Роман Заєв в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Юлія Крапівіна та Костянтин Войтенко.

— Футбол — це чоловічий вид спорту чи зараз так стверджувати вже не можна?

— Я давно вже дивуюся, коли починають ділити щось на чоловіче і жіноче. У будь-якому випадку людина, яка хоче себе реалізувати, завжди робить свій вибір, який дозволяє мати ті блага цивілізації та життя, щоби насолоджуватися. Тому я абсолютно спокійно ставлюся. Навіть навпаки — схвалюю всі ці бажання, які є у кожного, будь-якої людини, незалежно від того, чоловік це чи жінка.

— Але чому тоді існує якась несправедливість: за чоловічим футболом стежать мільйони, а за жіночим — зовсім не так? Чому немає такого промо, фінансування?

— Справа в управлінні, яке відбувається в будь-якій країні, зокрема, в Україні. Державне або може бути приватне управління. Всі ці питання вирішуються на стадії спочатку захопленості, а після — популяризації, необхідності. Мабуть, наша влада, яка відповідає саме за жіночий футбол, вважає, що він не настільки буде видовищним, як чоловічий. Хоча моя думка абсолютно інша. Для того, щоби футбол розвивався, необхідні школи, треба залучення дівчат, щоб вони могли приходити і займатися. Слабка інфраструктура дитячих шкіл не дозволяє розділяти, припустимо, дівчат і юнаків. Тобто одна роздягальня на дві команди хлопчиків і дівчат не дозволяє охоплювати ту категорію, про яку ми зараз говоримо.

— Є якісь привілеї у дівчаток, у жінок, які беруть участь в цьому виді спорту?

— Я б сказав, навіть навпаки. На сьогоднішній день більше привілеїв отримують чоловічі та юнацькі команди. Дівчата чомусь відходять на другий план: і з погляду фінансування, і в плані забезпечення. Але, напевно, буду не правий, якщо скажу, що нарешті я побачив той клуб, який дійсно на рівних піклується і про чоловічі команди, і про жіночі.

— Скільки років українському жіночому футболу?

— Після здобуття Україною незалежності жіночий футбол вже був у державі. Єдине, його, можливо, не так висвітлювали, не так охоплювали, як це робили в чоловічому футболі. Але він був, є і продовжує розвиватися.

— Як ви стали тренером і чи одразу вирішили стати наставником саме жіночої команди?

— Тренером я став одразу після закінчення своєї професійної кар'єри футболіста. Але першим моїм набором, моєю першою командою були хлопчики. Але в силу різних економічних причин і всього іншого я став працювати в Національному університеті харчових технологій, займав посаду директора спортивного клубу. Саме там я познайомився з жіночим футболом вже ближче. І ми до своїх лав прийняли київську футбольну команду "Атекс", якою я опікувався, іноді навіть тренував і вивозив на змагання. Ось так у мене з'явилося знайомство з жіночою командою. Потім отримав запрошення і став одним із кандидатів на пост тренера жіночої збірної команди. Так і пішло: вже понад 10 років я в жіночому футболі. Знову ж таки, це моя організація. Я поєдную бажання працювати, свій професійний рівень, знання, свій досвід. І незалежно від того, чоловіча це команда або жіноча, намагаюся просто добре виконувати свою роботу. Здебільшого останнім часом працюю з професійними командами або зі збірними. Але дуже важливим є той факт, хто до тебе приходить на цей момент, якого рівня гравець. І ось тут багато питань, звичайно, виникає до тих тренерів, які на початковому рівні збирають гравців, готують і тренують. Є велика різниця між європейським футболом і українським. Не те, що поганий рівень футболістів або тренера. У нас невідповідність зарплат не дозволяє висококваліфікованим тренерам працювати в жіночому футболі.

— А в чому головна різниця в роботі з футболістами та футболістками?

— Абсолютно жодної принципової різниці немає. І з погляду професійного відношення, організації тренувального процесу. Фізіологічні відмінності не є причиною того, щоби зміни вносити в роботу.

— А як щодо психологічних підходів? Чи варто з дівчатами-гравцями спілкуватися більш м'яко?

— Абсолютно ніяких немає відмінностей. Все залежить від самого тренера, від його підходу до своєї роботи і до роботи з людьми, зокрема. Я вважаю, що у мене, якби я працював з чоловічою командою, ну, можливо, вживав би інші, більше чоловічі слова...

— Все ж м'якше намагаєтеся?

— Можливо більш шанобливо ставишся, але з погляду вимоги до роботи, до відношення до гри, до ігрової дисципліни — ніяких відмінностей немає.

— Чи існує конкуренція між жіночими командами на ринку України?

— Спорт апріорі є тією сферою, де йде виявлення найсильнішого. Тому, звичайно, кожна команда прагне до якихось певних результатів. Але на сьогоднішній день команда донецького "Шахтаря" тільки організовується, вона тільки створена. Ми провели семиденний такий перший збір. Тому ще не можна сказати про те, хто прямий конкурент, припустимо, у нашій лізі. Потрібно розуміти, що є структура жіночого футболу. В Україні є Вища ліга, є Перша ліга. Є спортивні принципи. Для того, щоб потрапити у Вищу лігу, потрібно пройти Першу лігу.

І є велика кількість регламентних норм, і вимог, які зараз висуває УЄФА, ФІФА та зокрема УВФ. Основна вимога — прикріплення жіночих команд до чоловічих. Тобто хочеш чи не хочеш, але ти зобов'язаний. Ось тому багато клубів Вищої ліги, чоловічих, кинулися зараз на жіночий ринок, для того, щоб організувати і зібрати дівчат під своє крило. Оскільки український ринок не є настільки багатим на якісних гравців, йде конкуренція за цих гравців. Команд зараз багато, гравців — недостатньо для того, щоб укомплектувати ці команди. Багато чоловічих клубів Вищої ліги, отримавши таку регламентну вимогу, мати жіночу команду, пішли простим шляхом: підписують угоду з іншими жіночими командами для того, щоб закрити регламентні норми.

"Шахтар" викликає повагу вже тим, що він не підписує ні з ким угоди, з іншими клубами. Він в свою структуру, в свою родину взяв повністю нову команду і створює саме ту ауру опіки, впливу: з погляду інфраструктури, тренувального процесу, екіпіровки, уваги ЗМІ. Наразі можу сказати, що жіноча команда буде так само затребувана, як і чоловіча. Їй приділятиметься увага на одному рівні з чоловічою командою. Тобто цим "Шахтар" відрізнятиметься від багатьох команд, які будуть у нас в українському футболі.

Тож закликаю всіх уболівальників і уболівальниць, зокрема, брати активну участь в підтримці та ласкаво просимо на стадіон!