Врятувати немовлят під обстрілами: історія лікарів із Київщини

Українські лікарі – справжні герої. Усі медики майже 10 місяців працюють поза графіками, в суворих умовах, ризикуючи власним життям. Київська обласна дитяча лікарня у місті Боярка ні на мить не припиняла своєї роботи. Три місяці лікарі-реаніматологи постійно перебували у медичному закладі, адже їх залишилося тільки двоє. На той час під їхнім наглядом було 9 немовлят. Не всіх новонароджених могли відвідувати батьки, тож їхню роль на себе взяли лікарі. Як лікарі-герої рятувати передчасно народжених малюків, дивіться у сюжеті "Ранку Вдома".

Василь Качкан — завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених Київської обласної лікарні в місті Боярка.

Ранок 24 лютого чоловік застав вдома. Як і всі, він прокинувся від вибухів. Встиг вивезти сім'ю у безпечне місце і повернувся на роботу. 22 роки він пропрацював у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Цей досвід дав сили працювати навіть у надскладних умовах.

Понад місяць, коли окремі райони Київщини були в окупації, Василь Качкан разом із колегами цілодобово перебував у лікарні. Пригадує, вони навіть спали у своїх кабінетах. Без вихідних медики працювали всю весну.

"У нас було повне відділення пацієнтів. Залишилося два лікарі й десять немовлят. Тож ми зібралися з колегами на нараду, під час якої вирішили попри все залишатися та працювати. Так пройшли три місяці без вихідних і без сну", — пригадав Василь Качкан.

Серед пацієнтів відділення інтенсивної терапії були діти, чиї батьки опинилися в окупації. Тож на лікарях була подвійна відповідальність — оберігати від можливих обстрілів та самостійно приймати непрості рішення щодо лікування пацієнтів. Також лікарі цілковито взяли на себе догляд за новонародженими.

"Спочатку ми пробували спускати всіх у підвал. Потім зрозуміли, що це ще небезпечніше для наших діток, бо їх треба відключати від апаратів. Тож ми вирішили обладнати все в коридорах за правилами двох стін. Перенесли необхідні апарати в коридор і всі сиділи там, між стінами", — розповів Василь Качкан.

Війна вказала на те, що потрібно постійно вдосконалюватися та вчитися працювати в екстрених умовах, резюмував лікар. А ще Василь Качкан зізнався, що за весь час великої війни жодного разу не думав покидати роботу у медзакладі.

Читайте також: Герої-лікарі: як працювала Іванківська лікарня під час окупації