"Специальный репортаж": чим загрожує людству глобальне потепління

Наймасштабніший форум з кліматичних викликів, що стоять перед людством, триває у шотландському Глазго. Ще у 2015 році країни підписали Паризьку угоду щодо скорочення викидів, але вона не спрацювала. Навпаки, останні 6 років стали рекордно спекотними. У Глазго провідні теми обговорюють світові лідери та експерти. Усі вони закликають до рішучих дій. Своє бачення представила й Україна — на Конференції ООН з клімату виступив президент Володимир Зеленський.

Що обговорюють, які рішення шукають і як виявила себе Україна на саміті — в "Специальном репортаже" Олексія Мацуки.

Крах Паризьких домовленостей

Глазго. Найбільше місто Шотландії та четверте за кількістю населення в усій Великій Британії. Колись воно було центром індустріальної революції, сьогодні — стало місцем форуму ООН з кліматичних викликів.

"Я сподіваюся, що ця конференція стане тією рідкісною нагодою, коли ми зможемо забути про політику та досягти угоди. Багато хто сподівається, що спадщиною саміту стане його згадка у ще не надрукованих підручниках історії", — привітала учасників саміту королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

Високий стиль королеви виправданий, адже надії після Паризької кліматичної угоди, ухваленої ще у 2015 році, фактично пішли прахом. Тоді світові лідери домовилися: їхні країни скорочують промислові викиди та починають перехід на відновлювані джерела енергії. Згідно з планом, це мало утримати приріст глобальної температури не більше, ніж на 1,5 градуса за Цельсієм. Станом на листопад стало зрозуміло — Паризькі домовленості не спрацювали.

"Вчені підтвердили, що ми зараз наближаємося до позначки +2,7 градуса світової температури. Тобто ми не тільки не знижуємо, ми збільшуємо її темпами розвитку. Це може спричинити невідворотні зміни в природному середовищі, в екосистемах, які в одну мить не можна буде змінити", — зазначила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Насамперед через потепління тануть льодовики, розташовані на полюсах. Вже зараз через підвищення рівня світового океану загроза реального затоплення постала перед острівними державами. Якщо температура зросте ще на кілька поділів — підірветься система доставлення харчових продуктів мільйонам людей. Якщо на три — збільшиться кількість катаклізмів, а якщо на чотири — можна буде попрощатися з цілими містами.

"6 років після підписання Паризької угоди стали рекордно спекотними. Наша звичка використовувати викопні види палива штовхає людство до вимирання. Тут виникає дилема — або вона знищить нас, або ми її позбудемося. Час сказати — досить!", — заявив на форумі генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Зустріч світових лідерів

У Глазго цього разу зібралася безпрецедентна кількість учасників. Форум мав відбутися рік тому, але свої корективи внесла пандемія. Обговорити екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання з усіх країн світу приїхали провідні експерти, члени неурядових та природоохоронних організацій. Але головною подією традиційно стала зустріч світових лідерів.

Щоб дістатися Глазго, багато делегатів використовували поїзд і за це отримували особливу подяку, адже поїзди дають менше викидів і, відповідно, це свідчить про те, що люди дбають про довкілля.

Охочих потрапити на саміт було так багато, що у черзі довелося постояти навіть голові Євроради Шарлю Мішелю. Стовпотвори людей апріорі порушували соціальну дистанцію, але спростили завдання деяким активістам поспілкуватися з лідерами своїх держав. Наприклад, із прем'єром Ізраїлю Нафталі Беннеттом.

"Ми попросили зустрітися особисто, щоб поговорити про те, як Ізраїль може робити більш ефективні кроки для протидії зміні клімату. Сотні молодих людей в Ізраїлі виступають за рішучі дії зараз", — розповіла екоактивістка з Ізраїлю Лія.

До рішучих дій закликали майже усі світові лідери. Так, британський прем'єр Борис Джонсон наполягав на необхідності укласти конкретні угоди — від автомобілебудування та фінансів до лісів та корисних копалин. Зокрема, зробити історією кам'яне та буре вугілля. А до 2040 року повністю відмовитися від автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння.

"Людство давно грішить перед природою. Залишилася хвилина до півночі на годиннику судного дня, і нам потрібно діяти просто зараз! Якщо ми не поставимося серйозно до кліматичних змін, нашим дітям вже буде пізно щось зробити завтра", — наголосив Джонсон.

Виклики для України

Своє бачення "зеленої трансформації" на форумі презентувала й Україна за участю президента Володимира Зеленського. Глава держави наголосив, що офіційний Київ одним із перших ратифікував Паризьку угоду 6 років тому. А за обсягами скорочення викидів, наша країна посідає 4 місце серед 45 підписантів Рамкової конвенції ООН.

"Ми можемо здатися — повені та пожежі будуть щотижня, купатися в морі зможемо лише у костюмах хімічного захисту, решту життя проведемо у респіраторах. Тільки ми можемо це виправити. Змінювати не принципи виробництва та землекористування, а глобальне мислення, глобальну поведінку", — акцентував Володимир Зеленський.

"Ми обрали підхід не протекціоністський, а більш стратегічний. Ми вибрали курс спільного формування політики та розпочали діалог з Європейським Союзом щодо "зеленого курсу". Це означає, що голос України чують під час ведення переговорів, під час формування політик", — додала віцепрем'єрміністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Але під час дотримання "зеленого курсу" не варто забувати й про "червоні" больові точки на карті Європи. З якими Україна живе вже 7 років через агресію Російської Федерації, зазначив президент. Адже наслідки окупації суверенних українських територій вимірюються не лише соціальними та економічними втратами, а й екологічними.

"У 1994 році Україна отримала гарантії безпеки, які, на жаль, не були виконані. А планета отримала дві екомоби в центрі Європи — окупований Крим і частина нашого українського Донбасу. Півострів Крим з унікальною флорою та фауною став військово-морською базою РФ, а на частині Донбасу затоплення шахт, деградація ґрунту, брак питної води й усе це зараз. Це загальна загроза для всього світу", — наголосив президент України.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко впевнена, що саме на таких самітах необхідно якнайчастіше наголошувати на окупації Росією українських територій. Тим паче, що екологічні проблеми Криму та Донбасу рік у рік лише посилюються.

"Крим перетворений не просто на військовий об'єкт, а на атомний, ядерний військовий об'єкт. Для забезпечення цієї військової машини відбувається виснаження ресурсів півострова. Що стосується Донбасу, то там взагалі розгортаються трагічні події. Наслідки закриття шахт — підтоплення засоленими водами, небезпека вибухів шахтного метану", — пояснила Тимочко.

І не тільки метану. Чого тільки варта загроза, яка походить від затопленої окупаційною владою шахти "Юнком", розташованої поряд з Єнакієвим. Тут у 1979 році було здійснено підземний ядерний вибух. А зараз радіоактивна вода вже почала надходити до горизонтів питної.

"Це рішення обговорювали на найвищих щаблях російської влади, і було надано дозвіл на затоплення цієї шахти. А наслідки можуть бути катастрофічними. Не тільки для України, не тільки Росії. Тому що ця вода через річку Сіверський Донець потрапляє далі — це Азовське і Чорне моря, і надалі ця радіація може потрапити до Чорноморського регіону, країни якого матимуть негативні наслідки", — попереджає Тетяна Тимочко.

"Коли Путін опиниться у в'язниці?"

Але відповідати на ці звинувачення на форумі в Глазго не було кому. Володимир Путін проігнорував саміт із порятунку планети. Так само, як і його колега, лідер Китаю Сі Цзіньпін. До речі, саме ці країни, за даними Global Carbon Atlas, вирізняють третину всіх світових парникових газів.

"Головна проблема всього світу — це захист клімату. Вона скрізь — від Ісландії до Австралії. Це просто величезний виклик. Китай не бере участі у конференції та стверджує, що вони світові лідери. Те саме — Росія та Путін. Його тундра горить у буквальному значенні слова. Він має серйозні проблеми з кліматом", — акцентував на саміті президент США Джозеф Байден.

До Байдена була підвищена увага в Глазго. Журналісти йшли за ним по п'ятах, сподіваючись отримати відповіді на теми, що їх хвилюють. Питання президенту США адресував і телеканал "Дом": "Містер президент, коли Путін опиниться у в'язниці?".

Президент точно почув питання, але цього разу в Глазго концентрувався на інших темах, які хвилюють усе людство.

"Сьогодні я оголошую про новий план зберегти світові ліси, задіявши всі урядові ресурси: дипломатичні, фінансові та політичні. Стримати вирубку лісів, відновити критичні вуглецеві втрати та покращити управління земельними ресурсами. Давайте працювати, ми можемо це зробити, це потрібно нашим нащадкам", — закликав лідерів країн Байден.

Ці та інші ініціативи під час саміту підтримала й Україна. Зокрема, декларацію з лісо- та землекористування, а також доступу до фінансування в межах кліматичного фонду. Для порівняння, за останнє десятиліття на деструктивні методи землекористування було витрачено приблизно в 40 разів більше коштів, ніж на охорону та відновлення земельних угідь. Зобов'язання, підписане більш ніж 30 фінансовими установами, покликане змінити ситуацію.

Протести у Глазго

Поки лідери домовляються, на вулицях Глазго майже щодня тривали мітинги. Головне посилання тисяч мітингувальників — вимога до світових лідерів подвоїти зусилля щодо запобігання кліматичним змінам.

Серед незадоволених — мабуть, найвідоміша екоактивістка планети, 18-річна шведка Грета Тунберг. Вона ставить під сумнів прозорість зобов'язань, які представники держав вже неодноразово брали на себе у минулому.

"26-та конференція ООН — вона як і попередні 25. Тут політики та впливові люди вдають, що хочуть змінити наше майбутнє по-справжньому. Але змін звідти чекати не варто. Там немає лідерів, лідери тут!", — заявила Тунберг.

Тунберг має рацію щонайменше в одному: досягти домовленостей і їх реалізувати — дві різні речі. Самі учасники саміту неодноразово переконувалися, що скласти конкретний, реальний план дій набагато складніше, ніж здається. До того ж, як це часто буває, багато чого впирається у гроші.

За минуле десятиліття розвинені країни мали виділити біднішим 100 млрд дол. на захист клімату, але загальна сума субсидій досягла лише 80 млрд дол.

Відмова від вугілля

Зуміти досягти так званого нейтрального балансу в атмосфері, за якого викиди не перевищуватимуть здатності природи відновлюватися, — дорогий та технологічно складний процес. Особливо, якщо зважити на глобальну роль вуглеводневих джерел енергії, як-от нафта і газ, для більшості економік. Однак у Глазго понад 40 країн світу домовилися про поступову відмову від вугілля в енергетиці. Більш потужні економічно мають відмовитися від вугільної генерації до 2030 року, менш потужні, серед яких поки що й Україна — до 2040. На цьому шляху не обійтися без допомоги міжнародних донорів.

"Фахівці підрахували, що на декарбонізацію для української економіки необхідно 102 млрд євро. Щоб на 65% зменшити викиди до 2030 року порівняно з 1990 роком. Це, звичайно, не на 100% відмова від вугілля. Багато експертів кажуть, що це набагато дорожче буде коштуватиме", — зазначив голова комітету промислової екології та розвитку Європейської бізнес асоціації Станіслав Зінченко.

Водночас відмова України від вугільної генерації та від видобутку вугілля — хоч і в 20-річній перспективі — обов'язково має зважати на соціальні чинники. Адже на сьогоднішні шахти — фактично єдине джерело доходу для жителів вугледобувних регіонів, зокрема наполовину охопленого війною Донбасу.

В уряді вже зараз кажуть, що усвідомлюють та прораховують ці ризики. Не дарма відмова від вугілля має проходити поступово. Водночас віцепрем'єр Ольга Стефанішина вважає, що не існує іншого шляху, окрім "зеленого" — у бік екологічно чистих технологій.

"Наступні 10 років — це переломний період для трансформації економіки країни. Для великих українських компаній декарбонізація та перехід на більш економічно дружні технології — це вже необоротна реальність. Усі компанії хочуть нарощувати виробництво, розвивати ринки збуту, це неможливо без переходу на нові технології. Тому тут немає дискусії. Це питання не про Європейський Союз. Це питання про додаткові інвестиції та роботу з Євросоюзом щодо створення фінансової платформи для координації цих ресурсів", — пояснила Стефанішина.

Ще одна величезна проблема для планети, крім вуглекислого газу, — це метанові викиди. Його основні джерела — нафтогазова промисловість, тваринництво та звалища. США та Євросоюз змогли переконати до підписання так званої "метанової угоди" лише близько сотні країн — половину підписантів Паризького договору.

Однак на форумі в Глазго вкотре стало зрозуміло одне — без реальної "зеленої революції" мешканцям Землі загрожує масова міграція та злидні. Адже кількість катаклізмів зростає, а попит на енергію зростає з кожним днем разом із населенням.

Провідні європейські держави, як-от Німеччина, Швеція чи Фінляндія, вже сьогодні в балансі мають до 40% енергії, що виробляється з відновлюваних джерел. Водночас вони не зупиняються і ставлять амбітні цілі повністю відмовитися від викопного палива протягом наступних 30 років.

Як буде насправді, хтось із країн вирветься вперед і стане енергонезалежним, а хтось на десятиліття застряне у минулому, покаже лише час. Щоправда, його, як виявилося, у нас дедалі менше. І на цьому етапі, коли людство перебуває на порозі незворотних кліматичних зрушень, перше, про що варто забути, — егоїзм. Саме це український президент обговорював на зустрічах із прем'єром Канади Трюдо, канцлером Німеччини Меркель, президентом США Байденом та іншими лідерами. Серед інших тем політики торкнулися енергокризи, що наростає, і загрози, що виходять від російського проєкту "Північний потік-2".

Цей саміт у Глазго став одним із найочікуваніших за останній час. На жаль, багато світових лідерів поїхали, так і не взявши на себе сміливість та зобов'язання скоротити викиди. Наступна подібна зустріч за планом має відбутися через п'ять років. Але вже зараз багато учасників говорять про необхідність провести її набагато раніше. Поки не пізно.