Сексуальне насильство під час війни: керівниця програми UNFPA Альона Зубченко поділилася статистикою та методами допомоги жертвам

Яким чином війна РФ проти України впливає на кількість випадків сексуального насилля, як ідентифікувати себе як жертву, хто і як допомагає постраждалим, які послуги надають у центрах та як відбувається процес реабілітації? Відповіді на ці та інші питання в ефірі "Ранок Вдома" дала керівниця програми UNFPA з протидії гендерно зумовленому насильству Альона Зубченко.

— Яка є статистика випадків сексуального насильства під час воєнного конфлікту в нашій країні? 

— Є декілька статистик. Реєструє та ідентифікує випадки сексуального насильства, пов'язаного з війною, Генеральна прокуратура. Наразі вони мають 193 таких випадки. В Україні є створені урядом центри для того, щоб надавати допомогу постраждалим і орієнтувати їх. 

Ідентифіковано близько 150 випадків. Така статистика не є репрезентативною, тому що не всі звертаються, не всі мають в собі сили розповісти. Сексуальне насильство навіть не всі постраждалі можуть правильно ідентифікувати. Це не тільки про зґвалтування, а й про примусове роздягання и обшуки на блокпостах, погрози зґвалтуванням.

— Хто і як допомагає людям, які пережили такі випадки?

— Центри допомоги врятованим — це така собі оперативна реакція на насильство, яке відбувалося 2022 року і продовжує відбуватися цього. За ініціативи Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та за нашої підтримки як фонду народонаселення було відкрито 11 таких центрів в Україні. Будь-яка людина може туди прийти і отримати допомогу в декількох напрямках: психологічну, соціальну, гуманітарну, юридичну. У нас працюють кейс-менеджери — люди, які проходять увесь шлях реабілітації та допомоги пліч-о-пліч з людиною: ходять із ними до медичних установ, допомагають у спілкуванні з правоохоронними органами тощо.

— Ці центри налаштовані на допомогу лише жінкам?

— Ні, не тільки. Ми жодним чином не обмежуємо стать. Від сексуального насильства, пов'язаного з війною, страждають не тільки жінки. Центри орієнтовані і навчені працювати із специфічними і важкими травмами сексуального насильства. В цьому їх особливість. Цим вони відрізняються від будь-якого іншого гуманітарного штабу, наприклад. Але це не означає, що туди звертаються тільки люди, постраждалі від сексуального насильства.

— У яких містах є такі центри? Як знайти їх? 

— Є сайт з усією інформацією та контактами. Наразі доступні центри у Києві, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Мукачеві, Одесі, Кропивницькому і Полтаві. У Харкові та Херсоні маємо мобільні центри — вони виїжджають, коли щось трапляється і працюють на базі інших сервісів. Стаціонарні будуть відкриті у найближчі тижні.

Читайте також: Чи існує в Україні сексизм та як із ним боротися