Проєкт "Відвези мене туди, де тато спить" розповідає особливо інтимні речі про життя родин загиблих українських героїв: інтерв'ю зі співзасновницею платформи пам’яті "Меморіал" Лєрою Лаудою

Платформа пам’яті "Меморіал" презентувала спецпроєкт, який розповідає історії українських Героїв і їхніх родин. Зокрема, описано 15 історій, які відзняли на п'яти цвинтарях в Сумах, Луцьку, Івано-Франківську, Черкасах та Миколаєві. Серія фоторепортажів називається "Відвези мене туди, де тато спить". Хто проводив час із рідними та близькими загиблих та для чого фіксував їхні побачення на кладовищах, у "Ранку Вдома" розповіла співзасновниця платформи пам’яті "Меморіал" Лєра Лауда.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Розкажіть про новий проєкт "Меморіалу" під назвою "Відвези мене туди, де тато спить".

— Це п'ять міст та 15 кладовищ. Це історія тих людей, які приходять до своїх загиблих воїнів на могили. Це сумна історія. Це дуже інтимне. Хтось приходить на кладовище кожного дня, хтось навіть кілька разів на день, а хтось там буває достатньо рідко.

Ми дуже вдячні людям, які погодилися піти туди з нами й, власне, дозволили поглянути зсередини на це спілкування. Сам проєкт зробили для того, щоби нагадати, що в кожному куточку України є загиблі захисники. Нагадати, власне, про те, якою ціною нам дається те, що зараз ми маємо.

— Хто працював над проєктом?

— Над проєктом працювали журналісти з різних міст. Це Суми, Черкаси, Миколаїв, Луцьк. Це регіональні команди, які складалися з репортерів та фотографів. Вони зібрали всі ці історії.

— Коли звільнять всі наші території, ви будете розширювати цей проєкт?

— Насправді ми робимо багато різних проєктів, спрямованих на те, щоб нагадати людям про загиблих. Ми прагнемо нагадувати цивільним про те, що війна триває. Цей фотопроєкт — це одна з таких ініціатив, спрямованих на це. Він дуже емпатичний. Там є дуже багато дрібниць, які торкають тебе просто до сліз.

Власне, сама назва проєкту — це цитата 4-річної Мілани, доньки одного з захисників загиблих. Вона так каже мамі, коли хоче поїхати на кладовище: "Відвезе мене туди, де тато спить".

Таких подробиць в репортажах дуже багато. Наразі ми зібрали 15 історій.

— Хто зможе побачити ці фотографії?

— Наразі це більше як фотопроєкт медійний. Тобто це поки репортажі на сайті й серія фотографій. Одну фотовиставку вже показали в Європі. В Чехії була виставка. Її організувала команда з Сум.

Зараз ми думаємо над тим, де і як ми це можемо показати, але поки це діджитал проєкт, медійний. Тобто доступний онлайн. До речі, наші інші фотовиставки торік побачили в понад 30 країнах світу.

— Чи плануєте зробити в Україні фотовиставку?

— Зазвичай ми спершу викладаємо все онлайн. Досліджуємо реакцію глядачів та читачів та обираємо найкращий варіант для того, щоб вивести проєкт офлайн.

— Як реагували на ваші попередні проєкти глядачі у Європі?

— Такі проєкти відвідували українці та європейці. Це Туреччина, Корея, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Ізраїль, дуже багато країн. Це не обмежується лише Європою та Сполученими Штатами Америки.

Цінність нашої роботи часто проявляється тоді, коли в одній країні знаходяться люди, які просять привезти виставку в іншу країну. Йдеться зокрема про дві виставки. Одна з них була присвячена загиблим дітям. Ключове — це листи цих дітей, які розповідають про те, хто вони. Ці листи створені з батьками загиблих дітей, написані від першої особи. Це зачіпає за живе.

Також у нас була виставка про студентів. Вона могла бути одночасно в п'яти-шести містах. Дуже багато залежить від наших партнерів. Ми шукаємо їх у різних містах та країнах. На щастя, їх дійсно багато.

— Чи цікавляться міжнародні мас-медіа вашими проєктами?

— Так. Було багато публікацій після виставок. Навіть в Мексиці писали про нас та про самі проєкти. Загалом це різні країни. Важлива роль "Меморіалу" — зібрати історії та стати провідником для іноземних медіа.

Журналісти з-за кордону звертаються до нас, а ми ведемо перемовини з родиною, зокрема, домовляємося про зустрічі сторін та подальшу публікацію матеріалів. Одна така історія вийшла в The New York Times.

— Чим ще займається платформа "Меморіал"?

— У січні, наприклад, у нас є одна перемога. Ми домовились з величезним торговельним центром в Києві про трансляцію історій трьох українських захисників. Нині також тривають перемовини з іншим торговим центром, аби популяризувати нашу роботу. Це важливо.

Кілька днів тому дружина загиблого героя, чию історію ми показували на великих екранах торгового центру, написала нам повідомлення: "Реву. Дякую. Малі були щасливі побачити татка". Вони приїхали навмисне у торговий центр, щоб побачити цю трансляцію. Запит на вшанування загиблих дуже потужний, особливо серед рідних.

Для "Меморіалу" була важлива ця перша співпраця. Тепер погоджується ще один торговий центр, далі ми будемо йти до "Укрзалізниці" та до метрополітену. Ця ідея знайшла дуже потужний відгук у самих рідних загиблих. Ми розуміємо, що це те, що їм потрібно. Ініціатива буде розширена.

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

• Життя під час війни очима дітей: інтерв'ю з ініціаторами проєкту Behind Blue Eyes Дмитром Зубковим та Артемом Скороходьком
• Відеопроєкт "Нація, яка пам’ятає": співзасновниця платформи "Меморіал" Лєра Лауда розповіла про збереження пам'яті та майбутній музей
• "Одна з кращих стрічок сучасної України": про міжнародне визнання соціальної драми "Як там Катя?" говоримо з режисеркою Крістіною Тинькевич та акторкою Анастасією Карпенко
• П'ятий роман і благодійні концерти: артист Сергій "Колос" Мартинюк розповів про нову книжку та акустичне турне гурту "Фіолет"
• В Україні запрацювала Lingva Polska — безплатна платформа з вивчення польської мови: про проєкт розповіла директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богуслав