Програма ментального здоров'я "Ти як?": про психологічну підтримку українців говоримо з радницею прем'єр-міністра України Іриною Микичак

Кожен українець так чи інакше травмований війною. Проте не всі знають, як підтримати себе та близьких. Цю актуальну тему сьогодні у студії наші ведучі обговорили з радницею прем'єр-міністра України Іриною Микичак.

Про те, як працює Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?", яка її головна мета, у чому унікальність цієї ініціативи, та хто її запровадив. Деталі — у "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Яка головна мета Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як"?

— Насправді Всеукраїнська програма ментального здоров'я, яку ініціювала пані Олена Зеленська, націлена на те, кожен почувався комфортно, перебував в стані оптимальної працездатності, задоволеності життям.

Тобто головна ціль проєкту — отримати ресурс, поповнити наші сили, знайти натхнення. Для того є багато інструментів, які ми розробляємо та впроваджуємо в координаційному центрі, який нещодавно створений в Кабінеті Міністрів. До цього ми залучаємо профільні міністерства та відомства.

Цими інструментами потрібно користуватися зараз, а не після перемоги. Велику допомогу надають міжнародні організації донори. Ми повинні усвідомити, що коли людина відновиться, то вона зможе відбудувати країну, економіку, і добробут.

Ми маємо дослідження експертів, зокрема експертизу Всесвітньої організації охорони здоров'я, які свідчать про те, що буде складно і через рік, і через три роки. В психологічному плані. Тому не треба чекати серйозних хвороб, краще допомагати собі, своїм близьким, рідним, друзям, співробітникам сьогодні. Міцно стояти на землі і мати ресурс для тої стійкості, яку ми, до речі, і маємо всі.

— Розкажіть, будь ласка, у чому унікальність цієї програми?

— Унікальність програми полягає в тому, щоб об'єднати в єдине ціле усі наші можливості, використовувати доказові практики, які мають міжнародну експертизу. Найголовніше — це навчити кожного з нас правилами самодопомоги, допомогти громадам розвинути такі послуги. Адже дуже важливо, щоб в кожній громаді ми могли зустріти й людину, яка повернулася з тимчасової окупації, і сім'ю, яка виїхала за межі України, рятуючись, наших захисників, і допомогти дітям і людям похилого віку, людям з інвалідності. Кожен має отримати ресурс.

Унікальність програми полягає ще й в тому, що завдяки підтримці, опіці першої леді України, ми маємо можливість отримати дуже багато міжнародної експертизи. Це дуже важливо. Як на мене, вкрай важливо є те, що ми долаємо стигми, той бар'єр, який заважає нам звернутися до фахівця. Ми налаштовуємо людей побачити ті делікатні ознаки психічних розладів, які ще не є хворобою і, подолавши які, ми не допустимо серйозної хвороби.

— Згадався вислів: "Допоможи собі сам" є дуже актуальним. Розкажіть детальніше, з яких компонентів складається ваша програма і які вже реалізовані?

— В Україні є багато міністерств, кожне відповідає за певну сферу. Кожне обрало пріоритетний проєкт і рухається цим напрямком. Якщо говорити, наприклад, про Міністерство оборони, то це психологічна підтримка військовослужбовців. Якщо говорити про Міністерство освіти і науки — це формування психологічної служби у всій вертикалі освітянській.

Мені найближче сфери охорони здоров'я. На першому контакті є лікар сімейної медицини. Ми ще з грудня 2022 року розпочали підготовку сімейних лікарів. Це навчання за посібником курсу Всесвітньої організації охорони здоров'я для спеціалістів з психіатрії. Ми не робимо з сімейних лікарів психіатрів, але даємо інструмент і знання, як діагностувати і перенаправити за потреби, або надати ранню допомогу людям, які звертаються до сімейного лікаря.

Далі, якщо дійсно є вже ознаки психічного розладу, пацієнта скеровують до спеціалізованої ланки.

Програма — це документ, з яким завжди звикли працювати в державних інституціях. Це ініціативи, які додаються, які об'єднуються. Найголовніше вони працюють для того, щоб люди отримали допомогу.

— Очевидно, що така системна робота, вона потребує часу, коштів, командних зусиль. Наскільки ми цим забезпечені?

— З  часом, як завжди, складно, бо це треба було робити давно. Втім, ми працюємо. Ресурс ми отримуємо від неурядових організацій, від донорів, але й кожне міністерство відомство має свої бюджети.

Якщо говорити про медицину, то майже 30 тисяч фахівців пройшло навчання, 25 тисяч отримали сертифікати і далі йде контактування. Національна служба здоров'я України відкрила такий спеціальний пакет гарантованої медичної допомоги "Супровід дітей і дорослих на первинній ланці з психічними розладами". На це передбачені кошти з державного бюджету і, відповідно, заклад сімейної медицини отримає дофінансування.

Наступний крок — впровадження такого самого пакету на амбулаторній ланці. Тобто ми посилюємо службу психіатричної допомоги.

Звісно, маємо сказати, що є велика подяка нашим міжнародним партнерам, зокрема Всесвітній організації охорони здоров'я, ЮНІСЕФ, ООН. Багато країн нам дуже допомагає, в тому числі з експертизою.

— Розкажіть, будь ласка, про комунікаційні майданчики програми, які вже створені в соцмережах. Як вони працюють?

— Є всеукраїнська комунікаційна кампанія. Ми, як координаційний центр працювали на прохання першої леді над цією компанією з партнерами, в тому числі з Агентством міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки. Ця компанія дуже делікатна, дає дуже добрі ресурси для того, щоб кожен з нас міг зайти на сайт, в соціальні мережі, в телеграм, подивитися рекомендації, методики самодопомоги.

Ці інформаційні ресурси постійно наповнюються для того, щоб ми мали доступ до допомоги. Насправді такої великої кількості фахівців — психологів, психотерапевтів, психіатрів, яких потребуємо сьогодні, ми не маємо.

Якщо сьогодні зранку ми б захотіли всі піти до фахівця, то, звісно, ми не зможемо цього зробити. Але в усій системі психологічної допомоги найважливішою є перша ланка — це самодопомога.

Власне, у цьому нам допомагає інформаційна кампанія. Я переконана в тому, що це так, бо маю відгуки навіть від своєї родини.

— Перед якими труднощами поставали під час впровадження програми ментального здоров'я?

— Загалом, вся допомога зустрічається з бар'єрами, з перешкодами ментального плану. Тобто ми боїмося довірити себе і своє здоров'я.

Друга проблема — це психологічний комфорт на робочому місці. Це надзвичайно важливо кожному з нас. Якщо ти в комфорті на своєму робочому місці, то тобі буде значно легше допомогти іншому, і це стосується всіх.

 Третя проблема — це навчання кадрів. Соціальних працівників, психологів в різних галузях. Їх потрібно більше. І ми з наполегливістю будемо залучати тих людей, які, власне, пережили певні проблеми. Зокрема наших ветеранів, які повертаються і готові працювати за принципом рівний-рівному.

До речі, травень — це ще й місяць всесвітньої обізнаності про ментальне здоров'я. І дуже важливо насамперед подбати про власний стан не тільки в травні, а упродовж року. Це наша сила.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Правозахисник Масі Найєм бореться з бюрократією за допомогою спеціального правового навігатора для військових: як працює платформа
• Про Букерівську премію, "конвеєр солідарності" та проросійські настрої у Європі говоримо з письменником Андрієм КурковимЗ'являються нові робочі місця, але є одне "але": що порадив шукачам роботи PR-директор сайту Work.Ua Максим Пилипенко