Правильне використання фемінітивів в українській мові: "Утро Дома" з філологинею Інною Головач

Фемінітиви — це іменники із закінченням, яке вказує на те, що особа — жіночої статі. В Україні їх дозволили використовувати на офіційному рівні в 2020 році, проте досі у багатьох виникають суперечки про те, як саме вживати фемінітиви і чи потрібні вони взагалі.

Філологиня Інна Головач в інтерв’ю "Утро Дома" розповіла, чому фемінітиви з’явилися в нашій мові та які їхні форми треба використовувати.

Ведучі — Костянтин Октябрський і Анастасія Касілова.

— Що таке фемінітиви, для чого вони потрібні?

— Це назви, що позначають осіб жіночої статі за різними ознаками. За професією, видом діяльності, етнічною чи територіальною ознакою. Також сюди відносяться назви самок тварин. Тобто "вовчиця" — це вже фемінітив.

— Чому раніше у деяких слів не було жіночих форм?

— З розвитком гендерної політики, з розвитком феміністичних вчень розвивається і цей аспект. Перші згадки фемінітивів з’явилися у 1596 році в словнику Лаврентія Зизанія. Згодом їхня кількість зростала, цей напрям розвивався.

— Для чого акцентувати гендерну приналежність?

— В українській мові є категорія роду. Тому логічно, що ми говоримо "вчитель — вчителька", "вовк — вовчиця".

— Чому слово "вчителька" використовувалося постійно, але слова "професорка" або "філологиня" не були поширені?

— Тут поєдналися два фактори — правила правопису та гендерна політика, яка тільки зараз почала розвиватися.

— Чи допомагають фемінітиви посилити значимість жінок у суспільстві?

— Особисто я до фемінітивів ставилася спокійно, поки не подивилася фільм "Суфражистки", де розповідається про боротьбу за права жінок. Коли я дізналася, що в деяких європейських країнах лише в 1970-х роках жінкам дали виборче право, я була дуже здивована.

— Чому в інших мовах немає фемінітивів?

— Візьмемо, наприклад, англійську мову — у ній немає категорії роду, тому фемінітивів там не може бути. Хоча вони все ж є. Дивіться: "businessman" і "businesswoman" (з англ. — бізнесмен і бізнесвумен, — ред.). Це вже фемінітиви. "Actor" і "actress" (з англ. — актор і актриса) — так само. Частково фемінітиви є в російській мові, чеській.

— Наприклад, слово "омбудсмен", яке перейшло до нас з англійської мови. Тепер правильно використовувати "омбудсвумен"?

— Я би це слово взагалі замінила синонімом, тому що воно не притаманне нашій мові. Однак, за правилами, можна додати і "-ка" (омбудсменка), і "-вумен" (омбудсвумен). І той, і той варіант буде прийнятним.

— Як правильно формулювати фемінітиви?

— У нас є чотири основні суфікси. Найпродуктивнішим буде суфікс "-ка": директорка, професорка, аптекарка, ветеринарка.

Також поширений суфікс "-иця": чиновниця, підприємиця. Є суфікс "-ин": філологиня, психологиня, майстриня, продавчиня, борчиня. І найбільш рідковживаний суфікс "-с": поетеса.

Суспільство саме обере більш прийнятні варіанти кожного слова, але для цього потрібен час.

— Тобто зараз жорстких правил немає?

— Так, є чотири суфікси — використовуємо той, який краще звучить.

— Чи можна когось образити використанням або невикористанням фемінітивів?

— Якщо жінка розумна та їй подобаються фемінітиви, то вона чемно попросить звернутися до неї за правилами чинного правопису.

— З якими помилками в українській мові ви стикаєтесь найчастіше?

— Це кальки з російської мови. Наприклад, російською мовою правильно "принимать участие", і українці часто кажуть "приймати участь". Це груба помилка, українською правильно — "брати участь", "взяти участь". Багато хто говорить "давайте підемо", "давайте зробимо". Українською правильно "ходімо", "зробімо".