Перемовини Україна-РФ у Стамбулі: усі деталі від учасника української делегації Олександра Чалого
Сьогодні, 29 березня, під час перемовин у Стамбулі було зроблено перший крок щодо досягнення миру в Україні дипломатичним шляхом. Українська делегація запропонувала своє бачення міжнародного договору щодо гарантій безпеки, окресливши "червоні лінії". Російська сторона прийняла ці пропозиції як основу для подальшого обговорення. Про це розповів член української делегації у переговорах із РФ Олександр Чалий, повідомляє "Дом".
Сьогоднішній раунд переговорів Чалий оцінив за 10-бальною системою на 5-6 балів.
"Я б оцінив їх скромно — 5-6, якщо з тактичного погляду. Тому що вдалося зламати блок, який був у переговорах протягом останніх двох тижнів. Завдяки ініціативі [президента Туреччини] Ердогана з'явився шанс дипломатичного врегулювання війни в Україні. І ми сьогодні цей шанс, мені здається, почали використовувати. Те, що сталося сьогодні, дає певну надію, що нам вдасться знайти дипломатичне рішення, яке зупинить російську агресію, і ми знайдемо формулу миру", — сказав він.
На цьому етапі щодо переговорів у української делегації "дуже стриманий оптимізм".
"Наші надії на дипломатичне рішення базуються виключно на героїзмі українського народу, української армії. А також на допомозі світових партнерів — на жаль, не військовими формуваннями, але допомоги фінансами, зброєю, дипломатичною підтримкою. Це дало змогу зробити абсолютно новий баланс у нашому переговорному процесі", — зазначив Чалий.
І учасники російської делегації стали реальніше оцінювати ситуацію. Це дозволило українській стороні подати свої ключові пропозиції.
"Це наші "червоні лінії", від яких ми не відійдемо", — уточнив переговорник.
"І з російського боку були зроблені перші декларації. І це дозволяє нам у наступні тижні знайти інші дипломатичні формулювання для завершення війни. Але за обов'язкової участі країн-гарантів. Це насамперед постійні члени Ради безпеки ООН: США, Великобританія, Франція, Китай, це і Російська Федерація — як постійний член Радбезу. Як країну-гаранта ми також розглядаємо Туреччину", — додав він.
Однак говорити про те, що досягнуто якихось домовленостей, ще зарано. Але сталося певне порозуміння, як ці домовленості можуть виглядати.
"Ми дуже чітко сформулювали наші "червоні лінії" й Російська Федерація оцінила наші пропозиції як такі, які вона готова враховувати. А далі на базі цього ми вже можемо намагатися відпрацювати конкретні положення майбутнього договору про гарантії безпеки України. Ці гарантії мають бути у чіткій юридичній формі, мати зобов'язуючий характер і мають бути ратифіковані, ухвалені у парламентах країн-гарантів", — розповів Чалий.
В оформленні гарантій безпеки України враховує й негативний досвід імплементації Будапештського меморандуму.
"Коли ми домовлялися, все було зрозуміло. А потім країни-гаранти заявили нам, що це політичні домовленості, їхні зобов'язання мають неконкретний характер", — сказав переговорник.
Тому українська сторона працює над тим, щоб гарантії мали чітку юридичну форму та мали вже конкретний характер. Сподіваються, що за своєю практичною формою це буде аналог 5-ї статті статуту НАТО, яка передбачає, що напад на одну країну Альянсу вважається нападом на всіх його членів, і всі країни беруть участь у протистоянні агресії.
"Ми намагаємося досягти такого стану речей, що якщо в майбутньому Україна стане об'єктом агресії чи військового нападу, чи "військової спеціальної операції", то Україна матиме можливість протягом трьох днів провести термінові консультації з країнами-гарантами. Якщо в межах цих консультацій не буде знайдено конкретне дипломатичне рішення, то країни-гаранти на індивідуальній чи колективній основі матимуть зобов'язання допомогти Україні всіма можливими засобами — включаючи закриття неба, наданням озброєння або за допомогою їхных збройних сил. І це дає нам можливість фактично отримати такі ж гарантії нашої безпеки, які ми отримали б, якби вступили до НАТО", — пояснив переговорник.
Чалий нагадав, що однією з вимог Росії є позаблоковий статус України, невступ до НАТО.
З іншого боку, країни НАТО чітко заявили, що, побоюючись прямого конфлікту між ними та Росією, вони зараз не зможуть:
- надати Україні реальну збройну допомогу своїми збройними силами;
- закрити небо над Україною;
- тим самим не можуть забезпечити перспективу членства України в НАТО.
"Тому, виходячи з реалій, ми шукаємо форму, щоб мати гарантії, аналогічні тим, які мають країни НАТО. Але ці гарантії були б отримані через домовленість по лінії НАТО — Україна — Російська Федерація. Як би це не звучало як неможливе, але ми ведемо цю дипломатичну роботу. І сьогодні ми зробили перший крок цим шляхом", — деталізував Чалий.
Якщо зараз не знайти загальну формулу припинення війни, в тому числі з урахуванням деяких компромісів, то на Україну чекає довга і ще масштабніша війна з Росією.
"Що стосується тих, хто критикує наш підхід. Якщо у вас є інше рішення — запропонуйте. Але сьогодні іншого рішення ніхто не пропонує. Тоді ми маємо дві альтернативи: або ми переходимо в стадію тотальної війни з Російською Федерацією, при мовчазному спостереженні за цим з боку цивілізованого західного світу (і ми маємо це усвідомлювати, й це має усвідомлювати український народ). Або ми знайдемо дипломатичне рішення завершення війни. Якщо нам вдасться це зробити... Тому що ми зробили лише перший крок на дуже складному шляху", — резюмував Чалий.
Читайте також: Плюси та мінуси договору про гарантії безпеки України — розбір від Фесенка
Нагадаємо, 29 березня у Стамбулі (Туреччина) відбувся черговий раунд перемовин делегацій України та Росії, на якому українська сторона запропонувала міжнародний договір гарантій безпеки. Україна зможе підписати документ лише після проведення загальнонаціонального референдуму.
Питання Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) винесено в окрему тему обговорення.
Читайте також: Давайте не тішити себе ілюзіями: перемовини Україна — РФ у Стамбулі оцінив Фесенко