"Немає сенсу повторювати жахливу помилку": гендиректор заповідників "Хортиця" та "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко пояснив, чому не варто відбудовувати Каховську ГЕС

Каховську ГЕС почали будувати у 1950 році відповідно до постанови Ради міністрів СРСР і на місці важливого українського історичного краю — Великого Лугу. Раніше ця місцевість відігравала важливу історичну роль, оскільки саме тут розташовувалась низка Запорізьких Січей. З початком будівництва луг повністю пішов під воду разом з великою козацькою спадщиною.

У перший день повномасштабної війни 24 лютого 2022 року росіяни захопили Каховську ГЕС, замінували її і підірвали 6 червня 2023-го. Відсутність водосховища ускладнює ведення сільського господарства на півдні країни та забезпечення водою населення Херсонської та сусідніх областей. Проте відновлення ГЕС може призвести до нової екологічної катастрофи та повторного затоплення Великого Лугу. До того ж, на початку літа 2023 року на березі Національного заповідника "Хортиця", який раніше був затоплений Каховським водосховищем, знайшли 500-річний човен. Про те, чи варто таки відбудовувати Каховську ГЕС у програмі "Точка опори" розповів науковець, археолог, гендиректор Національного заповідника "Хортиця" та в. о. гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

"Немає сенсу повторювати ту жахливу помилку — затоплення Великого Лугу і будівництво Каховської ГЕС. Це були технології 1930-х — будівництво рівнинного водосховища. Я, як підводний археолог, бачив, як деградує Каховське водосховище і за декілька десятиліть перетворилося просто в лиман. На жаль, таке катастрофічне знищення Каховського водосховища створило величезну екологічну проблему, але і надзвичайну екологічну можливість. Подібне бачимо на прикладі Чорнобиля, коли Чорнобильською атомною станцією став займатися весь світ. ЧАЕС стала майданчиком для технологів, екологів, науковців із різних галузей, які з'ясовували, що відбувається з величезною територією внаслідок катастрофи", — сказав Остапенко.

Коли виникає проблема, науковець радить розглядати її не як проблему, а як можливість. За його словами, для історії України підрив Каховського водосховища відкрив надзвичайну задачу суспільного рівня. На його думку, зараз Україна має ініціювати міжнародну програму з відновлення Великого Лугу і застосувати для цього технології ХХІ століття. 

"Я впевнений, що це буде фантастичний екологічний проєкт, який повністю змінить філософію водокористування в пониззі Дніпра. Можливо, збудеться мрія Олексія Вадатурського (засновник однієї з найбільших агрокомпаній України "Нібулон", Герой України, — ред.), який теж загинув в результаті російської агресії. Він мріяв повністю оновити всю екологію Дніпра, змінити систему водокористування, тому що бачив, що Дніпро, як артерія, поступово вмирає, змінюється і погіршується екологічна ситуація", — додав директор заповідників.

Повна версія інтерв'ю: Незаконні добудови, заповідник "Хортиця" та Каховська ГЕС: очільник "Києво-Печерської лаври" Максим Остапенко у "Точці опори"

Нагадаємо, Максим Остапенко — науковець, археолог, культурний діяч, кандидат історичних наук, автор понад 30 наукових праць з історії острова Хортиця та Нижнього Подніпров'я. Співавтор дослідження та реставрації унікальних об'єктів підводної спадщини. З 2007 року — генеральний директор Національного заповідника "Хортиця". Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних сил України. У квітні 2023 року був призначений виконуючим обов'язки генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". 

Попередні випуски "Точки опори":

• Про жінок, які зазнали сексуального насильства від росіян, та про те, чи є атеїсти грішниками: військовий капелан Сергій Дмитрієв у "Точці опори"
• Третя дитина, хейтери, підтримка ЗСУ з 2014 року і помилка Потапа: співачка Світлана Тарабарова — гостя "Точки опори"
• Про рідних у Ворзелі та нову зброю з Америки: перша в історії України жінка-посол у США Оксана Маркарова у "Точці опори"
• Про зйомки "Мирний-21", останню зустріч із мамою та спогади про Крим: Ахтем Сеітаблаєв у "Точці опори"
• Про порятунок людей з окупації та перемовини з росіянами: волонтер і правозахисник з Казахстану Костянтин Гудаускас у "Точці опори"