Соціальне житло для переселенців з Криму: "5 вопросов на злобу дня" із заступником міністра реінтеграції В'ячеславом Шаповаловим

Уже в поточному році в Україні почнеться будівництво пільгового житла для представників кримськотатарського народу, які були змушені виїхати з окупованого Росією Криму. В межах даного спільного проєкту з Туреччиною побудують 500 квартир, з них: в Херсонській та Миколаївській областях — по 200 квартир, і ще 100 — в Києві.

Як формуватиметься черга і хто має право на отримання житла — в програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом" розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій В'ячеслав Шаповалов.

Ведучий — Олег Борисов.

— Куди потрібно звернутися переселенцю з Криму, щоб стати в чергу на отримання квартири?

— З огляду на агресію Російської Федерації дуже багато людей були змушені покинути місця споконвічного проживання. Міністерство з питань реінтеграції докладає максимум зусиль щодо забезпечення таких громадян житлом. Якщо говорити конкретно про проєкт для кримськотатарського народу, то тут є дві точки розподілу житла.

Найперше, органи кримськотатарського народу — "Фонд добробуту Криму". Він формує контрольні списки та рекомендуватиме комісії, яка займатиметься розподілом житла, кому давати ці квартири. Там розподіл виходить 90% на 10%. 90% — для кримськотатарського народу і 10% розподілятимуть органами місцевого самоврядування.

Тобто можна звертатися і до органів місцевого самоврядування, тому що зазначені 10% передбачені для забезпечення житлом пільгових категорій громадян. Це можуть бути і ВПО, і учасники АТО/ООС, й ін.

В принципі, ось дві точки, куди можна звернутися для того, щоб отримати житло. Це що стосується нашого проєкту, який ми зараз реалізуємо з Туреччиною.

— Скільки людей сьогодні потребують житла і скільки Україна спільно з Туреччиною може надати цим людям?

— У нас є цифри зареєстрованих людей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Це 1 млн 465 тис. 500 осіб. З цієї цифри кримських татар близько 20 тисяч.

У межах нашого проєкту ми зможемо забезпечити житлом близько 500 сімей. Але ще працюють інші програми, які забезпечують житлом. Це й програми місцевого рівня, такі як пільгове кредитування через Державний фонд молодіжного будівництва. Є програми міністерства, де ми виділяємо цільові субвенції органам місцевого самоврядування на придбання квартир і формування тимчасового житлового фонду для ВПО. Також є маса програм, які ініціюються на місцевому рівні: "Власний дім", "Турбота". На півдні діють близько шести-семи програм, які забезпечують цю категорію населення.

— Можна будівництво соціального житла розглядати і як інвестицію в регіон, зокрема в Херсонську і Миколаївську області?

— Однозначно потрібно розглядати як інвестицію, тому що присутність людей — це завжди зайві руки, якісь певні спеціальності, навички. Це все дає поштовх розвитку регіону. Тому що в перспективі всі ці люди будуть шукати точку застосування своїх зусиль, робочі місця, створювати якісь блага. Це завжди вигідно.

— Які подальші перспективи турецько-українського проєкту будівництва житла для переселенців?

— Зрозуміло, що 500 квартир не вирішать питання переселенців кримськотатарського народу, тому ми зараз ведемо консультації з їхніми представниками, з лідерами кримськотатарського народу, й розглядаємо наступні етапи, які можуть, скажімо, принести в нашу скарбничку додаткові житлові метри, яких так потребують наші громадяни.

— Комунікація здійснюється безпосередньо з лідерами кримських татар — Меджліс, Рефат Чубаров?

— Комунікуємо з усіма відомими лідерами, зокрема і з народними депутатами, з "Фондом добробуту Криму", з представниками Меджлісу. Всі беруть активну участь у забезпеченні своїх земляків житловим фондом.

— Скільки вже таких квартир побудовано з початку окупації Криму, і чи спостерігається поліпшення тенденції видачі соціального житла?

— Якщо брати в цілому ВПО, то ми достатню кількість квартир вже реалізували.

Якщо говорити про цільову аудиторію, про фокусгрупу саме кримських татар, то це наш перший досвід такого компактного проживання в одному місці.

Розрізнені випадки в різних місцях, звичайно, були. Позаяк кримські татари мають однаковий статус з будь-яким громадянином України, який теж має статус ВПО. Процес цей постійний, але ось для локального проживання — це перший наш досвід.