"Голосові" з Бахмута: лідер гурту O.Torvald Женя Галич розповів про службу, благодійні концерти та життя у тилу

Гурт O.Torvald видав новий мініальбом "Голосові". Це серія реальних голосових повідомлень військових, які воюють під Бахмутом. Лідер гурту Женя Галич таким чином прагне нагадати українцям, що війна триває, а військові на фронті потребують міцного тилу. В ефірі "Ранку Вдома" слухаємо трек "Голосові" та розпитуємо Женю Галича про життя під час повномасштабного вторгнення росіян в Україну.

— Розкажіть, чим зараз займаються учасники гурту O.Torvald? Чи вистачає часу на творчість?

— Я можу говорити лише за себе. З березня минулого року я є військовослужбовцям Збройних Сил України. Звання лейтенант. Посада "офіцер військово-цивільного співробітництва". Працюю, воюю, займаюся благодійними справами, трішечки займаюся музикою. Разом з небайдужими людьми наближаємо перемогу, на наш погляд.

— Дякуємо вам за це. Попри зайнятість ви встигли записати мініальбом "Голосові". Розкажіть, будь ласка, про роботу над цим проєктом.

— Підрозділ починаючи з квітня до червня виконував бойові задачі на сході країни, а саме в Бахмуті. Під час цього мені в голову прийшли деякі рядки, які ми просто накидали в телефон і на цьому там все закінчилось. Коли ми повернулися, на жаль, у нас були загиблі й це дуже психологічно вплинуло на мене. Я вирішив дописати цей трек.

Коли я приїхав до Києва і побачив, що там війна майже закінчена і в людей надмір веселощів, то мені захотілося нагадати про те, що війна триває. Ми зі звукорежисером, Костею, почали працювати. Він мені показав деякі гітарні напрацювання, і ми записали трек, який зветься "Голосові".

Перед тим написали декілька музичних композицій, в які вставили справжні голосові повідомлення від побратимів, які виконували задачу. Це були повідомлення, які вони відправляли одне одному, і мені. Ці голосові повідомлення були у чаті військових.

— З якою метою ви записували "Голосові"?

— Якщо послухати не тільки трек "Голосові", а всі чотири треки підряд, тоді можна зчитати це нагадування. Втім це не лише нагадування про те, що війна триває. Ти можеш відчути, що справді відбувається на фронті.

— Наскільки важливо відчувати, що відбувається на фронті й для чого це пам'ятати?

— Це дійсно важливо. Якщо розслабляться люди в тилу, значить, не буде достатнього забезпечення на фронті. Якщо не буде достатньо забезпечення та мотивації людей на фронті, фронт почне провалюватися, нам цього не потрібно.

Ми ж не хочемо, щоб в Бучі або в Ірпені, або в Гостомелі чи на околицях Києва були бої. Ми хочемо навпаки вибивати ворога з наших територій. Для того, щоб хлопці на "передку" вибивали ворога з наших територій, потрібно допомагати їм розігнатися, тут в тилу.

Коли я бачу на стоянці одного зі столичних магазинів останню модель BMW, яку випустили у 2023 році, мені здається, може і не потрібно було б її купувати. Можна було б хоча б половину суми задонатити?

Знаєте, що я скажу, якщо почнуть розстрілювати чи підривати машини в Києві, то неважливо, яка саме це модель. Коли розстрілювали цивільних навесні 2022 року ніхто не думав, на якій машині втікати. Тоді ніхто не думав про матеріальні цінності. Люди ховалися і намагалися врятувати своє життя і життя своїх близьких. Не важливо, на якій машині ти їхав. 5:45 пробиває будь-яку машину.

— Тож хочеться почути від вас заклик до позитивних дій. Як би ви звернулися до українців, які живуть у тилу? Що їм варто робити, як підтримати військових? 

— Працювати потрібно. Потрібно жити повноцінним життям, гуляти за руки, кохатися, цілуватися в метрополітенах, ходити в парки. Супер! Ідеально! Не потрібно зловживати нормальним життям. Потрібно навчатися. Якщо ви хлопець, якщо ви дівчина, яка готова мобілізуватися.

Рано чи пізно так, чи інакше хлопців потрібно буде міняти, потрібно готуватися. Ходіть на якісь тактичні курси. Наприклад, можна витратити час на те, щоб десять раз за день попити кави. Можна ці гроші закумулювати й сходити на курси з так меду, або піти на стрілецькі курси. Донатити, звичайно, треба. Виберіть собі фонд або підрозділ і допомагайте їм.

— Зараз гурт не займається концертною діяльністю взагалі чи ви все ж таки збирається на концерти? Можливо берете участь у благодійних заходах?

— В нас є можливість грати концерти, але немає бажання. Я грав під гітару кілька концертів, збирав на дрони для одного підрозділу. Гроші зібрали, купили дрони, відпрацювали. Люди, які приходили на концерти, не просто задонатили, а фактично купили дронів на півтора мільйона гривень. Я вважаю, що це класно.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Це допомога за принципом "рівний — рівному", — представниця Міністерства ветеранів Світлана Березіна про проєкт "Помічник ветерана"
• Закон про комфортне материнство в Україні: про нововведення розповідає народна депутатка Марина Бардіна
• Відчуваю підлітковий сором, бо це для мене вперше, — співак ХАС про прем'єру кліпу "Магніт"
• Розмова з чоловіками на болючі теми: про всеукраїнську прем'єру драми "Батько" говоримо з режисером та актором Олександром Кобзарем