Американські гірки у видавничій справі та порятунок книжок у час російської агресії — інтерв'ю з гендиректором видавництва "Ранок" Віктором Кругловим

Попри все, що відбувається в нашій країні, українці читають, купують, пишуть і видають книжки. Сьогодні 25 років виповнюється видавництву "Ранок". Як компанії вдалося вистояти під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зберегти надбання та примножити їх, говоримо у "Ранку Вдома" з генеральним директором видавництва "Ранок" Віктором Кругловим.

— Вітаємо вас з ювілеєм! З чого починалася історія видавництва "Ранок"?

— Здається, ми лише нещодавно почали, а вже минуло 25 років. Все починалося з мрії. Головна мета була — робити книжки, які потрібні дітям. Ми бачили потреби наших дітей і намагалися їх задовольнити.

Починали з навчальної літератури. В мене була мрія зробити не нудний підручник з фізики, тому що я сам фізик за фахом, хоча став видавцем. Мені дуже б хотілося, щоб школярам було цікаво вивчати фізику. Так вийшло, що зараз підручник фізики видавництва "Ранок" має найбільший наклад. Майже кожен школяр в Україні навчається саме за нашим підручником з фізики.

Потім почали видавати дитячу літературу. Далі фікшн і нон-фікшн продукцію. Звичайно, це дуже складний процес і дуже складно було розвиватися, але все це ми робили з неабияким натхненням.

— Розкажіть, як за ці роки змінювалась ситуація на книжковому ринку України? Які проблеми вам довелося долати протягом чверті століття?

— У мене таке враження, що весь час ми їдемо американськими гірками! Коли проголосили незалежність України, то видавнича справа почала розвиватися. Потім прийшли на український ринок росіяни. Це жахливо, тому що в ті часи 70-80% всього книжкового ринку зайняли російські видавництва. Тривалий час їхніх книжок було багато на нашому ринку, тому вітчизняне книговидавництво занепадало.

Потім, завдяки діям Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, ухвалили закон про пільги для видавництв. Нам встановили нульову ставку податку на прибуток. Це було логічно. Влада побачила, що держава не отримувала податків від збиткових видавництв. Був пільговий період, і видавнича справа знову почала розвиватися.

Потім прийшла "азаровщина" і видавництва мали платити податки такі ж, як виробники горілки та шкарпеток, наприклад. Все пішло на спад. 

2014 року, коли розпочалася війна з Росією, все більше і більше українців бажали читати українською. Більше книжок видавали саме вітчизняні видавці. Серед всіх моїх знайомих було не комільфо читати книжки ворожих видавництв.

Потім почалася пандемія і теж все пішло на спад. Зараз повномасштабна агресія далася взнаки. Тобто весь час були американські гірки. Це дійсно було складно, але цікаво.

— Ми вдячні вам за те, що ви втрималися на цих американських гірках. Тримайтесь й далі заради українського читача. Як втрималося, зокрема харківське видавництво, під час повномасштабної війни? Як ви взагалі прожили останні 15 місяців?

— Спочатку був шок. Ми почали відразу мізкувати над тим, що треба зробити, щоб врятувати команду. Тому що у видавництва є два найбільших активи — це люди, бо книжки це результат інтелектуальної праці, та інформація. В нас були терабайти інформації, файлів з книжками та малюнками, і ми думали, як це врятувати.

Потім команда почала думати над тим, що ми можемо зробити для країни в цілому, і для наших дітей, заради яких ми видавали книжки. В перші дні війни ми заплатили всі податки на рік вперед, тому що ми розуміли, в якому стані знаходиться держава. Тисячі екземплярів книг ми роздавали дітям, які постійно перебували у бомбосховищах, в харківському метро.

Згодом ми віддали безплатно файли за кордон нашим колегам. "Ранок" співпрацює з багатьма видавництвами закордону. Файли ми передали їм для того, щоб вони мали змогу надрукувати книжки українською для наших біженців. Адже книжки та іграшки — це те, що могло заспокоїти дітей і прив'язати думками до України.

Нам дуже важливо, щоб українські діти, які зараз живуть і навчаються за кордоном, після війни повернулися додому. Інакше не буде майбутнього в Україні. Тобто ми думали і діяли так, як має робити кожен видавець.

Ми, українці, відрізняємося від росіян, і вони ніколи нас не зрозуміють — ми робимо все від нас залежне задля держави, задля перемоги.

Наш логістичний центр розташований на окружній дорозі, і коли російські війська заходили, на складах було багато прильотів, то книжки дивом вціліли. Нам вдалося врятувати багато книжок, бо це наш третій актив. Перший — люди, другий — інформація, третій — книги. Нам вдалося все це зберегти.

— Де зараз знаходяться ваші промислові потужності?

— Ми зараз працюємо онлайн, тому що в Харкові дуже важко. Частина команди залишилася в Харкові, частина — у Києві та Львові, дехто працює з Німеччини та Америки. Зараз співробітники видавництва розпорошені по всьому світу.

Наші книжки зберігаються на складах в кількох місцях, тому що жодного безпечного місця в Україні зараз немає. Логістичні потужності розроблені таким чином, щоб виконувати замовлення наших читачів. Тобто ви сьогодні можете замовити книжку на сайті видавництва "Ранок", а завтра продукт гарантовано доїжджає до замовника.

Навіть коли не було електроенергії, ми весь час працювали, бо усвідомлювали свою відповідальність. Робота допомагала вистояти. Усі розуміли, що буде 1 вересня, діти мають сісти за парти і повинні вчитися за українськими підручниками.

Деякі книжки було неможливо надрукувати, тож ми з німецькими партнерами зробили платформу, де розмістили цифрові підручники — з відео, інтерактивними тестами, завданнями, щоб діти могли навчатись за новою програмою. Ми виклали це у вільний доступ. Згодом нам писали вчителі з окупованого Мелітополя та Енергодара і дякували за те, що ми надали можливість дітям навчатися за українськими підручниками.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Про Шона Пенна та ідею українського кіноальманаху "Війна очима тварин" говоримо із режисером Мирославом Слабошпицьким
• 20-й фестиваль DocuDays UA об'єднає світ навколо України: інтерв'ю з кураторами програм фестивалю 
• Що таке ІПСО, як виявити фейк та в якій соцмережі їх найбільше — інтерв'ю з керівницею VoxCheck Світланою Сліпченко