Що таке ІПСО, як виявити фейк та в якій соцмережі їх найбільше — інтерв'ю з керівницею VoxCheck Світланою Сліпченко

Є така професія — перевіряти факти. Саме цим займається проєкт VoxCheck. Його керівниця Світлана Сліпченко у "Ранку Вдома" розповіла, як фахівці відрізняють фейки від правдивих фактів та чому російська ІПСО — спеціальна інформаційно-психологічна операція, має неабиякий вплив на українців. Також експертка пояснила як навчитися аналізувати інформацію та де її перевіряти.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Проєкт VoxCheck існує вже сім років. Розкажіть про вашу діяльність. 

— Наш проєкт покликаний спростовувати фейки. Зараз, зокрема ті, які поширює російська пропаганда. Утім, до початку повномасштабної війни ми також викривали брехню й популізм українських політиків, пояснювали складні теми простими словами. Про реформи, про економіку. Також маємо кілька навчальних програм, де навчаємо охочих відрізняти правду від фейку.

— Знаємо, що ви співпрацюєте з американською компанією Meta. Як саме це відбувається?

— VoxCheck та наші партнери української організації StopFake є партнерами Meta у програмі протидії фейковим новинам. Це означає, що ми можемо перевіряти ті дописи, які містять неправдиву, частково неправдиву інформацію або фото і відео, які були змінені таким чином, щоб вводити в оману користувачів.

Завдяки алгоритмам Facebook та Instagram на дописах з'являються ознаки перевірки. Це попередження для користувачів, що перед вами неправдива інформація. Будьте обережні, прочитайте спростування, а лише потім, якщо у вас є бажання, то дивіться вже оригінальний контент.

— Як це виглядає у Facebook?

— Цей пост з'являється у вашій стрічці новин, але він заблюрений, матиме плажку. Це знак, який попереджає, що це неправдива інформація або змінене фото чи відео.

— Взагалі ми можемо говорити про те, як змінилася ситуація у сфері медіаграмотності в Україні з початком повномасштабної війни? Чи змінилася ваша діяльність при цьому?

— Насправді ситуація з медіаграмотністю, обізнаністю українців, значно погіршилася. Так, згідно з опитуваннями USAID/Internews, зараз лише 14% українців можуть відрізнити правду від фейку. Для порівняння, у 2021 році 24% українців могли добре відрізняти правду від фейку. Однак це краще, ніж було у роки до пандемії, коли лише 3% українців могли ідеально все відрізняти. Щодо нашої роботи, то вона теж змінилася. Приблизно 80-90% нашої роботи — це спростування фейків, пов'язаних із повномасштабним російським вторгненням. Як і з тим, що відбувається на полі бою, так і з тим, що відбувається з нашими міжнародними партнерами, з нашою економікою і з нашим власне рухом до Європейського Союзу.

— Отже, розкажіть, будь ласка, про дослідження російських та проросійських каналів, які ви провели. Що треба мати на увазі користувачу соцмереж, аби не потрапити в пастку?

— Ми перед цим говорили про Instagram та Facebook, але дуже велика загроза для українців сьогодні — це Telegram. 60% українців насправді обирають саме Telegram для того, щоб споживати новини. Саме у Telegram найгірша модерація якості дописів і інформації.  Відповідно, саме там через анонімні джерела найвища ймовірність натрапити на фейк.

Аби не потрапити на гачок треба користуватися офіційними джерелами інформації, а не анонімними каналами, які намагаються під виглядом альтернативних думок, чуток, нібито даних з органів влади, продати вам російську пропаганду.

Таких каналів ми нарахували близько 60, але насправді їх може бути безліч, адже кожен може нескінченну кількість разів створювати нові й нові Telegram-канали.

— Якщо ви знайшли такий канал, ви можете якось вплинути на його роботу?

— Можна скаржитися на контент каналу або на окремі дописи. Однак я жодного разу не бачила, щоб якийсь канал закрили, а його модераторів покарали. Навіть ті канали, які СБУ визнала такими, що керуються спецслужбами Росії, продовжують функціонувати. Вони, на жаль, нарощують свою аудиторію.

Тому важливо триматися ближче до офіційних джерел  інформації, вірогідних. Те, що намагається вас деморалізувати, зневірити, підірвати віру у нашу перемогу — це може бути спробою просунути російські наративи.

— Чому є така спокуса вірити фейком? Чому люди вірять неправдивій інформації?

— Насправді діє багато різноманітних логічних хиб і упереджень. Але найважливіше — це наші емоції. Щойно у нас починається сильна емоційна реакція, дуже негативна або, навпаки, надзвичайно позитивна — це перший дзвіночок. Треба зупинитися та порівняти з офіційною інформацією, з кількома великими якісними джерелами. Дізнатися про те, що там пишуть на цю тему.

Врешті решт подивитися, чи ця інформація не попадала на перевірку фактчекерам, наприклад нам. Лише після цього приймати рішення про те, чи поширювати цю інформацію, чи вірити у це та, чи приймати на основі цього рішення.

— Що робити, щоб не клюнути на дезінформацію?

— Важливо пам'ятати, що ворог намагається впливати на чутливі теми. Це можуть бути теми, пов'язаний із нашим здоров'ям, із нашою безпекою, із нашими доходами. Врешті решт, це різноманітні спроби дискредитації влади, Збройних Сил України, наших міжнародних партнерів. Якщо ви бачите щось на подібну тему, щось, що намагається підірвати сильний образ іміджу країни нашої армії, отут варто вже задуматися навіщо вам намагаються зараз продати цю інформацію? Навіщо вас у цьому переконують? Можливо, це наратив ворога.

Крім того, що це чутливі теми, з якими треба бути обережними, емоції, про що я вже говорила, і необхідно трохи балансувати відчуття віри. Вірити не в те, що тобі подобається, а в те, що є насправді. Бо інколи нам властиво вірити тільки у те, що нам до вподоби.

Зрештою, підпишіться на офіційні джерела інформації. в соцмережах, на українські медіа із гарною репутацією, читайте закордонні медіа із гарною репутацією. Це, власне, унеможливить потрапляння фейків у вашу стрічку новин.

— Якщо людина прагне знати, як росіяни повідомляють про ті чи інші новини у своїх ЗМІ? Як їй здорово задовольнити свій інтерес?

— Для того, щоб ви взагалі розуміли, що відбувається на інформаційному полі бою, то читайте новини Центру протидії дезінформації при РНБО і Центру стратегічних комунікацій при Міністерстві культури України. Це державні органи, які були створені ще у 2021 році. Зараз вони викривають найбільше ворожих наративів, джерел, псевдо експертів. Вони щоденно спростовують фейки.

Крім того, можна слідкувати за фактчекерами. Це ми — VoxCheck, StopFake, Детектор Медіа, "По той бік новин". Це дозволить вам бачити фейк та спростування. Ми пояснюємо, чому це неправда, які методи використав ворог, які наративи він при цьому просував. Тоді дійсно, як ви кажете, завдяки підвищеній обізнаності можна і самому далі бути напоготові. Розуміти, як ще мене можуть атакувати!

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• The Alibi Sisters: з сестрами Завальськими говоримо про музику під час війни та українську культуру
• В Україні досліджували головні потреби та запити ветеранів — інтерв'ю з представницею Українського ветеранського фонду
• Яким буде ювілейний Чілдрен Кінофест під час війни: інтерв'ю з організаторами дитячого конкурсу