Захищати демократію ділом: активізацію перемовин у Нормандському форматі обговорюємо з дипломатом

Олександр Левченко. Фото: kanaldom.tv

Німеччина та Франція хочуть якнайшвидше провести нормандську зустріч міністрів. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. Він також висловив сподівання, що ініціатива проведення Нормандської зустрічі на рівні глав МЗС буде підтримана й іншими учасниками.

"Я вважаю, що Нормандський формат не підлягає сумніву. Тому я повторюю, що наші спільні з Німеччиною наміри — ініціювати проведення якнайшвидше зустрічі на міністерському рівні з нашими українськими та російськими колегами в Нормандському форматі на основі Мінських домовленостей", — наголосив Жан-Ів Ле Дріан.

Тим часом на сьогодні немає нових можливих дат проведення нормандської зустрічі на міністерському рівні. Попередні домовленості зірвала російська сторона. Про це розповів посол України у Франції Вадим Омельченко.

"Все вже було готове для саміту на рівні міністрів закордонних справ, але росіяни останньої миті, як завжди, зухвало все зірвали, а потім ще й оприлюднили дипломатичне листування з французьким та німецьким міністрами. Неприпустимий у дипломатії вчинок. Україна своє ставлення до цього кроку висловила. Отже, станом на сьогодні нових дат немає", — заявив Вадим Омельченко.

А тим часом представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що перемовини щодо України зайшли в глухий кут. Цього разу в Росії критикують участь Євросоюзу у "процесі мілітаризації" України.

"Нещодавно до процесу мілітаризації України включився Євросоюз. 2 грудня Рада ЄС ухвалила рішення про виділення 31 млн євро на військово-технічну допомогу Збройним силам України. Це рішення жодним чином не сприяє миру на Донбасі. На цьому тлі перемовини щодо мирного врегулювання фактично зайшли в глухий кут", — заявила Марія Захарова.

Ситуацію у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" обговорюємо з надзвичайним та повноважним послом України у Хорватії, Боснії та Герцеговині у 2010-2017 рр. Олександром Левченком.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Французька сторона хоче якнайшвидше провести зустріч у Нормандському форматі на міністерському рівні. Нам зараз чекати на пожвавлення цього питання?

— Глави МЗС мають підготувати зустріч на найвищому рівні. Ми вже знаємо, що Макрон хоче приїхати до України. Тому зрозуміла ініціатива французького МЗС активізувати цей процес.

Але Росія не дуже зацікавлена ​​в цьому. Тому вони торпедували цей процес.

Зараз, можливо, є вікно можливостей — після розмови президента США Джо Байдена із президентом України Володимиром Зеленським.

Принаймні треба цю зустріч проводити, потрібно активізувати цей напрям. А якщо росіяни знову зірвуть — це знову їм мінус. Розумієте, нічого трагічного тут немає — їм усе йде в мінус. Вже всі реагують на цю політику дестабілізації, це все набридає. І реакція дедалі сильніше й сильніше Росію тиснутиме на те, щоб вона була більш кооперативною щодо розв'язання питань виведення військ з Донбасу.

— Якщо до Нормандського формату приєднається делегат із боку США, чи це активізує переговорний процес? Чи новий учасник довго входитиме до теми?

— Якщо зустріч міністрів закордонних справ — то це буде держсекретар США Ентоні Блінкен. Якщо це зустріч політичних радників — радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.

Це досвідчені люди, їм входити до теми не потрібно. Зайдуть [до формату перемовин] — добре.

— Ангела Меркель відійшла від справ, в Еммануеля Макрона незабаром вибори у Франції. До чого ведуть ці перестановки щодо Нормандського формату, що зараз важливо для України?

— Потрібно сказати, що зовнішня політика більш консервативна порівняно із внутрішньою. У демократичних країнах вона стабільна. Тому навіть за зміни вищого політичного керівництва переважно зовнішньополітичний курс дуже зрідка коригується, він продовжується.

Зустріч президенту готують радники, дипломати тощо. Плюс ці теми — постійно в європейській адженді. Тому навіть якщо буде хтось новий, то ця людина дуже швидко увійде до теми.

Гравці не змінюються лише з боку Російської Федерації, там стабільно впродовж цілих десятиліть — ті самі люди. І ці люди не хочуть, щоб було просування в позитивному річищі. Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявляє: "Ми змусимо Київ, щоб він зайнявся Мінськими угодами, щоб Україна стала кооперативною" і таке інше.

Ми пояснили й нашим політичним союзникам, що ця риторика біле називає чорним. Захід уже звик до цієї риторики, яку використовує Москва. Це дедалі менше діє.

Можливо, Росія такою риторикою хоче зачепити у нас внутрішньополітичне поле. Треба відбивати відразу.

Гравці на нашому внутрішньому політичному полі мають бути більш уважними, що крім внутрішньополітичної боротьби ми маємо стабільні загальнодержавні інтереси — повернути Донбас і Крим.

І не думаю, що Москві так легко буде розхитати спільну європейську позицію та хитнути ситуацію в Україні.

— Якщо не передбачають зміни представника за столом перемовин з боку РФ, як Україна може в інший спосіб натиснути?

— Зараз колективний Захід сказав Москві про "пекельні" санкції у разі нападу на Україну. Раніше такого не було. Я думаю, вже потихеньку підходить час говорити про те, що санкції застосовуватимуть щодо Росії щодо збільшення, якщо вона торпедуватиме Мінський процес, зустрічі, саміти, зокрема — і в Нормандському форматі.

Друге питання. Їм уже можна натякати: якщо вам це не підходить, то Україна, Німеччина та Франція можуть підготувати інший документ. Я б з українського боку ініціював питання: а зайдімо з іншого боку: на Донбасі у нас пробуксовування йде, а зайдімо з Криму. Адже якщо ми розв'язуємо питання Криму — Донбас автоматично вирішується. А щодо Донбасу так не працює: якщо навіть ми вирішимо щодо Донбасу, Крим залишається.

Наразі у нас є Кримська платформа. Чому Москва із військами прийшла? Зокрема це ж рефлексія Москви на все це: зачепили тему, яка їх хвилює.

Почалося все з Криму. Крим — найважливіша проблема щодо деокупації території України. Тому ми можемо почати предметніше говорити з нашими союзниками — якщо Росія не хоче щодо Донбасу, давайте потихеньку штовхати кримську тему.

— Якими важелями володіє Джо Байден, щоб боротися за демократію у світі? Ми говоримо про Україну зараз.

— Ось ухвалили військовий бюджет [у США]. Це також інструмент у певному сенсі, бо протистояти російській агресії одними умовляннями, мабуть, важко.

Демократію та свободу слова треба якимось чином захищати. І вільний вибір народу. Як український народ зробив вільний вибір — а нас силою підкосили. Ми сподівалися, що демократичний світ одразу відреагує на це. Тому що питання цінностей — це ж питання Європейського Союзу, питання західної цивілізації. Об ці цінності витерли ноги брудні кирзові чоботи російських солдатів.

А демократію треба вміти захищати не лише словом, а й ділом.

Наш інтерес — переконати Євросоюз, США, що ми є бастіоном західної демократії та триває атака на демократичні цінності. Що російсько-український кордон — це межа демократичних цінностей, і їх треба захищати. Ми готові це робити, але та сторона дуже сильна. У 1994 році нас підштовхнули, що ми туди віддали весь свій ядерний потенціал. Саме тій стороні віддали, третій у світі. І, підписавши меморандум, ми сподіваємося, що демократичний світ нас підтримуватиме.

Такий діалог із нашими партнерами постійно ведеться. Він важливий, він потрібний. Бо йдеться не лише про інтереси України. Ми — бастіон, який тримає захист усієї демократичної Європи.

Прямий ефір