Як українські біженці живуть та працюють у Бразилії

Бразилія. Скриншот: kanaldim.tv

У Бразилії зараз близько 500 українців. Тут вони можуть отримати гуманітарну візу чи дозвіл на проживання. Ці документи дають змогу вільно працевлаштовуватися. Проте знайти роботу в Бразилії досить складно. Зокрема, через мовний бар'єр. Деталі — у сюжеті "Ранку Вдома".

Українка Олена Гордієнко показує своє невеличке кафе в Бразилії. Раніше жінка проживала в Києві, а до російського вторгнення 2014 року — в Іловайську на Донеччині.

"Все почалося у серпні 2014 року. Моїй дитині було 11 років. Я склала речі у торбинку і поїхали до родичів. Пізніше влаштувалася у Києві. В 2022 році довелося втікати вдруге", — пригадала біженка Олена Гордієнко.

У лютому 2022 року, коли почалася Велика війна, жінка якраз була на сьомому місяці вагітності. Евакуюватися відразу не вийшло. Сім'я вирішила народжувати в Україні. Тільки коли малеча підросла, поїхали у Бразилію. Бразилією обрали не випадково.

"В мене це вже вдруге. Тож, чим далі від Росії, тим мені було спокійніше", — пояснила Олена Гордієнко.

Загалом у Бразилії зараз перебувають менш як 500 українських переселенців. У цій країні вони можуть отримати гуманітарну візу чи дозвіл на проживання. З цими документами українці можуть вільно працевлаштуватися.

"Коли українці звертаються до федеральної поліції, вони отримують документ, що дає такі самі права, як й іншим біженцям у Бразилії щодо працевлаштування. Тобто вам навіть не потрібно чекати на пластикову картку, поки ваше досьє розглянуть. Ви йдете в поліцію, отримаєте протокол, що ви подали документи, і з цим протоколом можна відкривати рахунок у банку, оформляти трудову книжку чи навіть відкривати приватне підприємництво", — пояснила волонтерка, яка допомагає українцям у Бразилії, Анна Смірнова.

Важливо зрозуміти, що знайти роботу в Бразилії досить складно навіть місцевим. Українцям ще складніше, адже основна проблема наших переселенців — незнання португальської мови.

"Некваліфікована робота, яку можна знайти без знання мови, дуже погано оплачується. Наприклад, мінімальна зарплата — 1 300 реалів. Щоб орендувати невелику студію в Сан-Паулу, не на самому краю міста, потрібно приблизно 1 500 реалів", — каже Анна Смірнова.

Звісно, у Бразилії є і сайт з працевлаштування, і різні агенції, і групи у соцмережах, де публікуються вакансії. Проте чи не найшвидший спосіб знайти роботу — запитати друзів чи просто походити закладами поряд із домом.

"У Бразилії треба мати знайомих, щоб влаштуватися на роботу. Не в тому плані, що скрізь корупція. Просто тут так все працює. Люди один одному довіряють і працюють пліч-о-пліч", — додала волонтерка.

З працевлаштуванням нашим переселенцям допомагають і місцеві компанії. Інколи оголошують набір українців на роботу. Часто це різні заводи. Деякі бразильські штати навіть відкрили програму для українських вчених, аби науковці могли далі спокійно працювати над розробкою своїх проєктів.

"Вони відкрили можливість приїзду українським вченим, повністю оплатили їм квитки. Ці стипендії легко отримати, але людей приїхало не так багато. Наскільки я знаю, лише 15 людей", — резюмувала волонтерка Анна Смірнова.

Тим часом Олена Гордієнко вирішила продовжити в Бразилії свою справу — відкрила смузі-кафе. З документами та приміщенням допомогли місцеві волонтери. Тепер Олена продає бразильцями незвичні для них напої.

"В Бразилії п'ють лише соки. Вони навіть не знали, що таке смузі. Ця ніша вільна. В нашому асортименті є чимало різних смузі. Зокрема, фруктові та овочеві. Є лимонади", — пояснила українка.

Проте слід зрозуміти, що в Бразилії працевлаштувалося не багато українців. Усе через незнання португальської.

Олена зараз вчить мову, а поки спілкується з клієнтами через різні перекладачі. Каже, бразильцем до вподоби її смузі. Вже з'явилися постійні клієнти, і вони приводять своїх друзів.

Ще про життя українців в інших країнах:

Прямий ефір