Віталій Козловський і TARABAROVA розповіли про спільний трек "Струни" та те, як святкуватимуть перемогу України

Світлана Тарабарова та Віталій Козловський. Фото: kanaldim.tv

З прем'єрою нової пісні "Струни" до нас завітав співак Віталій Козловський, а співачка Світлана Тарабарова приєдналася онлайн. Глядачі "Ранку Вдома" мали нагоду не лише побачити прем'єру, а й почути про творчість під час війни, зміни, які сталися за останній рік з музикантами, а також про те, як співаки відзначатимуть перемогу України.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

—  Як ви, друзі? Як змінилося Ваше життя за час повномасштабної війни?

Козловський: Пам'ятаю, як важко усім нам було у перші місяці війни. Сьогодні — просто усвідомлюєш, що треба робити. Треба робити свій внесок в нашу перемогу: словами, діями, донатами. Треба об'єднуватися.

Я, наприклад, сьогодні пишаюсь тим, що ми з такою свідомою виконавицею, артисткою, музиканткою, об'єднавшись, зробили потужний музичний витвір, як пам'ять про тих, хто своє життя поклав за нашу перемогу. Я не знаю більш свідомої артистки в нашій країні, аніж Світлана Тарабарова.

Тарабарова: Дякую за теплі слова. Дійсно, сьогодні кожен відчуває цю війну по-різному. Ми всі змінилися, ми стали сильнішими. Так, в нас вже є певний імунітет. Мене рятує від депресії дія.

Треба діяти кожен день, щось робити задля своєї родини, і не тільки. Адже країна — це ми. Я, мій чоловік, мої діти, мої батьки. Все починається з маленької кімнати, тому кожна пісня, яку зараз створюють артисти, вона на вагу золота. Музика завжди допомагала вистояти.

Радію, що сьогодні ми поділимося з вами історією, яка називається "Струни". Коли Віталік показав мені пісню і запропонував її заспівати, то я заплакала.  Я сказала: "Давай не просто заспіваємо її, прокричімо". Бо тут не музика, тут крик душі, вдячність і усвідомлення, якою ціною ми з вами можемо народжувати нове життя і кожну секундочку кайфувати: посміхатися, танцювати, веселитися. Адже захисники з передової так і кажуть: "Пам'ятайте, якою ціною і не втрачайте час".

Козловський: Хочу додати. Допоки ми співаємо і танцюємо, ми є незламним. Коли люди в принципі вже не співають і не танцюють, то вони, напевно, вже переможені кимось, а ми є непереможними. Тому ми це і робимо.

— Дійсно, але знадобилося чимало часу, щоб це прийняти, усвідомити і почати діяти. Світлана, я пишаюся твоєю позицією. Як на мене, ти яскравий приклад жінки, яка доводить, що життя перемагає.

Козловський: Так воно і є. Річ у тому, що ми знімали кліп в період, коли Світлана була в положенні. Я собі тільки можу це уявити, як жінці на восьмому місяці вагітності важко виходити в зимну погоду і співати. Це було надзвичайно складно, але Світлана справилася з завданням.

Я просто розумію, що нас сьогодні тримає сила віри в нашу перемогу і бажання докласти своїх емоцій, дій, для того, щоб підтримати наших людей. Піснями, словами, діями, донатами. Сьогодні треба допомагати одне одному.

Тарабарова: Хочу ще додати. Ми всі втомилися від війни, особливо в містах, що далі від передової. Починається в музичному просторі або шароварщини, або не зрозуміло, що. Ми маємо класним меседжем нагадувати, що є сенсом зараз і куди треба рухатись. Нам треба будувати нову українську музичну культуру. Кожному артисту.

Козловський: Я був менш як місяць тому під Бахмутом, в наших хлопців, і мушу зазначити, що там дуже страшно. Там суцільні кратери, постійні обстріли. Всюди видно рани на нашій землі. Тому дійсно відпочивати поки що рано. Звичайно, треба перемикати увагу, але при цьому забувати ми не маємо права.

— Отже, ми вже стільки говорили про цю пісню "Струни". Пропонуємо послухати й побачити кліп. До речі, це прем'єра на телеканалі "Дім".

Козловський: Світлана, я тебе вітаю ми це зробили. Це було крізь сльози, і відчай, і біль. Але це було з намірами підтримати наших людей і нагадати, що ми люди, ми не маємо права опускати рук. Дорогою ціною нам дається сьогодні все, що ми маємо.

Нам дається усвідомлення, що ми є не просто люди, які живуть саме на цій землі. Ми є українці. Все починається з нашої культури, мови, традицій, з нашого бажання в продовженні нашого роду.

Тарабарова: Мені б дуже хотілося, щоб ця пісня стала полегшенням і оберегом для тих, хто вже втратив дорогу людину. Ця біда прийшла в кожну родину. Тому послухайте цю пісню і відпустіть цей біль, з вдячністю. Ми переможемо, ми вистоїмо.

Найцінніше — це бути людиною. Я так живу і так раджу. Дякую, Віталік, Дякую телеканалу "Дім" та всім, хто дає нам змогу бути почутими.

Козловський: Хочу, щоб кожна людина сьогодні пам'ятала про те, що ми всі залишаємось однією великою родиною. Ми підтримуємо одне одного і ми обов'язково переможемо!

— Борітеся поборемо! Я впевнена, що ми всі дуже часто візуалізуємо цей день перемоги я візуалізую, як я скажу це в прямому ефірі, що ми перемогли. Про що мрієте ви? Що найперше зробите після перемоги?

Козловський: Хочу поїхати, наприклад, по всій нашій прекрасній Україні й заспівати усім нашим незламним людям, яким довелося пережити стільки біди, горя та сліз. Хочеться всім разом співати, плакати, сміятись. Це будуть інші сльози.

Тарабарова: Обкладусь дітьми, нарешті зберу усю родину в одній кімнаті. Ми будемо плакати, дякувати одне одному, а потім збиратися з новими силами аби відбудовувати мій рідний Херсон. Звісно все це будемо робити з музикою. Бо музика — це моє життя. Радію, що в нас виходить достукатись до серця людей. Це найважливіше.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Медіа-партнери
Прямий ефір